Методи самоконтролю при заняттях оздоровчим бігом

Медичний контроль.

Загальний стан здоров'я і фізична підготовленість у різних людей неоднакові. Тому до початку занять кожному майбутньому бігуну необхідно пройти у фізкультурно-лікарському диспансері або в поліклініці за місцем проживання поглиблений медичний огляд і тільки після дозволу лікаря можна приступити до занять бігом. При цьому бажано, щоб і надалі систематичний медичний контроль здійснювався лікарями - фахівцями в області спортивної медицини.

Оздоровчий біг, в силу своєї доступності та широкого діапазону благотворних впливів на організм, може бути призначений будь-якій людині, що не має відхилень у стані здоров’я, а також більшості осіб, здоров’я яких вимагає певної корекції. Але є ряд серйозних захворювань, при яких заняття оздоровчим бігом не рекомендовані за медичними показниками. За Є.Г.Мільнером (1982 р.) бігати заборонено повністю при таких хворобах:

- вроджені вади серця і мітральний стеноз (звуження передсердно-шлункового отвору);

- перенесений інсульт або інфаркт міокарду;

- різко виражені порушення сердечного ритму, типу миготливої аритмії;

- недостатність кровообігу або легенева недостатність будь-якої етіології;

- висока артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск 180 на 110 і вище), стійка до дії медикаментозної терапії;

- хронічні захворювання нирок, тиреотоксикоз і цукровий діабет, не контрольований інсуліном;

- глаукома і прогресуюча короткозорість, загрозлива відшаруванням сітківки;

- будь-які гострі захворювання, включаючи простудні, а також загострення хронічної хвороби.

Людям з невеликими відхиленнями здоров'я і з мінімальними змінами в серцево-судинній системі після дозволу лікаря можна займатися самостійно, регулярно контролюючи свій стан здоров’я в медичному закладі. Спочатку бажано це робити раз на тиждень, при позитивному прогнозі збільшуючи інтервали контролю. Пацієнтам з відхиленнями в серцево-судинній системі рекомендується також, особливо на перших порах, регулярно вимірювати артеріальний тиск і знімати електрокардіограму.

Кожному, хто вирішив займатися оздоровчим бігом і отримав лікарський дозвіл, рекомендується проходити ретельний лікарський контроль двічі в рік, а особам, що мають відхилення в стані здоров'я або хронічні захворювання, - не рідше, ніж один раз в квартал.

6.1. Щоденник бігуна.

Навіть дуже добре організований лікарський контроль не в змозі забезпечити постійне спостереження за станом організму бігунів, тому дуже важливо ретельно та систематично здійснювати самоконтроль.

Самоконтроль - це самостійні регулярні спостереження за станом свого здоров'я, фізичним розвитком, впливом тренувань на організм, що здійснюються за допомогою простих і доступних прийомів. Самоконтроль доповнює лікарський контроль, але ні в якому разі не може його замінити.

В порівнянні з лікарським оглядом програма самоконтролю скорочена. У неї включаються лише ті показники, які можуть бути зареєстровані самим любителем бігу.

Об'єм самоконтролю може містити всього 3-5 показників (наприклад: вага тіла, пульс, самопочуття, сон, апетит) або бути дуже детальним, тобто враховувати 10-15 і навіть більш, параметрів.

Деякі любителі бігу фіксують тільки виконаний за тренування об'єм роботи в кілометрах, без реєстрації свого самопочуття і об'єктивних показників діяльності організму, що значно знижує цінність спостережень.

Дані самоконтролю рекомендується записувати в спеціальний щоденник (таблиця. 2). Одні і ті ж виміри завжди слід проводити в один і той же час.

Таблиця 2

ЗРАЗОК ЗАПИСУ В ЩОДЕННИКУ САМОКОНТРОЛЮ

Дата	Початковий пульс	Пульс після бігу	Дистанція, км	Час бігу, мін	Вага, кг	Суб'єктивні відчуття
відразу	через 1 хв.	через 5 хв.	через 10 хв.
23.08.2011									Самопочуття хороше, приємна втома, нічого не болить. Сон і апетит хороші

Використовувані для самоспостереження показники можна умовно розділити на суб'єктивні (самопочуття, сон, апетит, бажання тренуватися і інші відчуття) і об'єктивні (виражені в цифрах частота пульсу і дихання, вага тіла, життєва ємність легенів, сила м'язів, спортивні результати і ін.).

Самопочуття визначається суб’єктивно, в залежності від стану фізичних і душевних сил, наприклад відчуття бадьорості, життєрадісності, енергії, наявність або відсутність інтересу до тренування, скарги на біль, слабкість, млявість, запаморочення, серцебиття і інші неприємні відчуття. Самопочуття може бути хорошим, задовільним або поганим.

Сон забезпечує відпочинок організму, відновлює працездатність. Його нічим замінити не можна. Тривалість сну має бути не менше 7-8 годин, а при великих фізичних навантаженнях і більше. Безсоння або сонливість, переривчастий, з важкими сновидіннями сон часто є ознаками перевтоми.

Апетит - показник нормальної життєдіяльності організму. Послаблення апетиту або його відсутність можуть бути при захворюваннях, а також в результаті хворобливого стану або значного стомлення. Апетит визначається як нормальний, знижений або підвищений.

Біль - захисний умовний рефлекс. Болі супроводжуються почастішанням пульсу, підвищенням артеріального тиску, збільшенням вмісту цукру в крові і т. д. Поява болів під час тренування - сигнал до припинення або зменшення навантаження. Біль можна визначити як тупу, ниючу і гостру.

Потовиділення - випар поту з поверхні шкіри з метою попередження перегрівання організму. Воно може служити непрямим показником рівня тренованості. Може бути помірним, значним і надмірним.

Втома - суб'єктивне відчуття стомлення, яке проявляється в небажанні або неможливості виконати заплановане фізичне навантаження. Бажано відмічати в щоденнику її міру після занять ("не втомився", "трохи втомився", "перевтомився").

Працездатність залежить від загального стану організму і оцінюється як підвищена, звичайна і знижена.

Аналізуючи суб'єктивні ознаки, необхідно виявляти обережність і критично підходити до їх оцінки. Відомо, що самопочуття не завжди правильно відбиває реальний фізичний стан організму, хоча і є важливим показником. При емоційному збудженні воно може бути цілком хорошим навіть в тих випадках, коли вже є певні негативні об'єктивні зміни в організмі. З іншого боку, самопочуття може бути поганим у зв'язку з пригноблюваним настроєм, незважаючи на хороший стан здоров'я.

Один з основних об'єктивних показників самоконтролю - вага тіла. Краще всього зважуватися уранці, натщесерце. Якщо немає такої можливості, потрібно зважуватися завжди у визначений час до прийому їжі, щоб можна було порівнювати отримані результати.

Постійна нормальна вага - свідоцтво збалансованого приходу і витрати калорій, правильного харчування. Але яку ж вагу людини можна вважати нормальною? Найпоширенішим є метод П. Брока: ідеальна вага (кг) дорівнює зросту (см) мінус 100. Н. М. Амосов та ін. рекомендують при зрості від 155 до 165 см віднімати 100; від 166 - до 175 см - 105; від 176 см і більше - 110.

Недолік цих визначень в тому, що в них не враховується статура і стать людини. Тому краще користуватися таблицею, складеною академіком А. А. Покровським, де ці показники враховані (таблиця 3).

Таблиця 3

ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАЛЬНОЇ ВАГИ ЛЮДИНИ

Зріст, см	Нормальна вага (кг) при грудній клітині:
вузькій	нормальній	широкій
чоловіки
	49,3	56,0	62,6
	53,5	60,0	66,0
	57,1	63,5	69,5
	61,5	67,8	73,8
	65,3	71,7	77,8
	68,9	75,2	81,2
	72,8	79,2	86,2
жінки
	47,8	54,0	59,0
	49,2	55,2	61,6
	52,1	58,5	64,8
	55,3	61,8	67,8
	57,8	64,0	70,0
	60,3	66,5	72,5

В свою чергу, для визначення типу статури можна використовувати таблицю 4, запропоновану Г. Тенно. У ній вказані величини окружності зап'ястка і щиколотки для осіб нормальної тілобудови. Якщо величина окружності зап'ястка (чи щиколотки) на 0,8 см більша, ніж це вказано в таблиці, - це ширококостий тип статури (широка грудна клітина), а якщо на стільки ж менша - вузькокостий (вузька грудна клітина).

Таблиця 4

ПОКАЗНИКИ ПРИ НОРМАЛЬНІЙ СТАТУРІ

Зріст, см	Окружності зап'ястка, см	Окружності щиколотки, см
152,5	15,9	19,6
	16,2	19,9
	16,7	20,6
	17,3	21,3
	17,8	22,0
	18,4	22,7
	19,0	23,4
	19,6	24,1
187,5	19,8	24,5

Чи повинна змінюватися вага людини з віком? Останнім часом багато вітчизняних і зарубіжних учених повністю відмовилися від будь-яких поправок на вік: нормальною вважається та вага, яка була у людини в 22- 25-річному віці. Крім того, слід зауважити, що з віком у людини відбувається процес заміщення м'язової тканини жировою (навіть якщо вага при цьому не змінилася). Так, наприклад, при однаковій масі тіла жир у людини 20-29 років складає приблизно 15,5 %, а в 45-60 років - вже 22,6 %. Ось чому і при нормальній вазі людині дуже потрібна рухова активність, що уповільнює процес ожиріння.

З метою нормалізації ваги тіла і впорядкування харчування можна використовувати зрісто-ваговй показник - індекс Кетле, який знаходять діленням величини ваги тіла в грамах на величину зросту в сантиметрах. Показник нижче за 350 г на 1 см свідчить про недостатнє харчування, понад 500 - про надлишкове.

Дата добавления: 2014-01-05