Конспект лекцій з курсу

Екхарт був виразником ідей бегардів і бегінок, представників прогресивних рухів того часу, його містика була спрямована на захист інтересів найбідніших верств населення, служила духовною основою антифеодальних рухів. Екхартові ідеї справили серйозний вплив на всю німецьку, включаючи й класичну, філософію.

Містичні погляди Йогана Екхарта (1260-1327).

Факти біографії:

- видатний середньовічний містик, відоміший під ім`ям Майстер;

- був монахом-домініканцем, викладав у вищих школах домініканців у Страсбурзі, Кельні, а також у Паризькому університеті;

- прославився своїми проповідями німецькою мовою;

- з 1329 року обвинувачувався в єресі.

Філософські погляди:

- в цілому стояв на позиціях неоплатонізму, але в протилежність цьому вченню вважав, що ступені буття утворюються завдяки саморуху попередніх ступенів, як їхнє внутрішнє самоосягнення, що було прообразом гегелівської діалектики;

- Бог є творчим принципом світового процесу;

- творення світу відбувається у вічності, отже, світ є вічним;

- як прибічник пантеїзму, стверджував, що Бог розлитий скрізь, та тільки людина може його в собі споглядати, занурюючись у глибини свого існування;

"Бог присутній у камені і в шматку деревини, але вони цього не знають. Якби знало дерево Бога й усвідомило близькість його, як верховний ангел, то й дерево мало б те ж блаженство, що й верховний ангел. Тому людина й блаженніша від шматка деревини, що вона пізнає Бога і знає, наскільки близький до неї Бог"

- вчення про пізнання: першим рівнем пізнання є чуттєве пізнання, другим - повсякденний розсудок, а потім через божественне невідання людина йде до ототожнення себе з Богом;

Раціональні міркування в цьому плані нічого не дають. Заглиблення в себе, усвідомлення в собі Бога змінює внутрішній зміст людини, впливає на її практичні дії, адже, зливаючись із Богом у містичному спогляданні, людина нібито ототожнює себе з Ним: " Де закінчується людина, там починається Бог. І Бог не бажає від тебе нічого більшого, ніж якби ти вийшов із самого себе, оскільки ти тварина й дав би Богові бути в тобі Богом "

- додержання заповідей, подвижницьке життя є лише першим етапом шляху і не суттєві на вищому рівні богопізнання;

- людина, що досягла вищого рівня пізнання, вище від людини, яка додержується заповідей, провадить подвижницький спосіб життя;

- усі люди створені Богом різними й воля Божа проявляється в тому, що різні люди повинні, відповідно, йти різними шляхами в залежності від своєї вдачі.

Висновки

1. Середньовіччя було своєрідною епохою, що відобразилася в відповідній їй філософській думці.

2. Найвпливовішим філософським вченням протягом усього середньовіччя залишався неоплатонізм, а з ХІІІ ст. також аристотелізм.

3. Основною рисою середньовічної філософії був її тісний зв`язок з релігією.

4. Основною проблемою середньовічної філософії є проблема взаємозв`язку, взаємодії людини й Бога.

5. Значення середньовічної філософії:

- великі успіхи були досягнуті в розвитку логіки, утворився потужний теоретичний апарат, без якого був немислимий розвиток майбутньої науки;

- була підготовлена база для майбутньої розробки наукових методів;

- ідея пізнання Бога через його творіння, природу й людину орієнтувала на пізнання божественної сутності світу, а в майбутньому - на пізнання природи як такої;

- розрізнення внутрішнього і зовнішнього досвіду й надавання великого значення досвіду внутрішньому закладало основи майбутньої психології;

- відбувалося становлення нової, буржуазної моралі, що фактично заклало базу ідеології доби Реформації;

- деякі ідеї, розроблені середньовічними мислителями, і досі актуальні, а такий філософський напрямок, як неотомізм, є прямим результатом розвитку вчення Фоми Аквінського, пристосування його до сучасних умов;

- здобутки августинової гілки середньовічної філософії значно вплинули на розвиток сучасних екзистенціалістських течій;

Без розуміння філософії доби середньовіччя важко збагнути філософію наступних епох.

Запитання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте історичні умови, в яких розвивалася середньовічна філософія.

2. Назвіть імена мислителів, вчення яких представлені в даній лекції.

3. Назвіть основні напрямки середньовічної філософії.

4. Що таке схоластика, які її основні риси?

5. У чому полягала суть боротьби між "номіналізмом" і "реалізмом"?

6. Що таке містика, яка роль цього напрямку в розвитку європейської філософії?

7. Охарактеризуйте вчення Августина та його вплив на середньовічну філософію.

8. Охарактеризуйте вчення Фоми Аквінського та його роль у розвитку середньовічної філософії.

9. Як середньовічні мислителі ставилися до процесу пізнання?

10. Що таке теорія "подвійної істини"?

11. Яке місце займає людина в ученнях середньовічних мислителів, як вона ними розуміється?

12. Охарактеризуйте ідеї середньовічних мислителів щодо організації суспільства.

13. Назвіть основні риси середньовічної філософії в цілому.

14. Яке значення має середньовічна філософія для подальшого розвитку європейської філософії?

Література

1. Антология мировой философии.- Киев: УМК, 1991.- Т. 1.- Ч. 1.- С. 161-291.

2. Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений.- Москва: Политиздат, 1990.- Ч. 1.- С. 115-135.

3. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.- Москва: Высшая школа, 1991.

4. Філософія.- Київ: Вища школа, 1995.- С. 30-35.

5. Філософія: Курс лекцій. 2-е видання.- Київ: Либідь, 1994.- С. 63-85.

6. Філософія: Навчальний посібник.- Київ: Вікар, 1997.- С. 50-58.

“Фінансовий облік 2”

Дата добавления: 2014-01-04