Органи валютного регулювання

Валютні системи та валютне регулювання.

Лекція №11. Тема 7: Валютний ринок і валютні системи (продовження).

План

1. Валютні системи та валютне регулювання. Органи валютного регулювання.

2. Платіжний баланс та золотовалютні резерви.

3. Світова та міжнародна валютні системи. Формування Європейського валютного Союзу.

Валютна система - це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору.

Валютні системи поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову.

Національні валютні системи базуються на національних грошах і, по суті, є складовими грошових систем окремих країн. Національні валютні системи включають такі основні елементи:

- назву валюти, види купюр та характер емісії національної валюти;

- ступінь конвертованості національної валюти;

- режим курсу національної валюти;

- режим використання іноземної валюти на національній тери­торії в загальному економічному обороті;

- режим формування і використання державних золотовалют­них резервів. Він встановлюється для забезпечення стабільності національних грошей і може проявитися у двох формах:

а) жорсткої прив'язки національної валюти до певної іноземної чи іншої валюти (національної, колективної) з установленням фіксованого її курсу до цієї валюти;

б) використання валютних запасів для підтримання рівноваги на національному валютному ринку з метою стабілізації зовнішньої і внутрішньої вартості грошей;

- режим валютних обмежень, які вводяться чи скорочуються законодавчим органом залежно від економічної ситуації в країні;

- регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку дорогоцінних металів;

- регламентація міжнародних розрахунків та міжнародних кредитних відносин;

- визначення національних органів, на які покладається порядок реалізації валютної політики, їх прав та обов'язків у сфері організації національної валютної системи. До таких органів в Україні відносяться:

а) Кабінет міністрів України;

б) Національний банк України;

в) Державна податкова адміністрація;

г) Державний митний комітет:

д) Міністерство зв'язку України.

Міжнародні та світова валютні системи ґрунтуються на багатьох валютах провідних країн світу та міжнародних (колективних) валютах (євро, СДР і ін.) і формуються на підставі міждержавних угод та світових традицій.

Світова валютна система -це спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.

Еволюція світової валютної системи:

Етапи розвитку світової валютної системи
Період формування	Назва	Ознаки
1. 1867 р. Паризька конференція	Золотомонетний стандарт	- платіжний оборот обслуговувався переважно золотом; - фіксація валютних курсів на засадах золотого паритету; - вільний вивіз-ввіз золота; - вільне карбування монет та обмін банкнот на золото; - фіксація золотого вмісту національної валюти.
2. 1922 р. Генуезька конференція	Золотодевізний стандарт	- втрата золотом грошових функцій на внутрішньому ринку; - заборона карбування золотих монет; - заборона обміну банкнот на золото; - розпад валютної системи на валютні блоки.
3. 1944 р. Бреттон-Вудська конференція	Золотовалютний (золотодоларовий) стандарт	- використання золота як світових грошей поряд з доларом США та англійським фунтом стерлінгів; - фіксація валютних курсів; - розмін паперового долара на золото за офіційною ціною для ЦБ інших країн - створення МВФ.
4. 1976-1978 рр. Ямайська конференція	Багатовалютний стандарт	- повна демонетизація золота у міжнародному грошовому обороті; - скасування золотих паритетів валют та офіційної ціни на золото; - визнання резервними валютами поряд з доларом США валют інших країн та СДР; - впровадження плаваючих валютних курсів.

Щоб протистояти гегемонії долара у світовій системі, в березні 1979 р. було створено міжнародну (регіональну) валютну систему - Європейську валютну систему (ЄВС).

Маастрихтсьька угода 1992 р. визначила 2 етапи становлення ЄВС:

1) липень1990р.-грудень1993р.: повна лібералізація руху капіталів усередині ЄС, завершення процесу формування єдиного внутрішнього ринку ЄС, розроблення заходів щодо зближення (конвергенції) ряду економічних параметрів для країн-членів,

2) січень 1999 р.: створення незалежної Європейської системи центральних банків на чолі з Європейським центральним банком, установлення фіксованого курсу для валют країн-членів ЄВС між собою, а також відносно ЕКЮ, емісія єдиної грошової одиниці, проведення єдиної валютної політики країнами - членами ЄВС. З 1 січ­ня 1999 року замість ЕКЮ в безготівковий обіг, а з 1 січня 2002 р. і в готівко­вий обіг було запроваджено ЄВРО.

Валютна політика являє собою сукупність організаційно правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямо­ваних на досягнення визначених державою цілей. Кінцевою метою валют ­ ної політики є стратегічні цілі монетарної політики. Вони пов'язані із забез­печенням зростання зайнятості, виробництва ВВП та стабілізації цін.

Цілі валютної політики

Загальномонетарні:

- забезпечення зростання зайнятості; - зростання ВВП; - стабілізація цін.

Специфічні:

- лібералізація валютних відносин у державі; - забезпечення збалансованості платіжного балансу та стабілізація джерел надходження іноземної валюти на національний ринок; - забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти; - захист інвестицій (національних та іноземних) у країні; - забезпечення стабільності національної валюти.

Досягнення цілей валютної політики забезпечується через законо­давче регулювання валютних відносин (валютне регулювання) і контроль за виконанням установлених вимог, норм і правил (валютний контроль).

