Тести когнітивних процесів сприйняття, уваги, уяви, мови і загальних інтелектуальних здібностей

Необхідність в оцінці загальних інтелектуальних здібностей клієнта виникає тоді, коли, наприклад, проводиться психологічне консультування, пов'язане з вирішенням проблем інтелектуального розвитку дітей або загальних здібностей дорослих людей. У першому із зазначених випадків клієнтові, - а в його ролі зазвичай виступає будь-хто з близьких до дитини дорослих людей, - потрібно докладна інформація про те, на якому рівні загального розумового розвитку знаходиться дитина і які реальні перспективи вдосконалення його інтелекту. У другому випадку безпосередньо самому клієнтові може знадобитися інформація про те, який рівень його інтелектуального розвитку на даний момент часу.

Коли мова йде про розвиненість загальних здібностей людей, то слід мати на увазі, що як у дітей, так і у дорослих людей ці здібності з об'єктивних і природних причин можуть перебувати на різних рівнях розвитку. У дітей, особливо дошкільнят, дані здібності ще тільки розвиваються, а у дорослих людей вони, як правило, вже є достатньо розвиненими.

Інтелект дитини та інтелект дорослої людини істотно різняться між собою як в кількісному (числова оцінка рівня його розвитку), так і в якісному відношенні (тип інтелекту і його структура). З цієї причини для психодіагностики інтелекту дітей і дорослих людей рекомендується застосовувати різні психологічні тести.

Проводячи психодіагностику загального рівня інтелектуального розвитку дитини, також слід мати на увазі, що в ранні роки інтелект дитини розвивається досить швидко і рівень його розвитку може змінюватися через кожні два-три роки. Тому ті методи його психодіагностики, які підходять для дітей трьох-чотирьох-річного віку, вже треба замінювати іншими, проводячи психодіагностику рівня інтелектуального розвитку чотирьох-п'ятирічних і тим більше шести-семирічних дітей.

Зауважимо, що існують два значно відрізняються один від одного уявлення про рівень розвитку загальних інтелектуальних здібностей людини. Одне таке уявлення включає в зміст поняття «рівень інтелектуального розвитку» тільки вміння людини вирішувати різного роду інтелектуальні завдання (це - порівняно вузьке розуміння інтелекту). Інше уявлення охоплює всі когнітивні процеси і включає в оцінку рівня інтелектуального розвитку не тільки мислення, але також сприйняття, увага, пам'ять, уява і мова (розширена трактування поняття «інтелект»).

У реальній практиці психологічного консультування можна спиратися як на вузьке, так і на розширене тлумачення інтелекту, і вирішення питання про те, яке його розуміння вибрати, залежить від завдання психологічного консультування. Якщо вона обмежується тим, щоб визначити тільки загальний рівень інтелектуального розвитку клієнта і дати йому самі загальні рекомендації щодо вдосконалення розумових здібностей, то достатньо буде провести лише загальну психодіагностику інтелекту. Якщо ж завдання полягає в тому, щоб різнобічно дослідити і оцінити інтелект клієнта, запропонувавши йому такі рекомендації, які можуть виявитися корисними для розвитку всіх або багатьох когнітивних процесів, то слід спиратися на розширене тлумачення інтелекту.

У практиці проведення психологічного консультування дітей, пов'язаного з розвитком їх загальних інтелектуальних здібностей, для психодіагностики інтелекту рекомендується користуватися приватними методиками, призначеними для певної вікової групи.

Для того щоб було легше зорієнтуватися у виборі психодіагностичних методик при проведенні психологічного консультування, пояснимо стосовно до кожної з перерахованих методик, яку практичну задачу вона вирішує.

Методика «Формування понять» дозволяє достатньо швидко оцінювати рівень загального інтелектуального розвитку людини, однак така оцінка є загальною, недостатньо диференційованою. Ця методика добре показує, наскільки у клієнта розвинений внутрішній план складних інтелектуальних дій, в тому числі те, як дана людина може класифікувати, порівнювати, аналізувати, абстрагувати, узагальнювати, створювати і реалізовувати різні плани дій, а також міняти їх стратегію, тактику, враховувати допускаються помилки.

