Середньовічна схоластика. Номіналізм і реалізм

Августин, знаходячись на межі античної й середньовічної філософії, відкидав античну класичну філософію, засновану на визнанні ролі розуму, і став засновником нової християнської філософії, в основі якої лежить ідея Бога як вищої надприродної істоти, творця світу з нічого, віра має перевагу над розумом, основою духовного життя є воля.

Аналогічно Августин уявляє собі й хід історії.

Час бере свій початок від створення світу, у його плині Августин виділяє минуле, сучасне й майбутнє. Разом вони являють собою вічність.

Августин започатковує по суті новий погляд на категорію часу й історію людства: він відкидає античне уявлення про час як замкнений циклю

- вводить уявлення про лінійний час: оскільки час пов`язаний із рухом речей у світі, то до створення світу часу не існувало;

- історію розглядає як лінійний розвиток від створення світу до першого пришестя Христа;

- закінчується історія другим пришестям Христа, страшним судом, відділенням грішників від праведників, вічними муками грішників у пеклі і вічним блаженством обраних для раю;

- ідеальною є теократична держава, де політична влада належить духівництву, а головою держави є голова церкви.

- в теорії пізнання піддає сумніву все, крім самого факту сумніву, а сумніватися - значить мислити, отже, існувати;

Заглиблюючись у свій внутрішній світ, що існує безсумнівно, приходить до ідеї джерела своїх почувань, думок і вбачає це джерело в Бозі, який наділяє людину вічними істинами, а при певних стараннях самої людини й осяює її душу.

- Бог постає як джерело, предмет, причина й мета пізнання;

- пізнання тимчасових речей має сумнівну вартість, пізнання ж божественного абсолюту веде до щастя, яке і є сенсом життя;

- щастя досягається шляхом поєднання душі з Богом, а Бог є причиною всякого блага і самим благом;

- спрямованість людини до Бога – це природна людська властивість;

- знання здобувається не за допомогою органів чуття, бо пізнання починається, коли людина заглиблюється в печери своєї душі;

- вірі віддає перевагу над розумом, бо тільки віра здатна пізнати Бога;

- віра пов`язана з волею, тому й воля переважає над розумом як активне начало над пасивним;

Воля, свобода волі мислиться як сутність духовного життя. Отже, Августин у цьому питанні стоїть на позиції ірраціоналізму (вчення, що вважає основою світу волю, яка нібито не може бути адекватно пізнана розумом, а осягається інтуїцією, вірою), волюнтаризму (вчення, що проголошує першоосновою буття волю як ірраціональну силу).

До ІХ ст. в Західній Європі склалася середньовічна шкільна освіта. Устоюються так звані " трипуття" (граматика, риторика й діалектика) й " чотирипуття " (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Головнішими були дисципліни, які входили до "трипуття".

Значно вплинув на становлення середньовічної школи Алкуїн (730-804), вчитель Карла Великого.

Основні ідеї та заслуги:

- тяжів до вчення Августина, стверджуючи, що людина повністю підпорядкована Богові;

- з "трипуття" Алкуїн особливо виділяв діалектику, надаючи їй великого значення в справі тлумачення Святого письма;

- сформулював засади середньовічного способу мислення, яке панувало у середньовічних школах і дістало назву "схоластика" (від слова "школа").

Дата добавления: 2014-01-04