Роль вантажних перевезень у національній економіці та їх характеристика

План

Лекция №3

Шляхи зниження собівартості перевезень

Собівартість перевезень є комплексним економічним показником, що оцінює в порівняльному вартісному вимірі витрати усіх видів ресурсів на здійснення перевезень. Тому, за інших рівних умов, зниження собівартості перевезень свідчить про скорочення витрат ресурсів. Однак, при оцінці зміни собівартості перевезень необхідно враховувати, що не завжди зниження собівартості свідчить про поліпшення роботи залізничного транспорту. Наприклад, зниження собівартості перевезень меншими темпами, ніж темпи зниження цін на споживані ресурси, свідчить про збільшення споживання ресурсів у натуральному вираженні. Ріст собівартості перевезень також не завжди свідчить про погіршення роботи транспорту. Так, збільшення частки перевезень вантажів у спеціалізованих вагонах з високою собівартістю перевезень приводить до росту собівартості вантажних перевезень, але не говорить про зниження ефективності роботи транспорту. Тому при аналізі зміни собівартості необхідно ретельно виявляти причини змін і робити їхню кількісну оцінку. Крім того, при оцінці змін собівартості перевезень потрібно зіставляти зміни собівартості зі змінами доходів від перевезень.

Основні напрямки зниження собівартості перевезень полягають у впливі на фактори, що визначають її величину. До числа основних з них відносяться:

– упровадження на залізничному транспорті прогресивних видів техніки і технології;

– ріст обсягу перевезень, у тому числі за рахунок залучення додаткових перевезень з конкуруючих видів транспорту;

– підвищення якості роботи транспорту, у тому числі якості експлуатаційної роботи;

– підвищення продуктивності праці;

– підвищення ефективності використання основних фондів;

– зниження норм витрат ресурсів на одиницю перевезень у натуральному вираженні.

Тема: «Вантажні перевезення та їх планування»

1. Роль вантажних перевезень у національній економіці та основні вантажні показники

2. Основні показники вантажних перевезень.

3. Структура перевезень вантажів

3. Вантажні вагони та їхнє призначення

4. Планування та прогнозування вантажних перевезень

5. Транспортний маркетинг та його значення

Залізниці країни працюють досить стабільно і в цілому мають достатні пропускні та перевізні спроможності. Характерними рисами діяльності сталевих магістралей є: надійність, масивність, універсальність, регулярність, відносно невелика вартість перевезень, екологічність тощо.

За їх участю здійснюється зростання практично всіх експортних і погашення імпортних вантажних потоків, а також транспортне забезпечення основних транзитних обсягів як у прямому, так і у змішаному сполученнях за участю морського і річкового транспорту.

Вантажні перевезення на залізничному транспорті характеризуються декількома показниками, основні з яких – вантажообіг, обсяг перевезень (кількість перевезених тонн вантажів), діяльність перевезень та інші.

Вантажообігом називають роботу з переміщення вантажу, котрий визначається як добуток маси вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях - тонно-кілометрах.

В загальному обсязі вантажообігу за всіма видами транспорту (крім трубопровідного) частка перевезень залізничним транспортом складає 77,5% і у порівнянні з 1990 роком зросла на 20,5%, хоча вантажообіг в абсолютному вимірі за 2012 рік порівняно з 1990 роком знизився майже у 2,5 раза (табл.1).

Таблиця 1

Вантажообіг за видами транспорту, млрд. ткм

Найменування транспорту	Роки
Транспорт, всього, в т.ч:	1039,3	544,0	394,1	473,6	494,6	510,2	507,7	395,7	418,7
Наземний	761,7	415,2	379,6	457,4	475,9	491,2	491,5	387,3	409,3
Залізничний	474,0	195,8	172,8	224,0	240,8	262,5	257,0	196,2	218,1
Автомобільний	79,7	34,5	19,3	35,3	40,6	46,6	54,9	49,2	53,9
Трубопровідний	208,0	184,9	187,5	198,1	194,5	182,1	179,6	141,9	137,3
Водний	277,5	128,8	14,5	15,9	18,4	18,6	15,8	8,0	9,0
Морський	265,6	123,1	8,6	9,6	12,1	12,9	11,3	5,2	5,2
Річковий	11,9	5,7	5,9	6,3	6,3	5,7	4,5	2,8	3,8
Авіаційний	0,1	0,0	0,0	0,3	0,3	0,4	0,4	0,4	0,4
Частка залізничного транспорту, %	45,6	36,0	43,9	47,3	48,9	51,4	50,6	49,6	52,1

Серед шести залізниць найбільший вантажообіг припадає на Одеську (24,8%) та Придніпровську (20,8%) (табл. 2).

