КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Та вимогами з обраного фаху
Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами Вступ Ознайомлення з навчальним закладом, правовими аспектами та вимогами з обраного фаху …………………………………………………………………………………….7 1.1 Історична довідка створення технікуму та його спеціальності……………………………...7 1.2 Форми організації навчання…………………………………………………………………….9 1.3 Практики………………………………………………………………………………………...10 1.4 Кваліфікаційні вимоги до фахівця……………………………………………….……………………..12 1.5 Права і обов'язки осіб, які навчаються у ВУЗі (технікумі)………………………………….13 1.6 Органи студентського самоврядування………………………………………………………15 2. Історія розвитку транспорту …………………………………………………………………17 2.1 Попередники автомобіля: прадавні транспортні засоби, карети, загальнодоступний транспорт………………………………………………………………………………………..17 2.2 Безкінний транспорт: паромобілі……………………………………………………………..20 3. Століття автомобільного транспорту ……………………………………………………….27 3.1 Газовий двигун………………………………………………………………………………….27 3.2 Двигун на рідкому паливі……………………………………………………………………...28 3.3 Винахідники автомобіля……………………………………………………………………….29 4. Теорія двигуна і автомобіля… ……………………………………………………………….32 4.1 Теорія двигуна………………………………………………………………………………….32 4.2 Теорія автомобіля………………………………………………………………………………36 5. Компонування автомобілів… ………………………………………………………………...39 5.1 Сучасне компонування легкових та вантажних автомобілів………………………………..39 5.2 Автомобілі класичної схеми компонування………………………………………………….41 5.3 Модернізація автомобілів що випускаються…………………………………………………42 6. Автомобілебудування в Україні. Характеристика автомобільної промисловості світу… ……………………………………………………………………………………………43 6.1 Автомобілебудівна галузь України……………………………………………………………43 6.2 Цілі, які ставлять перед собою автомобілебудівники ………..……………………………...46 6.3 Сучасний стан автомобілебудівної промисловості світу…………………………………...48 6.4 «Великий переділ» автомобільного ринку світу……………………………………………..49 6.5 Тенденції автобудівників за останні роки…………………………………………………….49 6.6 Вплив автомобіля на навколишнє середовище………………………………………………50 7. Енергетична криза і створення принципово нових альтернативних двигунів… …….52 7.1 Енергетична криза. Створення двигунів, які працюють на інших видах енергії, альтернативних бензину………………………………………………………………………52 7.2 Технічна концепція автомобіля……………………………………………………………….52 7.3 Застосування біопалива………………………………………………………………………..53 7.4 Загальні відомості про електромобілі…………………………………………………………54 7.5 Маховик на транспорті…………………………………………………………………………55 7.6 Впровадження автомобілів-гібридів………………………………………………………….57 7.7.Водневі двигуни……………………………………………………………………………….. 59 7.8 Нітінолові двигуни……………………………………………………………………………. 61 7.9 Сонцемобілі……………………………………………………………………………………..61 7.10 Кріомобілі……………………………………………………………………………………...62 8. Експлуатаційні властивості автомобілів… ……………………………………………….63 8.1 Класифікація автомобілів…………………………………………………………………….63 8.2 Маркування і система індексації автомобілів………………………………………………64 8.3 Класифікація рухомого складу прийнята у правилах ЄЕК ООН і класифікація у відповідності з Конвенцією про дорожній рух………………………………………………67 8.4 Технічні характеристики автомобілів………………..………………………………………70 8.5 Експлуатаційні характеристики автомобілів…………………………………………………70 8.6 Показники якості автомобіля………………………………………………………………….72 8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад………………………………………………75 8.8 Спортивні автомобілі…………………………………………………………………………..76 8.9 Причепний рухомий склад……………………………………………………………………. 77 9. Автомобільні і експлуатаційні матеріали… ………………………………………………..78 9.1 В пошуках ідеального палива………………………………………………………………… 78 9.2 Газове паливо………………………………………………………………………………….. 81 9.3 Біоенергетика на автотранспорті……………………………………………………………...82 9.4 Різновидності експлуатаційних матеріалів…………………………………………………...84 10. Класифікація підприємств автомобільного транспорту, їх характеристика… ……..87 10.1 Типи та класифікація автотранспортних підприємств (АТП)…………………..………… 87 10.2 Організаційна структура типового АТП……………………………………………………88 10.3 Класифікація автообслуговуючих підприємств, їх організаційна структура……………. 89 10.4 Типи авторемонтних підприємств…………………………………………………………...92 11. Технічне обслуговування… …………………………………………………………………94 11.1 Причини зміни технічного стану автомобіля при експлуатації……………………………94 11.2 Основні чинники, що впливають на зміну технічного стану автомобілів.……...………...97 11.3 Класифікація відмов ………………………………………………………………………….98 11.4 Види технічного обслуговування…………………………………………………………… 99 11.5 Організація технічного обслуговування…………………………………………………….100 11.6 Система ТО автомобілів закордонного виробництва………………………………………106 12. Ремонт автомобільного транспорту… ……………………………………………………...110 12.1 Види ремонту автомобілів……………………………………………………………………110 12.2 Нормативи технічного обслуговування та ремонту автомобілів………………………….111 12.3 Обладнання для ремонту автомобілів…………………………………………...