Види кредитів, що надаються підприємствам

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класи­фікуються за такими ознаками:

— за кредиторами;

— формами та видами;

— метою використання;

— терміном надання;

— забезпеченням;

— порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути: у

— банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (бан­ківський, лізинговий кредити);

— підприємства (комерційний кредит);

— держава (державний кредит, який надається через уповно­важені банки);

— міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредит­них ліній через уповноважені банки).

Форми та види кредитів:

Види кредиту:банківський,комерційний,державний,лізинговий.

Банківський кредит — це економічні відносини між креди­тором та позичальником з приводу надання коштів банком під­приємству на умовах строковості, платності, повернення, матері­ального забезпечення, цільової спрямованості. Банківський кре­дит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання.

Лізинговий кредит — це відносини між суб'єктами господа­рювання, які виникають у разі орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній. Бан­ківський та державний кредити погашаються в грошовій формі. Комерційний кредит також повертається переважно в грошовій формі. У період становлення ринкових відносин можлива його сплата як у товарній, так і у змішаній формах (товарній і грошо­вій одночасно). Лізинговий кредит може погашатись у грошовій, товарній та змішаній формах.

Слід зазначити, що традиційно в країнах з розвинутою рин­ковою економікою факторингові та лізингові кредитні послуги підприємствам надаються переважно спеціалізованими фінан­сово-кредитними інститутами — факторинговими та лізингови­ми компаніями.

В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають тільки комерційні банки. Лізингові послуги надають переважно лізингові компанії. У зв'язку з цим лізинговий кредит умовно віднесено до групи небанківських кредитів.

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування:

- оборотних коштів;

- основних засобів.

Підприємство має можливість отримувати кредити на при­дбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розширення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексів або цілих підприємств.

За терміном надання розрізняють короткострокові (до 1 року); середньострокові (до 3 років) та довгострокові (понад 3 роки) кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати в разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпеченими надходженнями коштів у відповідному періоді. Термін короткострокового кредиту не пе­ревищує одного року.

Середньострокові кредити (від одного до трьох років) нада­ються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити (понад три роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування мо­жуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи:

♦ забезпечені;

♦ бланкові.

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, а саме:

• нерухомістю;

• цінними паперами;

• товарно-матеріальними цінностями;

• дебіторською заборгованістю тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: майно­вими правами, правами підприємств на інтелектуальну влас­ність, землю; гарантіями банків; коштами чи майном третьої особи; іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво стра­хової компанії).

В Україні як забезпечення кредиту використовують в основ­ному товарно-матеріальні цінності та нерухомість.

Кредити, що їх надають банки підприємствам під заставу державних цінних паперів, називаються ломбардними. У міру розвитку ринку державних цінних паперів значення цього креди­ту в діяльності українських підприємств зростатиме.

Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підпри­ємства на короткий термін (1—10 днів). У вітчизняній практиці використання бланкових кредитів обмежене.

Порядок надання кредиту передбачає такі види позичок:

• прямі;

• консорціумні;

• позички участі.

Надання прямих позичок передбачає кредитування підприємс­тва безпосередньо одним кредитором.

Консорціумні позички надаються тоді, коли підприємству-позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпе­чений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об'єд­нуються, і кожен з них надає частину загального кредиту.

У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект.

Підприємство-позичальник, що бажає отримати кредит у ве­ликому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов'язання з організації банківського консорціуму та ви­конання функцій головного банку в кредитній угоді. Як звичай­но, головним банком стає один з великих банків, які мають до­свід проведення великомасштабних кредитних операцій.

Для отримання консорціумного кредиту підприємство-пози­чальник готує і подає головному банку, як заведено, таку ін­формацію:

1) клопотання про отримання кредиту із зазначенням характе­ру діяльності, фінансового стану підприємства;

2) дані про мету та спрямованість кредиту, термін надання, періоди його погашення;

3) техніко-економічне обґрунтування проекту;

4) інші документи, потрібні для прийняття рішення про креди­тування.

Кредитні взаємовідносини між консорціумом та підприємством-позичальником регулюються кредитною угодою, яку підпи­сують усі учасники.

Головний банк акумулює кошти банків-учасників і кредитує підприємство відповідно до кредитної угоди.

За настання строків погашення зобов'язань підприємство по­вертає кредиторам не тільки позичені кошти та відсотки за кре­дит, а й відшкодовує всі витрати, пов'язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та строках, які обумов­лені в кредитному договорі.

Позички участі — банки передають (перевідступають) части­ни позички іншим кредиторам. Домовленість про таку позичку можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника.

У зв'язку з низькою кредитоспроможністю більшості україн­ських підприємств у вітчизняній практиці позички участі не прак­тикуються.

Дата добавления: 2014-01-07