Модель 1997 року

Із чого складається гібридний автомобіль?

Будь-який транспортний засіб, який має два або більш джерел енергії, достатньої для руху можна назвати гібридним.

- Бензиновий двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ)

Гібридна машина має звичний бензиновий двигун. Хоча сучасні високі технології дозволяють робити його меншим по габаритах, більш экологичным і економічним.
- Паливний бак.

Тут зберігається паливо для двигуна. Бензин має більший енергетичний запас, ніж електричні батареї. Для прикладу, батареї вагою 450 кг віддадуть стільки ж енергії, скільки й 3,5 кг бензину.
- Електродвигун.

Дуже "просунутий" елемент. Сучасна електроніка робить його й двигуном і генератором одночасно. Наприклад, коли це необхідно, енергія береться з електричних батарей і прискорює автомобіль. Але гальмуючи машину, двигун переходить у режим генератора й відновлює енергію.
- Генератор.

Схожий з електродвигуном, але працює тільки в режимі запасання енергії (використовується, головним чином, у серійних гібридних автомобілях).
- Батареї.

Джерело енергії для електродвигуна, на відміну від бензинового ДВЗ, електродвигун може не тільки "брати" енергію, але й запасати її в батареях.
- Трансмісія.

Функції ті ж, що й у трансмісії на традиційних автомобілях із ДВЗ. Деякі гібридні машини (Honda, наприклад) мають стандартну трансмісію, інші ж (Toyota Prius) оснащуються радикально новою.

7.7.Водневі двигуни.

Інший шлях створення принципово нового двигуна, екологічно нешкідливого - це створення водневого двигуна. Водень масою 1 кг при горінні виділяє в 3 рази більше тепла, ніж бензин. Запаси водню невичерпні, - 1 відсоток ваги земної кори.

В інституті проблем машинобудування АН України (м. Харків) уже зробили перший крок. Там створений і успішно працює двигун на су­міші бензину і водню. Ці два компоненти подаються в камеру згоран­ня окремо один від одного. Причому на холостих оборотах, коли ви­хлопні гази особливо отруйні, двигун працює тільки на чистому водні. На вихлоп поступає лише водяна пара.

При максимальному навантаженні в дію вступає бензин. Відно­шення регулюється автоматично.

Які ж практичні результати?

Наприклад автомобілю "Волга" на 100 км шляху по нормі необхід­но біля 14 л бензину. Машина, яка працює на змішаному паливі, бере відповідно 8 л бензину і 800 гр. водню. Витрати бензину скорочують­ся на 40 %, а ККД двигуна збільшується на 25 %. Водень - це синтети­чне паливо. Його можна отримати з вугілля, нафти, природного газу чи шляхом розкладу води. Згідно оцінкам, сьогодні у світі виробляють і використовують біля 30 млн. т. водню за рік. Половина цієї кількості витрачається на виробництво аміаку і добрив, а решту - на видалення сірки із газоподібного палива, в металургії, для гідрогенізації вугілля і інших видів палива. Тобто в сучасній економіці водень залишається скоріше хімічною, а не енергетичною сировиною.

В найближчі роки буде створеній принципово новий двигун, що буде працювати на чистому водневому паливі. При цьому необхідно вирішити проблему зберігання водню.

Наприклад, щоб зараз проїхати 400км на водні, треба установити на автомобіль обладнання вагою біля 600кг. Доведеться створити спе­ціальні заправні станції. Дуже перспективним передбачається збері­гання водню у формі гідридів металів. Наприклад "цеглинка" із гідри­ду титана об'ємом у 10 см здатна зберігати в собі 1680 літрів водню. Водень виділяється із гідридів при їх нагріванні. Правда і тут ще є не­мало не вирішених проблем.

Між іншим, епоха водневої економіки уже наступила. Нікель-металогідридні акумулятори використовуються в мільярдах виробів. Вони є в портативних комп'ютерах і мобільних телефонах, в багатьох інших електронних виробах, де використовуються акумулятори. Гіб­риди в них використовуються для зберігання водню. Ці акумулятори мають вдвічі більшу ємність і термін експлуатації в порівнянні з кис­лотно-свинцевими попередниками, їх не треба обслуговувати і вони набагато безпечніші для навколишнього середовища. Все змінюється завдяки нікель-металогідридним технологіям і епоха водневої еконо­міки почалась із застосування водню у якості важливого джерела ене­ргії. Це було самим великим бар'єром на шляху водневої економіки. Стенфорд Овшинські розробив спосіб зберігання водню у твердому стані при кімнатній температурі, взагалі при будь-якій температурі. Журнал Тіте назвав його "героєм планети". За його науковими ідеями заправка автомобіля твердотілим воднем буде швидкою і простою, як заправка автомобіля бензином. Експерименти показали, що можна розбити ємність з воднем, пробити її, кинути у вогонь, навіть взяти гідридний компаунд в руки, який знаходиться всередині, - і все це безпечно для людини і навколишнього середовища.