…………. 111 12.4 Поняття про технологічний процес………………………………………………………….112 12.5 Перспективи вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту…………… 113 13. Економіка і управління автомобільним транспортом… ………………………………..116 13.1 Основи економіки галузі…………………………………………………………………….. 116 13.2 Основи аналізу виробничо-господарської діяльності автомобільних підприємств.. …... 118 14. Курсове та дипломне проектування… ……………………………………………………..122 14.1 Вимоги, які висуваються до дипломного проекту………………………………………… 122 14.2 Реальне та комплексне дипломне проектування……………………………………………123 14.3 Захист дипломних проектів…………………………………………………………………. 125 14.4 Помилки дипломного проектування…………………………………………………………125 Висновок...................................................................................................................................126
Сьогодні уявити собі життя без автомобіля неможливо. Словник іноземних слі пропонує таке визначення: «Автомобіль — самохідний транспортний засіб для перевезення пасажирів або вантажів по безрейкових дорогах; приводиться в рух встановленим на ньому двигуном (переважно двигуном внутрішнього згоряння, що працює на бензині або дизельному паливі)». Зверніть увагу, до чого ж обережні й завбачливі укладачі словника: у цьому визначенні не обмежується клас використовуваних двигунів. Насправді, сьогодні найпоширеніші автомобілі з карбюраторними двигунами й дизелями, але на сторінках журналів і газет усе частіше з'являються такі назви, як електромобілі, сонцемобілі, тепломобілі, гіромобілі... За даними журналу Automoto news (США) світове виробництво автомобілів становить близько 80 млн у рік. Разом з тим прогнозується тенденція стабілізації ринку автомобілів на рівні 54 млн. одиниць, що може привести до надвиробництва автомобілів в обсязі більш 20 млн одиниць у рік. Така ситуація пояснюється перенасиченням автомобільних ринків США, Японії, Європи, Південної Кореї й Китаю. Так, у Нідерландах налічується 1000 автомобілів на 1000 жителів, у США — 750, у Німеччині — 550. Цим обумовлені тенденції розвитку ринку. У розвинених країнах продаж автомобілів визначається модою, молодіжним ринком. У багатьох країнах автомобілі купують в основному для заміни наявних в експлуатації застарілих моделей. До автомобілерозвинутих країн відносяться не тільки країни з розвиненою автомобільною промисловістю, але й автомо-білеексплуатуючі країни, до них відносяться, наприклад, Нідерланди, Данія, Швейцарія, Австрія, Україна, Грузія й ін. Термін експлуатації автомобіля визначається якістю його технічного обслуговування й умовами, що забезпечують можливість реалізувати його функціональні можливості, тим самим якість передпродажної підготовки, підтримки працездатності й відновлення, термін експлуатації, використання, забезпечення безпеки й усунення шкідливих наслідків. Ріст особистої мобільності громадян, розвиток малого й середнього бізнесу, які в ринкових умовах неможливі без високого рівня автомобілізації країни, стримуються недостатнім розвитком мережі автомобільних доріг. Частка транспортних витрат у собівартості продукції відносно висока й становить 15...20 % проти 7...8 % у країнах з розвиненою ринковою економікою. Поряд з такими об'єктивними факторами, як більші відстані перевезення й складні природні умови, це пов'язане з недостатнім рівнем розвитку системи руху товарів. Попит, що збільшується, на якісні транспортні послуги задовольняється не повністю через недостатній технічний рівень транспортної системи й накопиченого відставання в області транспортних технологій. Значне підвищення обсягів перевезень, пов'язаних з експортом вугілля, нафтоналивних вантажів, продукції хімічної й нафтохімічної промисловості, інших вантажів, у тому числі в контейнерах, стримується дефіцитом пропускних і провізних можливостей. Можливості збільшення валового національного продукту за рахунок експорту транспортних послуг реалізуються не повністю, оскільки не до кінця використовується транзитний потенціал України, а положення вітчизняних перевізників на світовому ринку транспортних послуг не відповідає їхнім реальним можливостям. Спеціальність «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» є однією із захоплюючих, цікавих і потрібних професій. У запропонованому виданні дані загальні напрямки досліджуваних дисциплін за фахом 5.07010602 з метою підготувати студента до розуміння їм широкомасштабного поля діяльності техніка як фахівця на підприємствах автомобільного транспорту. Фахівець повинен: • навчитися розуміти сутність і соціальну значимість своєї майбутньої професії, проявляти до неї стійкий інтерес; • мати уяву про сучасний світ як духовної, культурної, інтелектуальної й екологічної цілісності; усвідомлювати себе й своє місце в сучасному суспільстві; • знати