Таблиця 2

Вантажообіг залізниць України

Найменування залізниці	Роки
млрд. ткм	%	млрд. ткм	%	млрд. ткм	%	млрд. ткм	%	млрд. ткм	%
Донецька	30,0	15,3	33,7	19,5	36,8	16,4	32,1	16,4	37,3	17,1
Придніпровська	38,3	19,6	39,8	23,0	48,1	21,4	41,1	20,1	45,4	20,8
Південна	18,7	9,6	13,1	7,6	22,5	10,1	19,3	9,3	20,3	9,3
Південно-Західна	46,1	23,6	30,8	17,8	42,3	18,9	37,8	19,3	42,4	19,4
Одеська	38,6	19,7	35,7	20,7	51,6	23,1	51,3	26,1	54,1	24,8
Львівська	24,1	12,2	19,7	11,4	22,6	10,1	15,6	8,0	18,6	8,6
Усього на залізницях	195,8		172,8		223,9		196,2		218,1

Розрізняють вантажообіг нетто та вантажообіг брутто.

Вантажообіг нетто – це корисна робота, яка означає пересування тільки вантажу, а вантажообіг брутто враховує пересування вантажу разом з масою тари рухомого складу. Вантажообіг нетто може бути тарифним та експлуатаційним.

Тарифний вантажообіг розраховується за найкоротшими відстанями у таких перевізних документах, як накладна та дорожня відомості:

де кількість тонн і-го виду вантажу;

– штрафна відстань перевезення і-го виду вантажу, км.

Експлуатаційний вантажообіг визначається за фактичним пробігом вантажу на основі маршруту машиніста.

де – густота вантажних перевезень на j-ій дільниці, т;

– протяжність j-ої дільниці, км.

Як показує досвід експлуатаційний вантажообіг у більшості випадків за своїм обсягом більший ніж тарифний.

Обсяг перевезень (кількість перевезених тонн вантажів) – це загальний обсяговий показник який характеризує діяльність залізниць через кількість тонн вантажів, що перевозяться за визначений проміжок часу.

Обсяг перевезень вантажів визначається як сума відправлення з усіх станцій залізниці і прийому вантажів з сусідніх залізниць.

або як сума прибуття в межах залізниці і здачі на інші залізниці або інші види транспорту

Розподіл обсягу перевезень за видами сполучень показано на рис. 5.1.

Транзит

Прийом Здача

Ввіз Місцеве сполучення Вивіз

Прибуття Відправлення

Рис. 1. Розподіл обсягу перевезень за видами сполучень

До місцевого сполучення відносять перевезення в межах однієї залізниці, а до прямого сполучення – перевезення на дільницях двох і більше залізниць.

У прямому сполученні виділяють:

- вивіз, тобто відправлення вантажів зі станцій даної залізниці на інші залізниці мережі;

- ввіз, тобто прибуття вантажів зі станцій залізниць мережі на дану залізницю;

- транзит, тобто перевезення вантажів, що надійшли з інших залізниць і тих, що прямують через дану залізницю на інші залізниці мережі.

Таким чином, обсяг перевезень за видами сполучень дорівнює:

Прийом вантажу містить такі складові, як ввіз та транзит:

а здача – вивіз і транзит:

Відправлення вантажів можна розглядати як суму вивозу і місцевого сполучення:

а прибуття – суму ввозу і місцевого сполучення:

Середня відстань перевезення – це відстань, на яку перевозиться кожна тонна вантажу в середньому, тобто протяжність залізниці від станції відправлення до станції призначення вантажу.

Середня діяльність перевезень мережею залізниць визначається як відношення вантажообігу нетто () до обсягу перевезень ():

Середня діяльність перевезень в межах окремої залізниці

Одним із вирішальних факторів, що впливають на вантажообіг, є середня діяльність перевезень, за інших однакових вимог ці перевезення знаходяться у прямопропорційній залежності.

Варто зазначити, що на скорочення динаміки середньої відстані перевезень однієї тонни вантажу впливають основні чинники, до яких можна віднести раціоналізацію економічних зв’язків, ліквідацію нерентабельних перевезень та пропорційність у розміщенні продуктивних сил.

Але з іншого боку зріст останньої середньої відстані перевезень вантажів збільшує доходи від вантажних перевезень.

Таким чином, при плануванні середньої відстані перевезень необхідно враховувати всі фактори, які впливають на неї, а саме:

- розміщення ресурсних та виробничих можливостей економіки держави;

- структуру розміщення вантажних перевезень між різними видами транспорту;

- географію виробництва та споживання;

- рівень спеціалізації і кооперації у виробництві.

Приклад 1. Визначити обсяги перевезень вантажів:

якщо відомо:

40 тис. тонн, 32 тис. тонн,

136 тис. тонн, 16 тис. тонн.

Прийом вантажів

40+136 = 176 тис. тонн.

Здача вантажів

32+136 = 168 тис. тонн.

Відправлення вантажів

32+16 = 48 тис. тонн.

Прибуття вантажів

40+16 = 56 тис. тонн.

Дата добавления: 2014-01-06