Волевые процессы

Мотивационные процессы

Мотивация – это процесс актуализации потребностей индивида, что приводит к напряжению в психике и возникновению мотивов – внутренних побудителей к активной деятельности или поведению. Потребность – это испытываемая человеком нужда в чем-то.

Классификация потребностей по А.Маслоу:

1. Потребности физиологические – голод, жажда, половое влечение и др.;

2. Потребности в безопасности – чувствовать себя защищенным, избавиться от страха;

3. Потребности в принадлежности и любви – принадлежать к общности, находиться рядом с людьми;

4. Потребность в уважении – одобрение, признание, компетентность, достижение успехов;

5. Познавательнее потребности – знать, уметь, понимать, исследовать;

6. Эстетические потребности – гармония, порядок, красота;

7. Потребность в самоактуализации – реализации своих целей, способностей, развития собственной личности.

На основе этой классификации Маслоу создал свою иерархическую теорию мотивации, согласно которой индивид мосле удовлетворения потребностей низшего уровня стремиться удовлетворить потребности более высокого уровня. (Рис. 1)

Рис. 1. Иерархическая пирамида потребностей по А.Маслоу

Человек может одновременно находиться под воздействием нескольких мотивов, которые могут вступать между собой в противоречие. В его разрешении главную роль играет доминирующее мотивационное возбуждение нервной системы. Согласно принципу доминанты, сформированному, в каждый данный момент времени превалирует тот мотивационный процесс, в основе которого лежит наиболее важная потребность.

Волевые процессы – это сознательно регулируемые человеком своего поведения и деятельности, связанное с преодолением внутренних и внешних препятствий, с мобилизацией всех своих сил на достижение поставленной целей.

Волевые процессы бывают простые и сложные.

Простые волевые процессы – это процессы, которые непоколебимо ведут человека к намеченной цели, а принятое решение происходит без борьбы мотивов.

В сложных волевых процессах выделяют следующие этапы: осознание цели и стремление ее достичь; осознание возможности ее достичь; появление мотивов, связанных с достижением цели; борьба мотивов и выбор возможности достижения; принятие решения о возможных действиях; осуществление принятого решения.

В зависимости от характера протекания волевых процессов выделяют следующие волевые качества личности человека: целеустремленность, самообладание, самостоятельность, решительность, настойчивость, энергичность, инициативность, исполнительность.

Темы семинарского занятия «Психические состояния»

(Темы распределяются по списку группы)

1. Классификация психических состояний.

2. Депривация, депрессия, фрустрация, агрессия.

3. Психическое состояние стресса.

4. Причины психологического стресса.

5. Симптомы стресса.

6. Последствия стресса.

7. Преодоление дистрессовых ситуаций.

8. Как снизить психофизиологическую и психоэмоциональную напряженность?

9. Сон. Стадии сна.

10. Основные процессы в сновидении.

11. Бодрствование и работоспособность. Психическое состояние работоспособности.

12. Регуляция и саморегуляция психических состояний.

13. Методы психологического воздействия.

14. Стадии психологической саморегуляции.

15. Аутогенная тренировки.

16. План аутогенных упражнений.

17. Методы диагностики психического состояния.

Методичні вказівки до виконання реферату

Під час виконання даного завдання пам’ятайте, що реферат – це одна з форм письмового представлення результатів індивідуальної роботи над обраною науково-методичною темою. Він містить короткий виклад змісту одного чи кількох літературних джерел, основні фактичні відомості і висновки, перелік необхідних для ознайомлення в подальшій роботі публікацій, а також висновки щодо практичного використання положень авторів.

Послідовність пошуку наукової інформації для підготовки тексту реферату наступна:

1.Збір загальної інформації з проблеми, яка вивчається, за допомогою енциклопедій, словників, довідників і підручників.

2.Систематизація і використання знайдених першоджерел для подальшого ознайомлення з проблемою.

3.Пошук наукових оглядів та монографій, ознайомлення з ними та виявлення в них посилань на оригінальну літературу.

4.Систематичний пошук і ознайомлення з публікаціями з обраної проблеми.

5.Вивчення оригіналів наукових робіт та конспектування.

Орієнтовний зміст реферату за результатами опрацювання літературних джерел повинен містити: вступ, у якому обґрунтовується вибір індивідуальної теми, її теоретичне та практичне значення, постановка мети і завдань роботи; основна частина, яка містить виклад сутності основних положень авторів; аналіз існуючих точок зору на проблему, що розглядається; зміст однакових та зіставлення відмінних поглядів чи позицій різних авторів; виділення мало розроблених, незрозумілих чи дискусійних положень; виклад принципово нових положень та підходів; висловлення власного ставлення до авторської позиції; висновки за наслідками індивідуальної роботи над науково-методичною темою; список використаної літератури.

Вимоги до реферату: читка структура (план, вступ, основний тест, висновки, список використаної літератури), обсяг роботи (15-20 сторінок друкованого тексту, 14 кегль, 1,5 інтервал, використання 5-10 першоджерел, алфавітний покажчик авторів), акуратність, грамотність, диск з презентацією.