основи Конституції України, етичні й правові норми, що регулюють відносини людини до інших людей, суспільству й природі; уміти враховувати їх при розв’язанні професійних завдань; • володіти екологічною, правовою, інформаційною й комунікативною культурою, елементарними навичками спілкування іноземною мовою; • володіти широким кругозором; бути здатним до осмислення життєвих явищ, до самостійного пошуку істини, до критичного сприйняття суперечливих ідей; • бути здатним до системної дії в професійній ситуації, до аналізу й проектуванню своєї діяльності, самостійним діям в умовах невизначеності; • бути відповідальним за виконувану роботу, здатним самостійно й ефективно вирішувати проблеми в сфері професійної діяльності; • бути здатним до практичної діяльності по вирішенню професійних завдань в організаціях різних організаційно-правових форм; володіти професійною лексикою; • бути здатним науково організувати свою працю, готовим до застосування комп'ютерної техніки в сфері професійної діяльності; • бути готовим до позитивної взаємодії й співробітництву з колегами; • бути готовим до постійного професійного росту, придбання нових знань; • мати стійке прагнення до самовдосконалення (самопізнанню, самоконтролю, самооцінці, саморегуляції й саморозвитку); • прагнути до творчої самореалізації; • знати основи підприємницької діяльності й особливості підприємництва в професійній сфері; • мати наукову уяву про здоровий спосіб життя, володіти вміннями й навичками фізичного вдосконалювання; • мати уяву про роль науки, наукового пізнання і його структуру, формах і методах, соціальних і етичних проблемах, пов'язаних з розвитком і використанням досягнень науки, техніки й технології. При вивченні даного предмету розглянуті спеціальні дисципліни без розкриття їх повного змісту, які вивчаються по існуючим методичних розробках. При цьому необхідно розуміти, що без знань математики, фізики, хімії, метало- і матеріалознавства розібратися в спеціальних дисциплінах досить складно.
1.1 Історична довідка створення технікуму та його спеціальності.
Згідно з наказом №228 від 19 червня 1963 р. Міністра автомобільного транспорту України у місті Рівному було відкрито автодорожннй технікум. На початку свого становлення технікум розмістився в Рівненському обласному автоучкомбінаті на вул. Ніколаєва і займав 4 аудиторії, кімнату для учительської і приміщення для навчальної частини. Набір учнів проводився на базі 7-10 класів зі У 1963 р. до технікуму прийнято сто двадцять чоловік. Відповідно до наказу Міністерства автомобільного транспорту України Першими викладачами технікуму були: Демуш Я.І., Гесь В.А.,Смикало 3.М., Шепелицька К.Й.. Сарахман Л.С.,Олевська Я. М.., Бойко І. І., Сердобіниева М. В. Невеликий педагогічний колектив почав працювати над створенням матеріальної та методичної бази технікуму. У січні 1964 р. директором технікуму було призначено Білошицького Миколу Федоровича. 1965 року облавтоучкомбінат надав частину своїх приміщень для технікуму. За короткий час були створені навчальні кабінети і лабораторії, обладнані вузлами і агрегатами та технічними засобами навчання силами викладачів. З 1967 до 1969 р. на викладацьку роботу було прийнято випускників Київського автодорожнього інституту: Герзеля В.М., Цапенка М.І., Стадника В.І., та ін. Викладачами виробничо-практичних занять стали Мутовін Ф.Д., Ковальчук Л.Й. У 1969 році на посаду викладачів прийняли: Волошину Н.М., Анджейковича Г.Г., лаборантом Демиденка Є.П., майстрами виробничо-навчальних занять Козачка М.І., Зозулю Є.В. Цього ж року згідно з наказом Міністра автомобільного транспорту УРСР (№ 339 від 23 грудня), технікум було перейменовано на Рівненський автотранспортний технікум. 1971 року директором технікуму було призначено Пашинського Веніаміна Феофановича. а заступником директора з навчальної роботи Черемохова М.Ф., головним бухгалтером –Герзель Г.М. У 1975 році Міністерством автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР були виділені кошти Рівненському обласному управлінню автомобільного транспорту на будівництво автодрому, наприкінці року силами автогосподарств, обласного управління, автодром збудовано і здано в експлуатацію. На автодромі проводилися змагання з автомобільного спорту та навчання студентів водінню автомобіля. Розширення технікуму потребувало нової навчальної і виробничої бази (приміщення автоучкомбінату не відповідало зростаючим вимогам і потребам навчальної бази). В 1977 році інститутом "Транспі і проект" м. Києва була розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво навчально-виробничого комплексу технікуму на 960 місць, вартістю 1395,28 тис, крб. З січня 1978 року навчання розпочалося в новому навчальному корпусі. Допомогу в обладнанні лабораторій і кабінетів було надано Міністерством автомобільного транспорту УРСР, автоуправлінням Рівненської області. Силами викладачів і студентів було обладнано кабінети (економіки, автоперевезень, правил дорожнього руху, охорони праці, технічної механіки, електротехніки, електрообладнання, теорії автомобіля, української культури, історії, суспільних дисциплін, ТО автомобіля,бібліотека) лабораторії (ремонту автомобілів, технічного обслуговування двигунів внутрішнього згоряння автомобілів, електрообладнання автомобілів, механічна майстерня, слюсарна майстерня, технології металів, допусків і посадок). У лабораторіях було встановлено нове обладнання, яке постачалось з Угорщини та Чехословаччини. У зв'язку з розширенням і формуванням матеріальної бази, значно покращилось навчання та виховання студентів. У 1978 році технікум зайняв друге місце на Всесоюзних змаганнях серед технікумів автомобільного профілю з методичного забезпечення навчально-виховного процесу. Технологічну практику студенти проходили на Горківському та Московському автомобільних заводах. У технікумі працювали гуртки технічної творчості. художньої самодіяльності, спортивні секції. На республіканських виставках технічної творчості студентів, технікум неодноразово займав перші місця. У 1981 році введено в експлуатацію гуртожиток на 250 місць. У грудні 1993 року директором технікуму призначено Герзеля Віталія Михайловича заступником з навчальної роботи Кухарчука Миколу Андрійовича. У нових соціально-економічних умовах господарювання відбулося розширення навчально-виробничої бази: відкрито та обладнано на сучасному рівні класи комп'ютерної техніки, поновлюється бібліотечний фонд який нараховує 17 тис.книг, з'явились нові автомобілі,упорядковується територія технікуму, гуртожитки,навчально-лабораторні корпуси. Загальна кількість студентів складає 1300 чоловік. 1996-97 роках відкрито дві нові спеціальності "Організація дорожнього руху" і "Організація міжнародних перевезень". В 1998 році Кухарчука Миколу Андрійовича обрано Народним депутатом України, а заступником директора з навчальної роботи призначено Сондака Володимира Михайловича. З 19 жовтня 1998 року технікум входить в структуру Українського державного університету водного господарства та природокористування м. Рівного. У 2002 році розпочинається будова нового навчального корпусу який планувалося ввести в експлуатацію в 2005 році. Навчаючись у технікумі студенти набувають робітничих професій: слюсаря, водія, оператора ПК; проходять практику на автопідприємствах міста та області. Випускники технікуму працюють підприємствах різної форми власності. 1.2 Форми організації навчання. Це - навчальні заняття, лекції, лабораторне і практичне виконання індивідуальних завдань; самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи - екзамени, заліки. Лекція - основна форма проведення занять у ВУЗІ, яка має за мету засвоєння теоретичного матеріалу. Викладач повинен дотримуватись навчальної програми і може не обмежуватись у питаннях трактування навчального матеріалу, у формах і засобах доведення його до студентів. Лабораторне заняття. Студент під керівництвом викладача особисто проводить натуральні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою тощо в окремій предметній галузі. Практичне заняття. Викладач організовує детальний розгляд студентами окремих технічних положень навчальної дисципліни, формує вміння і навички практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань. Семінарське заняття. Викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, реферати. За окремі відпрацьовані й захищені лабораторні роботи, семінарські заняття студент отримує оцінку, виставлену викладачем, яка заноситься у журнал. Консультація. Студент отримує конкретні відповіді на запитання. Індивідуальні заняття з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти, роботи тощо) виконуються студентами у терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно за надання консультації викладачем. Ці завдання виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування у вирішенні фахового завдання. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять, і забезпечується підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектом лекцій викладача, практикумом тощо. У розпорядженні студентів є бібліотека, комп'ютерні класи, лабораторії, майстерні і т.п. Практична підготовка є обов'язковим компонентом і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Вона здійснюється на підприємствах. Контрольні заходи. Ці заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час лабораторних, практичних та семінарських занять, має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Семестровий контроль проводиться з конкретної навчальної дисципліни. Це - залік, диференційований залік і екзамен. Отримані результати вносяться у відомість. Державна атестація здійснюється державною атестаційною комісією, тобто захист дипломної роботи.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 500; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |