Суспільство як система

Зрозуміти суспільство як об'єктивний процес, пізнати закономірності його функціонування, розвитку - це головне завдання соціальної філософії. І хоч в історико-філософському ракурсі в розумінні суспільства є багато містифікацій, cучасне наукове уявлення про нього не може бути сформоване без скрупульозного аналізу тих досягнень та помилок, якими багата історія соціальної філософії.

3.1. Розвиток поглядів на суспільство:

Платон: суспільство є об'єднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному.

Аристотель: суспільство є втіленням соціального інстинкту людини, притаманного їй від народження.

Релігійна філософія: суспільство - це прояв божого творіння. Просвітителі (Т.Гоббс, Ж.-Ж.Руссо, Ф.М.Волі тер) та французькі матеріалісти XVIII ст.: суспільство - це форма суспільної угоди.

Г.Гегель суспільство - це реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютні ідеї.

І.Бентам: суспільство - це "фіктивне тіло, що складається з індивідуальних осіб, які розглядаюися як його складові члени". Г.Зіммель: суспільство - це засіб реалізації внутрішніх спонук, потреб і мотивів індивідів.

Е.Дюркгейм підкреслює значення розподілу праці.

Т.Парсонс трактує суспільство як соціальну систему, що функціонує завдяки взаємодії людей та соціальних інститутів.

Марксистська соціальна філософія визначає суспільство як сукупність історично обумовлених форм спільної діяльності людей.

Марксистська соціальна філософія виголошує головною детермінантою суспільного життя спосіб виробництва матеріальних благ, що обумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а не навпаки.

Були спроби пояснити суспільне життя і через призму визначальної ролі суспільної свідомості. Як відомо, велика група філософів виходить з положення про те, що світом правлять ідеї. Найпослідовніше ця позиція проведена у філософії Платона та Гегеля.

Теоретичне уявлення про соціум як систему безпосередньо пов'язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, - дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій.

Поняття "сфера суспільного життя" відбиває стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об'єктивні й суб'єктивні. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах.

На наш погляд, доцільно виділяти такі сфери суспільного життя:

а) матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання, а також продуктивні сили й виробничі відносини, науково-технічний прогрес і технологічну революцію;

б) соціально-політична - включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві - національні, групові, міждержавні тощо;

Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, реформа, еволюція, війна. В цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, суспільні організації.

в) духовна - це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості (як індивідуальної, так і суспільної), трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масового інформування), перетворення в індивідуальний духовний світ людини;

г) культурно-побутова - охоплює виробництво культурних цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, побутові проблеми (організація вільного часу), освіту, виховання тощо.

Дата добавления: 2014-01-04