Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контроль поточних зобов’язань підприємства





Контроль, як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення.

Тобто можна сказати, що контроль – це дослідження, а будь – яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мети, необхідно щоб створити деяку структуру, яка допомагає аудитору зібрати необхідну кількість свідчень при виконанні аудиту. Мета аудиту визначається предметом аудиторської перевірки. В загальному значенні мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомлені з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку.

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб’єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема об’єктивна і достовірна інформація про діяльність деяких господарюючих суб’єктів необхідна:
власникам підприємств для визначення стратегії розвитку;

банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги;

державним органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо;

та багато іншим користувачам.

Користувачі, для яких достовірність фінансової інформацій є досить значною, вимагають засвідчення її аудитором.

Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне виконання та надання аудиторських послуг. Зі зміною умов господарювання, подальше розвитком ринкових відносин вона набуває все більшого значення і відіграє важливу роль в системі управління діяльністю господарюючих суб’єктів.

Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту, які певною мірою виконують функції стандартів з обліку та аудиту.
Для проведення аудиту, аудитор користуються різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або відміняють норми права.
З метою правильного використання нормативних актів при проведенні аудиту слід розуміти компетенцію та положення органу який видав відповідний нормативний акт в системі правотворчих органів держави, а також слід розуміти характер самих актів та їх дію в залежності від територіального розміщення клієнта та часу здійснення діючі події, що відбувались.
Також слід знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій ієрархічній підпорядкованості від якої залежать юридична сила того чи іншого нормативного акта (і видавати їх мають право суворо встановлені законом органи) (таб. 3.1).
Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.
Зовнішня нормативна база – це відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту.

Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із зобов’язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки – фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товаро транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.
При перевірці розрахунків за податками і платежами джерелами інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.

Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку.

Джерелами інформації стосовно розрахунків за страхуванням виступають такі первинні документи: розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахункові платіжні відомості, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, платіжні доручення тощо.
Основними первинними документами якими користується аудитор для одержання необхідної інформації при перевірці розрахунків з учасниками є статут, установчий договір, накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, довідки та розрахунки бухгалтерії та інші первинні документи.

При перевірці розрахунків підприємства з іншими операціями джерелом інформації для аудитора виступають накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, претензії, виписки банку, рахунки-фактури, розрахунки бухгалтерії тощо.
Також основним джерелом інформації для аудитора при перевірці зобов’язань підприємства є облікові регістри та фінансова звітність підприємства.

Під час проведення інвентаризації кредиторської заборгованості підприємства, провіряють наявність кредиторської заборгованості і строком позовної давності (у разі, якщо така кредиторська заборгованість має місце на підприємстві то комісією до акта інвентаризації додається довідка в якій вказується: особи, які відповідають за внутрішній контроль операції із зобов’язаностями, реквізити кредиторів, за розрахунками з якими строки позовної давності минули та дати, причини, підстави виникнення і суми вищезазначених заборгованостей).

При проведенні інвентаризації розрахункових відносин з постачальниками і покупцями перш за все перевіряється правильність і повнота оприбуткування майна, що надійшло, випадки недоплат і переплат (через неправильне застосування прейскурантів), помилково занесені суми за не отримане майно або отримане від інших підприємств.
В ході проведення інвентаризації по розрахунках з працівниками перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнювались з головною книгою.
При інвентаризації також встановлювалась тотожність розрахунків з банками, іншими організаціями; пред’явлення позовів на стягнення в примусовому порядку дебіторської заборгованості по недостачах, розтратах і розкраданнях та заходи, прийняті до її стягнення; правильність списання таких сум з балансу у встановленому порядку.
Бувають випадки, коли господарські операції оформляються підробними документами, тобто здійснюється фальсифікація бухгалтерських документів з маніпулюванням облікових записів. Тому, аудитор перевіряючи їх, для того щоб отримати достатні докази законності (або незаконності), достовірності (або недостовірності), таких операцій використовує прийоми документального контролю

Основними прийомами документального контролю є:
Зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов’язані операції);

Хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);
Співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;
Зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.

 

 

Рекомендована література:

  1. Белуха Н. Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
  2. Бутинець Ф. Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
  3. Вітвіцька М. О. Контроль і ревізія. – К., 1999.

Завдання для самоконтролю:

 

1. Дайте визначення сутність зобов’язанням підприємств

  1. Як відбувається контроль поточних зобов’язань підприємства?

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 997; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.