КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Проблема виникнення філософії. Східний і західний способи філософування
Основне питання філософії»: різноманітність підходів Історико-філософський процес: поняття, природа, типологія. Специфіка філософії: співвідношення філософії зі світоглядом, наукою і релігією Структура та функції філософського знання Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. План. Лекція 1. Предмет філософії. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ (опорний конспект лекцій) з дисципліни “Філософія”
для студентів першого курсу
напряму підготовки: 6.030508 фінанси і кредит (за професійним спрямуванням – “Фінанси”, “Оподаткування”)
напряму підготовки: 6.030509 облік і аудит (за професійним спрямуванням – “ Облік і аудит”)
напряму підготовки: 6.030504 економіка підприємства (за професійним спрямуванням – “Економіка підприємства”)
напряму підготовки: 6.030502 економічна кібернетика (за професійним спрямуванням – “Економіка підприємства”)
галузь 0305 “Економіка та підприємництво”
факультету економіки
Херсон 2008
Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни “Філософія”,
напряму підготовки: 6.030508 фінанси і кредит (за професійним спрямуванням – “Фінанси”, “Оподаткування”)
напряму підготовки: 6.030509 облік і аудит (за професійним спрямуванням – “ Облік і аудит”)
напряму підготовки: 6.030504 економіка підприємства (за професійним спрямуванням – “Економіка підприємства”)
напряму підготовки: 6.030502 економічна кібернетика (за професійним спрямуванням – “Економіка підприємства”)
галузь 0305 “Економіка та підприємництво”
Укладачі: к. іст. н., доц. Кругла Н.А., к. філос. н., доц. Найдьонов О.Г, к. філос. н., доц. Романовський О.О., кількість сторінок 125.
Затверджено На засіданні кафедри філософії і соціології Протокол № 9 від 14 квітня 2008 р. Зав.кафедри__________
Відповідальний за випуск кандидат соціологічних наук, доцент В.К.Коробов 1. Назва філософія походить від двох грецьких слів — філос (любов) і софія (мудрість), отже, дослівно філософія — це «любов до мудрості». У класичному розумінні філософія — це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому. Предметом філософії е: 1) навколишній природний світ; 2) суспільство; 3) внутрішній світ людини. Головні риси будь-якої філософської проблеми — це її абсолютність та людиновимірність. Тому іноді про філософію кажуть, що філософія цікавиться усім. Однак, у першу чергу, філософія шукає відповіді на питання: що таке людина? Ознаки філософії: 1) теоретичність — упорядкованість, системність філософського знання. Філософія використовує особливу термінологію, яка складається зі спеціальних понять (наприклад, субстанція, буття, матерія). Філософські міркування мають бути аргументовані, захищені доказами; 2) загальнозначущість, тобто націленість на розв'язання таких проблем, що стосуються не окремих осіб, а людства в цілому, кожної людини як представника людського роду; 3) вічність. Проблеми, поставлені у центрі філософських роздумів, актуальні не лише в якийсь окремий історичний період, а для всіх часів і всіх народів; 4) первинність. Тільки відповівши самому собі на запитання: що таке людина? хто я такий у цьому світі? — можна успішно розв'язувати конкретні життєві проблеми (здобувати освіту, створю-' вати родину, дбати про матеріальний добробут тощо); 5) універсалізм — намагання виявити найзагальніші закономірності у житті природи і суспільства. Попри все мінливе розмаїття речей і процесів, філософія шукає в навколишньому світі єдину, стійку першооснову;
б) критичність і рефлективність. Філософському мис-леннювластива вимога не приймати беззастережно жод- ної готової думки, жодної традиції. Філософія сумнівається і в тому, що на рівні здорового глузду видається чимось беззаперечним. Але ця критичність —.не самоціль філософії, не прагнення зруйнувати встановлений порядок речей; вона є початковим моментом рефлексії — вдумливого пошуку ясних і точних підвалин, на яких можна будувати світогляд. За приклад може служити відомий вислів французького філософа XVII ст. Р. Декарта: «Мислю — отже, існую». І справді, навіть якщо ми уявимо, що нас більше не існує, то за мить зіштовхнемось із парадоксом: наше уявлення себе-неіснуючого таки існує — у конкретний момент нашого мислення. Поняття філософії слід відрізняти від поняття філософування. Його запропонував знаменитий німецький філософ XX ст. М. Гай-деґґер. Він сформулював своє розуміння філософування так: 1) філософування — це фундаментальний спосіб людського буття, який із різним ступенем інтенсивності супроводжує людину впродовж усього її життя; 2) філософування полягає у глибоко особисті с них міркуваннях людини про унікальність і неповторність власної присутності у світі. Філософування спричинене ситуацією «закинутості» людини у світ та її «скінченності» (смертності). Дійсно, людина спершу народжується, а тільки потім починає усвідомлювати своє існування. Природно, що в неї виникають запитання: навіщо я існую в цьому світі? навіщо мені цей світ? У пошуках відповідей людина приходить до усвідомлення межі свого буття, своєї смертності. Таким чином, людина не за власним бажанням приходить у світ і не зі своєї волі його покидає. Що ж їй залишається? Тільки час між народженням і смертю, упродовж якого вона и віддається філософуванню. Взаємозв'язок між філософією та філософуванням: філософування як різновид духовної діяльності і спричинило врешті-решт появу професійної філософії, покликаної допомагати людині у сен-сожиттєвих пошуках.
2. Хоча філософські проблеми характеризуються всезагальністю та все-охопністю, з часом усе ж таки виникла потреба виокремити кілька сфер філософського дослідження. Таким чином виникли окремі філософські дисципліни. Процес формування філософських дисциплін розпочався ще за античних часів (у Давній Греції його ініціював Арістотель) і триває до наших днів.
Однак відбувається не тільки поява нових галузей філософського знання, а й повсякчасні зміни його структури. Одні дисципліни висуваються на перший план, інші відходять на задній. У давнину більш за все. цікавилися світом у цілому, його походженням; у Середні віки — Богом; у Новий час — природою; з XIX ст. переважають дослідження людського суспільства і самої людини. Основні філософські дисципліни: — онтологія, яка досліджує світ у цілому та його буття. На ранніх етапах існування філософії, коли ще не було достеменних наукових знаньпро світ, онтологія уявлялась як метафізика — вчення про ідеальні, надчуттєві основи буття. Згодом набула поширення натурфілософія — філософія природи; — гносеологія (епістемологія) — розділ філософії, який вивчає шляхи, можливості, способи та результати процесу пізнання; — етика — вчення про мораль; — естетика — вчення про красу; — аксіологія — вчення про цінності; — соціальна філософія та філософія історії — розділи філософії, які вивчають людське Суспільство, його устрій, основні закони історичного розвитку, місце і роль людини в суспільстві; — логіка — розділ філософії, який досліджує структури і форми правильного мислення; — філософська антропологія — вчення про людину; — історія філософії, яка простежує шлях виникнення, становлення та функціонування самої філософії, встановлює ЇЇ основні тенденції. Філософія — це форма суспільної свідомості, різновид духовної діяльності, яка виконує вкрай важливі для людини та суспільства функції.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3359; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |