Етапи розвитку психології

Історія психології – це особлива галузь знань, яка має свій предмет. Він відмінний від предмету самої психології як науки. Відмінності цих двох суміжних наук відображено в таблиці.

Психологія	Історія психології
- вивчає факти, механізми, закономірності психічного життя	- Описує і пояснює, як факти, механізми та закономірності психічного життя відкривались людському розумові. Відтворює істинну картину цих змін, виявляє, від чого вони залежали.
- предмет вивчення психології постійно змінювався з розвитком суспільства.	предмет І.П. – аналіз змін поглядів на предмет психології, на методи вивчення психіки, сутність змісту психіки
- предмет психології – це реальність відчуттів, сприймань, памяті волі, емоцій та характеру.	- предмет І.П. – діяльність людей, які зайняті пізнанням психічного світу
	- відображає процес, який реально здійснюється у просторі і часі. Відбувається сам по собі, незалежно від того, які погляди на людину і світ існували в той чи інший віковий період.

Особливого значення для розвитку історії психології як науки мав той факт, коли слово «душа» було замінено терміном «свідомість», коли було введено поняття «несвідоме» і т. п.

Психологія тісно пов’язана з філософією, природознавством, медициною, математикою, механікою – науками, в рамках яких вона розвивалась. Тому в історії психології аналізується її зв’язок з іншими науками, їх впливом одна на одну в процесі розвитку психологічної науки.

1. Вивчити закономірності розвитку знань про психіку.

2. Розкрити взаємозв’язки психології з іншими науками, від яких залежать її досягнення.

3. Виявити залежність зародження і сприйняття знань від соціокультурного контексту, тобто від запитів суспільства.

4. Вивчити роль особистості, її індивідуального шляху в становленні самої науки.

Психологія має багатовікову історію: перші наукові уявлення виникли у 4 столітті до н. е. В історії психології виділяють два великі періоди: перший – коли психологічні знання розвивались в рамках філософії, а також інших наук (4 ст. до н.е. – середина 19 ст.); другий – коли психологія розвивалась як самостійна наука (середина 19 ст. – сучасний час). За словами Г.Ебінгауза, психологія має валике минуле, але коротку історію.

Критерії періодизації розвитку психології у різних дослідників різні. А.Н. Ждан в основу періодизації поклав зміну поглядів на природу психічного.

Розвиток психології в рамках філософії
Хронологія	Предмет вивчення	Найважливіші досягнення
4 ст. до н.е.- 5 ст.	душа	Перші емпіричні знання про психічні процеси і явища – відчуття, пам’ять, уяву, мислення. Виділення проблем «душа і тіло», «вроджене і набуте». Внутрішнє чуття як спосіб пізнання душі.
5 – 13 ст.	Розвиток вчення про душу в рамках філософських вчень та на базі медичних знань.	Формування томістської психології. Початок дослідної методології досліджень.
14 – 16 ст.	Подальший розвиток вчень про душу в контексті розвитку анатомофізіологічних знань і великих відкриттів 14-16 ст.	Відмова від душі як від предмету досліджнення і пояснювального принципутілесних і психічних явищ. Введення терміну «психологія».
17-19 ст.	Внутрішній досвід як засіб самоспостереження явищ свідомості.	Формування емпіричної інтроспективної та асоціаністичної психології. Поняття про несвідому психіку.
Розвиток психології як самостійної науки
Поч. 19 ст. – 60-ті роки 19 ст.	Діяльність нервової системи та органів чуттів. Співвідношення між фізичним та психічним. Вимірювання швидкості протікання психічних процесів.	Формування природньо-наукових передумов психології як самостійної науки. Експериментальний метод. Факти і теорії відчуттів та сприймань. Формування психофізики та психометрії. Вчення про рефлекс.
60-ті роки 19 ст. – кінець 19 ст.	Безпосередній зміст досвіду. Психічні акти і психічні функції. Психіка і свідомість у звязку з їх адаптивною функцією в поведінці.	Проникнення експериментальних методів у психологію.Виникнення прикладних методів у психології. Виникнення нових галузей психології.
10-ті роки – серед. 30-рр. 20 ст.	Поведінка. Цілісні психічні структури. Несвідоме. Розвиток вищих психічних функцій.Психологічне дослідження діяльності.	Відкрита криза в психології. Виникнення шкіл в зарубіжній науці: біхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, індивід. Психологія, аналітична психологія та ін. Виникнення радянської психології: теорія установки, поведінкові напрямки, теорія діяльності…Розвиток психотехніки та педології у вітчизняній та зарубіжній психології.
Кінець 30-х років – 50-ті рр. 20 ст.	Еволюція в рамках підходів попереднього періоду	Еволюція наукових шкіл. необіхевіоризм, неофрейдизм. Виникнення нових напрямків та галузей. Дискусії в радянській психології. Розвиток теорії діяльності у вітчизняній психології.
60-ті роки 20ст. – кінець 20 ст.	Продовження розвитку раніше виявлених предметних областей. Когнітивні структури та їх роль у поведінці. Особистість.	Виникнення нових напрямків та галузей у зарубіжній психології: гуманістична психологія, логотерапія, когнітивна психологія. Виникненнятеорії поетапного формування розумових дій у радян. психології.

1. Донауковий період – закінчується у 7-6 ст. до н.е., тобто до наукових досліджень психіки, її закономірностей, функцій. Уявлення про душу базувалися на міфах, легендах, казках, релігійних віруваннях.

2. Науковий період – починається на межі 7-6 ст. до н.е. – психологія розвивалася в рамках філософії, тому називався – філософським періодом – до 18 - 19 ст. Але існує багато суперечностей, щодо меж періодів. (включає періоди Античної психології, психології Середньовіччя, психологія Відродження і Нового часу.)

3. Асоціаністична психологія – до середини 19 ст.

4. Експериментальна психологія – до початку 20 ст.

5. Розділення психології на окремі школи – 10-30 роки 20 ст.

6. Подальший розвиток психологічних шкіл – 40-60 роки.

7. Сучасна психологія – від 60-х років до кінця 20 ст.