Оцінювання рефератів відбувається за такими критеріями:

№ з/п	Критерії оцінки оформлення і виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (реферату)	Максимально можлива кількість балів
1.	Обґрунтування актуальності; наявність вступу (постановка проблеми, визначення мети та задач роботи); аналітичний огляд літератури з проблеми
2.	Самостійність розкриття теми; дотримання вимог структурування, наявність плану; логіка структури роботи та викладу матеріалу; ступінь розкриття теми
3.	Актуальність, грамотність оформлення, дотримання вимог обсягу; рівень творчості; глибина знань з теми; обґрунтованість висновків
4.	Якість записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, структура тексту, якість ескізу, схем, малюнків.
5.	Презентація та захист реферату (культура мовлення, відповіді на запитання, орієнтація у навчальній дисципліні); дотримання вимог щодо оформлення роботи
Максимальна кількість балів

Экзаменационные вопросы по дисциплине «Психология»

1. Объект, предмет и задачи психологии.

2. Этапы развития психологической науки.

3. Основные отрасли и методы психологии.

4. Понятие о психике и сознании. Группы психических явлений. Формы сознания.

5. Деятельность и поведение человека. Основные виды деятельности. Действие, поступки, умения, навыки, привычки.

6. Ощущение как психический процесс. Типы ощущений. Законы сенсибилизации, адаптации, контрастности.

7. Восприятие, его виды и свойства.

8. Процессы памяти, компоненты памяти, виды памяти.

9. Процесс мышления, виды мышления, качество ума.

10. Мышление и речь, виды и свойства речи.

11. Воображение, его виды и свойства.

12. Внимание, его виды и свойства.

13. Интеллект, уровень интеллекта.

14. Эмоциональные процессы, виды эмоциональных процессов.

15. Мотивационные процессы, классификация потребностей по А.Маслоу.

16. Волевые процессы.

17. Классификация психических состояний.

18. Психическое состояние стресса.

19. Регуляция и саморегуляция психических состояний.

20. Аутогенная тренировка.

21. Личность и факторы, определяющие ее развитие.

22. Личность в коллективе, модель психологической структуры личности.

23. Структурные элементы личности, ее потребности и мотивы.

24. Способности и характер личности.

25. Темперамент, типы темперамента, методики диагностики темперамента и его особенностей.

26. Диагностика уровня тревожности.

27. Диагностика уровня эмоциональной устойчивости, экстраверсии и интроверсии.

28. Педагогика - наука о воспитании, обучении и образовании.

29. Задачи и методологические принципы педагогики.

30. Основные педагогические понятия: обучение, воспитание, развитие, формирование.

31. Методы исследования в педагогике.

32. Обучение, как компонент образовательного процесса.

33. Дидактика, как отрасль педагогики, основные категории.

34. Преподавание и учение.

35. Принципы обучения.

36. Воспитание, как компонент целостного педагогического процесса.

37. Самовоспитание и его составляющие.

38. Содержательные компоненты воспитания, цель воспитания.

39. Психологическая характеристика процесса обучения.

40. Виды обучения.

41. Методы обучения.

42. Формы обучения.

43. Понятие образовательная среда, ее структура.

44. Типология образовательной среды.

45. Педагогические технологии.

46. Мировые образовательные тенденции и реформа образования в Украине в ХХ1 в.

Питання до семінарського заняття з дисципліни «Філософія освіти»

Тема заняття: «Філософія примусу з точки зору виховання та освіти»

1. Педагогічні ідеї Сократа, Платона, Аристотеля, Демокріта та Квінтіліана (Стародавні Греція та Рим).

2. Педагогічні ідеї в епоху Середньовіччя у Західній Європі.

3. Виховання та освіта Київської Русі в Х-ХІІІ ст.. Перші пам’ятки педагогічної культури.

4. Витоки сімейної педагогіки в Україні.

5. Педагогіки епохи Відродження Західної Європи (ХІУ-ХУІ ст..)

6. Дидактичні погляди Я.А.Коменського та його педагогічна спадщина.

7. Братські школи на Україні в ХУІ-ХУІІ ст.. Вимоги до вчителя братських шкіл.

8. Педагогічні ідеї та освітня діяльність Феофана Прокоповича (1681-1736).

9. Педагогічна теорія Ж.-Ж.Руссо. Його праця «Еміль або про виховання».

10. Теорія елементарної освіти Й.Г.Песталоцці.

11. Теорія освіти А.Дістервега та його праця «Посібник для освіти німецьких вчителів».

12. Роль В.М.Ломоносова в розвитку освіти і педагогічної думки на початку ХІІІ ст..

13. Педагогічні погляди та діяльність Г.С.Сковороди та його основні твори.

14. К.Д.Ушинський про педагогіку і мистецтво виховання. Його праця «Людина як предмет виховання».

15. Проблеми виховання в педагогічній спадщині К.Д.Ушинського.

16. К.Д.Ушинський про урок і методи навчання.

17. Теорія виховання та освіти у спадщині Л.М.Толстого

18. Науково-педагогічна діяльність А.С.Макаренко.

19. Науково-педагогічні погляди і діяльність В.О.Сухомлинського та його головні твори.

20. Ідеї гуманізму та оптимізму в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

Дата добавления: 2013-12-14