Валютне регулювання - це діяльність держави та упов­новажених нею органів щодо регламентації валютних відно­син економічних суб'єктів та їх діяльності на валютному рин­ку. Така регламентація тією чи іншою мірою поширюється на всі складові валютних відносин та валютного ринку, і насамперед на:

- процес курсоутворення;

- виконання платіжної функції іноземною валютою на внут­рішніх ринках країни;

- діяльність комерційних банків та інших структур на валют­ному ринку;

- здійснення міжнародних платежів за поточними операціями платіжного балансу;

- здійснення міжнародних платежів за капітальними опера­ціями платіжного балансу та розвиток іноземних інвестицій в економіку країни;

- ввезення та вивезення валютних цінностей через державний кордон;

- кредитні відносини резидентів з нерезидентами;

- формування та використання золотовалютних резервів.

Ефективність регламентації валютних відносин за вказаними напрямками значною мірою залежить від кількості і ступеня певних обмежень щодо кожного з них.

Валютне регулювання

Адміністративні важелі валютного регулювання

Економічні важелі валютного регулювання

- валютні обмеження; - норми; - правила; - заборони.

- курсова політика; - дисконтна політика та інші інструменти монетарної політики; - валютна інтервенція (девізна політика); - регулювання сальдо платіжного балансу; - формування та використання золотовалютних резервів.

Курсова політика полягає в цілеспрямованому проведенні комплексу заходів з метою корекції курсу національної валюти, шляхом здійснення політики девальвації та ревальвації. Девальвація національної валюти сприяє підвищенню конкурентоспроможності національного виробництва, посиленню торговельних позицій країни на світовому ринку та стимулюванню експорту. Політика ревальвації стимулює розвиток імпорту, оскільки імпортери для своїх платежів за кордоном купуватимуть інвалюту за нижчим курсом.

Облікова (дисконтна) політика центрального банку полягає в цілеспрямованому підвищенні чи зниженні облікової ставки та відповідній зміні ставки депозитного та позичкового процента. Якщо процентні ставки збільшуються, то зменшується маса національних грошей в обороті, знижується відплив вільних капіталів за кордон, зростає приплив іноземної валюти (вільних капіталів) і-за кордону. Все це сприяє зростанню курсу національної валюти, зміцненню її позицій на валютному ринку. При зниженні облікової ставки весь процес впливу на валютний ринок відбувається у зворотному напрямі.

Валютна інтервенція полягає в оперативному підтриманні валютного ринку в стані рівноваги шляхом збільшення чи зменшення купівлі чи продажу центральним банком іноземної валюти за національну. Щоб зупинити падіння курсу національної валюти і зростання курсу іноземної валюти, центральний банк повинен збільшити продаж іноземної валюти на ринку, піднявши цим її пропозицію до наявного попиту. І навпаки, щоб зупинити підвищення курсу національної валюти і падіння курсу іноземної, він повинен зменшити продаж чи збільшити купівлю останньої.

Сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у регламентації валютних відносин називається валютним регулюванням.

Основні інструменти валютного регулювання, якими користуються центральні банки:

- девізна політика;

- дисконтна політика;

- управління валютними резервами;

- валютні обмеження.

Девізна політика полягає у зміні обсягів купівлі та продажу іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці. Через обмеженість розмірів офіційних валютних резервів продаж іноземної валюти має чергуватися з її купівлею, інакше резерви можуть бути вичерпаними.

Валютна інтервенція — це прямі втручання Центрального банку у валютний ринок. Центральний банк купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Часто валютна інтервенція використовується для підтримання курсу валюти на зниженому рівні для здійснення валютного демпінгу — знецінювання національної валюти з метою нарощування експорту товарів за цінами нижчими за світові. Валютний демпінг служить способом боротьбизаринки збуту.

Девальвація — зниження валютного курсу. Мета її: зниження офіційного валютного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту.

Ревальвація — поняття протилежне девальвації, тобто підвищення валютного курсу.

Валютні обмеження становлять сукупність заходів і правил, сформульованих в законодавчому порядку або центральним банком і спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці та досягненні інших цілей.

У світовій практиці застосовують різні форми валютних обмежень:

- валютна блокада;

- валютні кліринги;

- множинність валютних курсів.

Валютна блокада — заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян. Валюта, яка знаходиться на блокованих рахунках, може бути використана тільки у даній країні. Інші країни у відповідь також здійснюють валютну блокаду. В результаті це призводить до такої форми валютних обмежень, як двосторонні валютні кліринги (розрахунки між контрагентами здійснюються у національній валюті). В умовах валютних обмежень широко практикується офіційне встановлення кількох валютних курсів (один із способів стимулювання експорту та обмеження імпорту товарів, а також регулювання надходжень та використання інвалюти по інших каналах).

Дисконтна політика - підвищення або зниження дисконтної ставки Центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищення ставки сприяє підтримці курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти. Підвищенням дисконтної ставки у періоди погіршення стану платіжного балансу Центрального банку сприяє притоку капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто поліпшенню стану платіжного балансу.

Управління валютними резервами включає в себе формування їх оптимальної структури і раціональне розміщення активів країни за кордоном.

В Україні валютне регулювання здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Комерційні банки можуть встановлювати кореспондентські відносини з іншими комерційними банками шляхом відкриття кореспондентських рахунків ЛОРО, НОСТРО.

Кореспондентський рахунок ЛОРО - рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей же рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.

Дата добавления: 2013-12-13