Побудова систем управління, орієнтованих на ринок

3 етап – побудова систем управління, орієнтованих на ринок (з 2-ї пол. 20 ст.) – пов'язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, що викликані незабезпеченим попи­том. На цьому етапі системи управління людьми, що були ство­рені ринково-орієнтованими управлінськими школами, базуються на ма­ркетингових концепціях. Тобто планування виробничої та реалізаційної діяльності, підбір відповідних кадрів, формування систем матеріального та нематеріального стимулювання, контролювання та регулювання на всіх етапах процесу управління почали здійснюватись відповідно до ви­мог ринку (попиту, пропозиції, конкуренції, умов збуту, потенціалу ці­льових сегментів ринку тощо).

Сьогодні маркетинг розглядають як діяльність, що спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Маркетингова діяльність спрямована на дослідження ринку (дослідження поведінки споживачів, аналіз і оцінка маркетингових можливостей підприємства, сегментація ринку і вибір цільових сегментів, позиціонування товару на ринку тощо) та розроблен­ня комплексу маркетингу (набору засобів маркетингу, сукупність яких підприємство використовує для впливу на цільовий ринок, маючи на мсті домогтися бажаного реагування з його боку). Комплекс маркетингу скла­дається з інструментів, які об'єднують у чотири групи:

· товар – це набір виробів та послуг, які організація виготовляє відповідно до потреб цільових споживачів щодо якості, асортименту, дизайну, сервісу тощо;

· ціна товару, яка формується під впливом визначених цілей підпри­ємства (максимізація прибутку, обсягів реалізації, захоплення рин­ку, збереження конкурентних позицій тощо) та з використанням річ­них методів (повних витрат, граничних витрат, цільового прибутку, застосування поточних ринкових цін, диференціювання цін, вста­новлення ексклюзивних цін, конкурсне встановлення цін тощо);

· методи розповсюдження товарів (через власну торговельну мережу, із залучення гуртових та роздрібних посередників (брокерів, агентів, комісіонерів, дилерів, дистриб'юторів));

· маркетингові комунікації (реклама, паблік-рилейшнз (спонсорст­во, товарна пропаганда, організація річних заходи), персональний продаж, стимулювання збуту знижки, розпродажі, лотереї)).

2.2.4. Кількісна (школа науки управління)

4 етап – активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення – пов'язаний із широким за­стосуванням у менеджменті математики. Яскравим представником цього етапу є школа науки управління (кількісного підходу) (1950 р. і до на­ших днів). Виникла в Англії під час Другої світової війни як наслідок пошуку шляхів боротьби з німецькими масовими повітряними ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки союзників в Європі. Основою школи є дослідження моделей, тобто форм представлення реальності, і операцій. Після створення моделей змінним величинам надаються кількісні значен­ня. Особливу роль тут відіграє технічне та програмне забезпечення. Пред­ставники цієї школи розглядають управління як логічний процес, що може бути виражений в математичній формі. Розробка концепцій управління ба­зується на застосуванні математичного апарату, за допомогою якого дося­гається інтеграція математичного аналізу та суб'єктивних рішень менедже­ра. Формалізація управлінських функцій викликала необхідність перегляду структурних елементів організації (служб обліку, маркетингу, планування тощо). З'явились такі елементи внутрішньофірмового планування, як іміта­ційні моделі рішень, методи аналізу в умовах невизначеності, математичне забезпечення оцінки багатоцільових управлінських рішень тощо.

Дата добавления: 2014-01-07