Філософські погляди Іоанна Скота Еріугени

Номіналісти твердили, що загальне існує після окремих речей, або в понятті (концептуалізм, concepїus - поняття) або лише в словах, тобто іменах речей (nomen - ім`я).

Номіналізм і реалізм.

Проблема співвідношення між одиничним і загальним в середньовіччя набула нового імпульсу на теологічному грунті, а саме у зв`язку з питанням про сутність божественної Трійці.

Уся дальша середньовічна філософія грунтувалася на принципах схоластики.

Етапи розвитку, специфічні риси та проблеми схоластики.

Цей спосіб мислення фактично став способом систематизації релігійної віри.

У ХІІ ст. схоластика набуває свого особливого розвитку в університетах.

Три періоди розвитку схоластики:

- рання схоластика (ІХ-ХІІ ст.);

- зріла схоластика (ХІІІ ст.);

- період занепаду схоластики (ХІV-XV ст.).

Специфічні риси схоластичного способу мислення:

- істина вважалася вже відкритою й записаною в Святому писанні;

- для осягнення істини людиною треба лише правильно витлумачити Святе письмо; - істинність біблійних текстів не піддається сумніву, їх фрагменти слугують для підтвердження істинності філософських положень.

Основні проблеми періоду схоластики:

- співвідношення між волею, вірою і розумом, людиною і Богом;

- проблема співвідношення між одиничним і загальним.

Як співвідносяться між собою Бог Отець, Бог Син і Бог дух Святий? Чи тут ідеться про одну сутність, чи про три? Ті, хто вважали, що йдеться про єдність Бога, називалися "унітаріями" або "антитринітаріями", хто ж наголошував на троїстості Бога, на його особах, ті називалися "тринітаріями". Офіційна церква намагалася поєднати в одне ціле обидві точки зору.

Під єдністю бога розумілося загальне, а під його трьома особами - одиничне. Звідси й походила суперечка, що поділила філософів на дві групи: номіналістів і реалістів.

Р еалісти вважали, що універсалії (загальне) існують до речей (нагадує нам точку зору Платона) або в речах (нагадує точку зору Арістотеля).

В античній філософії суперечки з приводу співвідношення одиничного і загального, вже були, а в середньовіччя вони повторилися з тих же самих позицій.

Реалісти були найпослідовнішими ідеалістами, а номіналісти у своїй позиції схилялися до матеріалістичних тенденцій.

Крайні номіналісти, говорячи, що загальне не більше, ніж слово, тобто звук, доходили до заперечення єдності Божественної Трійці, тобто фактично до політеїзму у вигляді трибожжя, за що, як правило, жорстоко переслідувалися церквою, були змушені відрікатися від своїх поглядів, а, бувало, й позбавлялися життя, твори їхні засуджувалися, спалювалися.

Іоанн Скот Еріугена (бл. 810 - після 877), ірландсько-шотландський мислитель, був самобутнім представником реалізму.

Основні твори: "Про розподіл природи", "Про божественне приречення".

Факти біографії:

- служив при Карлі Лисому, якому при фактичному розпаді Священної Римської імперії дісталася Франція;

- викладав філософію в Паризькій школі;

Філософські погляди:

- вважав, що одиничне існує через загальне;

- у поглядах на творення світу близький до поглядів Плотіна (вчення про еманацію).

Теза "усе в усьому" підвищувала природу, адже в ній теж є Бог. Церква вкрай негативно ставилася до вчення Еріугени, вбачаючи в ньому певний відхід від вчення про виникнення світу внаслідок акту божественного творення в бік пантеїзму, за те, що він надто ототожнив Бога з природою, творця з творінням. Твори Еріугени вважалися католицькою церквою єретичними й неодноразово засуджувалися нею (855, 859, 1210, 1685 р.р.).

- у теорії пізнання дотримується поміркованого фідеїзму, вважаючи, що Бога можна пізнавати не лише вивчаючи Святе писання, а й через вивчення природи.

- в дискусії щодо божественної приреченості людини стверджував, що Бог, хоч і прирікає людину, але лише як добре начало;

Істинне приречення Богом людини полягає в приреченні її до свободи. Вона повинна сама обирати між добром і злом. Муки в пеклі не можуть бути вічними, бо все повинно зрештою повернутися до Бога, навіть Сатана. Таке розв`язання проблеми теж не вдовольняло католицьку церкву, що вважала своєю функцією рятувати людей від вічних мук у пеклі й забезпечувати вічні насолоди в раю.

Дата добавления: 2014-01-04