Оздоровчий біг в системі фізичного виховання України

Поліпшення функції печінки пояснюється збільшенням споживання кисню печінковою тканиною під час бігу в 2-3 рази - з 50 до 100-150 мл/хв. Крім того, при глибокому диханні під час бігу відбувається масаж печінки діафрагмою, що покращує відтік жовчі і функцію жовчних проток, нормалізуючи їх тонус. В результаті вібрації внутрішніх органів, що виникає під час бігу, підвищується моторика кишечнику і його дренажна функція.

Регулярні тренування в оздоровчому бігу позитивно впливають на усі ланки опорно-рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов'язаних з віком і гіподинамією. Обмеження припливу суглобової рідини (лімфи) при гіподинамії призводить до порушення живлення хрящів і втрати еластичності зв'язок, зниження амортизаційних властивостей суглобів і розвитку артрозу. Циклічні вправи (біг, велосипед, плавання) збільшують приплив лімфи до суглобових хрящів і міжхребцевих дисків, що є кращою профілактикою артрозу і радикуліту. Позитивний вплив бігу на функцію суглобів можливий тільки за умови використання адекватних (що не перевищують можливості рухового апарату) навантажень, поступового їх збільшення в процесі занять.

Крім перелічених корисних впливів на організм людини заняття бігом мають ряд організаційних переваг у порівнянні з іншими оздоровчими практиками, а саме:

Доступність. Для того, щоб виконати пробіжку, не потрібно спеціальної спортивної споруди або складного обладнання. Звісно, заняття бігом в лісі, парку чи сквері більш зручні корисні та приємні, але в разі відсутності таких умов бігати можна і по вулицях міста.

Слушний час для занять. На відміну від клієнтів фітнес-центрів або тренажерних залів, де час тренувань певною мірою є регламентованим, бігати можна будь-коли – вранці, в обід, ввечері, - виходячи з власного розпорядку дня, звичок, характеру основної діяльності.

Економічність. Заняття оздоровчим бігом не вимагають великих фінансових вкладень. Бігуну не треба купувати клубний абонемент, дорогий інвентар чи спортивну форму. Найдорожчою витратою буде придбання раз на 2-3 роки зручних якісних кросівок та спортивного костюму для занять в холодну пору року.

Оздоровчому бігу в системі фізичного виховання нашої країни відведено, нажаль, дуже мало місця. Якщо починати з найнижчих вікових ланок цієї системи, то слід відзначити, що програми навчання та виховання дітей у дошкільних навчальних закладах не передбачають цілеспрямованих спеціалізованих занять, а такі заняття в сім’ях практикуються лише там, де батьки, або хоча б один з них, є ентузіастом здорового способу життя.

Шкільна програма з фізичної культури відводить досить значну кількість навчального матеріалу під так званий «біг на витривалість». Дистанція, яку діти мають пробігати, або долати бігом у сполученні з ходьбою, становить від 400 м у першому класі і до «повільного бігу протягом 12 хв. (хлопці) та 9 хв. (дівчата)» у 10-11 класах. Починаючи з 5 класу розділ програми «Загальна фізична підготовка» обов’язково передбачає розвиток витривалості; в якості засобів розвитку пропонується рівномірний, перемінний та інтервальний біг на відрізках різної довжини, в залежності від віку школярів.

В спортивних секціях та школах відділень оздоровчої спрямованості, як правило, не передбачено. Державні програми, за якими працюють групи бігу на витривалість, спрямовані на спортивні досягнення та виконання кваліфікаційних нормативів. Винятком можуть стати групи початкової підготовки, але лише в тому випадку, якщо тренером такої групи буде ентузіаст оздоровчого бігу.

Ситуація з фізичним вихованням у вищих навчальних закладах майже цілком повторює ситуацію в загальноосвітніх школах.

Доросле населення та люди похилого віку є саме тією верствою населення нашої країни, яка складає основний відсоток всіх бігунів оздоровчої спрямованості. На жаль, ініціатива створення тренувальних груп та Клубів любителів бігу найчастіше проявляється не спортивними товариствами та установами, а самими бігунами. Враховуючи на величезний оздоровчий ефект від занять бігом, а також та на те, що організація тренувальних груп та клубів не вимагає значних фінансових інвестицій, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України слід було б приділити цьому питанню значно більше уваги.

Питанням організації діяльності Клубів любителів бігу присвячений один з подальших розділів даної лекції.

Дата добавления: 2014-01-05