Ця методика хороша тим, що мало залежить від минулого досвіду даної людини і від наявних у нього знань, умінь і навичок. Її застосування в першу чергу рекомендується в тих випадках, коли важливо точно визначити перспективи подальшого інтелектуального розвитку клієнта, зону його найближчого розвитку (Л. С. Виготський). Чим вище буде показник інтелектуального розвитку клієнта за даною методикою, тим більшими є можливості його подальшого інтелектуального розвитку, включаючи загальні та ряд залежних від них спеціальних інтелектуальних здібностей.

Методика «Уміння рахувати в умі» чимось нагадує за своїми можливостями попередню методику, але її, на відміну від попередньої, не рекомендується застосовувати окремо, так як вона в основному оцінює рахунок у розумі, який не рівнозначний інтелекту в цілому. На результатах цієї методики в більшій мірі, ніж на результатах психодіагностики, проведеної за допомогою методики «Формування понять», позначається досвід людини, зокрема його вміння рахувати в умі. Найкраще дану методику використовувати для визначення рівня актуального розвитку спеціальних, наприклад математичних, здібностей.

Методика «Кубик Рубіка» в цілому також не дозволяє адекватно оцінювати рівень інтелектуального розвитку людини, але вона непогано діагностує розвиненість у людини наочно-дієвого мислення, особливо в його початкових формах. Під ними ми маємо на увазі такі форми, які являють собою не стільки прояв вже більш-менш розвинених розумових здібностей, скільки потенційно наявні в людини задатки. Якщо, приміром, дитина успішно справляється з кубиком Рубіка, то на цій основі можна зробити висновок про те, що у нього непогано представлені задатки до розвитку практичного мислення.

Методика «Матриці Равена» хороша тим, що дозволяє діагностувати образне мислення і може практично застосовуватися для досягнення тих же цілей (у плані діагностики наочно-образного мислення), для яких використовується «Кубик Рубіка».

Методика «Логіко-кількісні відносини» дозволяє проводити психодіагностику двох аспектів внутрішнього плану розумових дій: логіки мислення і рахунки в розумі із запам'ятовуванням проміжних результатів.

Ця методика, правда, здатна оцінювати кожен з даних аспектів розумових дій не так добре, як, наприклад, методика «Формування понять» або методика «Уміння рахувати в умі», але зате в практичному застосуванні набагато простіше цих методик. До неї слід звертатися тоді, коли необхідно швидко і хоча б приблизно оцінити рівень розвитку відповідних здібностей у людини.

Тест Айзенка - це універсальний і один з кращих психологічних тестів інтелекту. Він призначений для оцінки рівня загального інтелектуального розвитку людини, а також рівня розвитку у нього деяких спеціальних видів мислення, зокрема математичного і лінгвістичного.

Даний тест рекомендується використовувати в практиці психологічного консультування не в цілому, а по окремих субтестам, вибираючи їх залежно від того, яка проблема клієнта та мета проведеної психологічної консультації. Якщо, приміром, ця мета полягає в тому, щоб визначити загальний рівень інтелектуального розвитку людини, то можна скористатися одним або двома субтестів загального призначення 1. Якщо ж завдання полягає в тому, щоб визначити рівні розвитку у клієнта математичного або лінгвістичного мислення відповідно, то рекомендується скористатися спеціальними субтестів 2.

Зауважимо, що в повнокомплектних тесті Айзенка є вісім різних субтестів. Для практичної психодіагностики, що проводиться в рамках психологічного консультування, цілком достатньо скористатися тільки чотирма названими вище субтестів. До тесту Айзенка рекомендується, крім того, звертатися тоді, коли метою психологічного консультування стає точне визначення рівня інтелектуального розвитку клієнта в порівнянні з іншими людьми. Тест Айзенка в цьому плані корисний при проведенні консультування з питань професійної орієнтації та професійного відбору.

Дата добавления: 2013-12-14