По прогнозах, у недалекому майбутньому водень можна буде оде­ржати шляхом перегонки низькосортного вугілля або електролізом води. Тоді ціна на бензин і водень зрівняються.

В останні роки на сторінках газет, журналів, все частіше з'являється термін "воднева технологія", "воднева енергетика". Ма­буть водню, як основному виду палива належить майбутнє.

Треба відмітити, що застосування водню пов'язане із підвищеним ризиком, так як він є вибухонебезпечним газом. Для займання суміші водню із повітрям досить лише десятої долі тої енергії, яка необхідна для спалахування суміші бензину з повітрям в автомобільному двигу­ні, або суміші метану з повітрям в газовій печі. Тому водень потребує надійних заходів для попередження його передчасного спалахування.

В найближче десятиліття ДВЗ будуть викинуті на звалище історії, їх замінять водневі двигуни, споряджені водневими і маховими аку­муляторами.

Такі водневі двигуни будуть являти собою електрохімічний генера­тор Цей генератор уже випробувався на дослідних автомобілях. Його коефіцієнт корисної дії дорівнює 60-80 %. Перспективи техніки, що використовує з такою великою віддачею паливо, теплотворна здат­ність якого втроє більша, ніж у бензину, безперечно є.

Так, сьогодні генератор дорогий і навіть дуже. Але спеціалісти стверджують, що уже в наші дні при масовому виробництві генерато­рів, вартість одного екземпляра можна знизити у 5-6 разів. Приклад такого різкого здешевлення - мікрокалькулятори на мікросхемах, ціни на які багаторазово впали за лічені роки.

Так, в десяти європейських містах, наприклад, Мадриді, Лондоні та ін. в рамках європейських випробувань проходять експлуатаційні ви­пробування перші автомобілі Мегзесіез Оітого компаній Еуоіиз, облад­нані паливними елементами. Вартість проекту - 21 мли. євро і випро­бування будуть продовжуватись 2 роки. Однією з цілей випробувань є, наскільки довго будуть працювати паливні батареї і по-друге -практичного забезпечення воднем.

В США ведуться інтенсивні роботи по створенню двигунів, які бу­дуть працювати на водневому паливі. На ці цілі уряд США виділив автомобільним фірмам 1,2 млрд. доларів.

Завдяки наполегливій роботі вчених і інженерів ми з вами будемо мчати по чистих, незагазованих вулицях на двоколісних електромобі­лях з водневими двигунами. Із вихлопних труб буде виходити чиста, газована воднем вода, освіжаючи асфальт. Так, або майже так і буде. Це не фантастика, це справа близького майбутнього.

7.8 Нітінолові двигуни.

Нітінол - це нікелево-титановий сплав (55% - нікелю і 45% - тита­ну). При кімнатній температурі шматочок нітінолового дроту має таку ж міцність, як сталь. Але занурити його в холодну воду і дріт стає м'яким і податливим, зігнути його і він залишиться зігнутим. А потім занурте його в гарячу воду, він раптово "оживе" в ваших руках, роз­прямиться з величезною силою, як пружина, і прийме свою початкову форму.

Тобто, ми маємо систему перетворення енергії, яка вимагає лише зміни температури для вивільнення сил. Нітінол має другу дивну вла­стивість - його можна неодноразово згинати.

В 1973 році в США інженер Бенкс створив перший нітіноловий те­пловий двигун. Він являє собою горизонтально установлене колесо, поміщене на центральному валі. З кожної спиці колеса звішується підковоподібна нітінолова петля, кінці якої прикріплені до втулки, здатної переміщатись вздовж спиці. Коли чергова петля занурюється у гарячу ванну, встановлену під колесом, вона намагається розігнутись і частина цієї енергії витрачається на розкручування колеса.

В теперішній час на 100 модифікацій нітінолових двигунів видані патенти. Спеціалісти прийшли до висновку, що нітінолові двигуни зможуть перетворити енергію більш економічним способом, ніж яде­рні реактори чи фотоелектричні елементи. Нітінолові двигуни змо­жуть використати відпрацьоване тепло, на яке зараз витрачається бі­льше двох третин всієї енергії,, що використовується промисловими підприємствами, і перетворити його в корисну механічну роботу.

Інженери вивчають зараз можливість об'єднання ряду нітінолових двигунів, розрахованих на роботу при температурах, що поступово знижується і встановлених вздовж потоку гарячої води, що викидаєть­ся промисловими підприємствами.

Звичайно, нітінолові двигуни будуть, в основному, стаціонарними, тобто вони не зможуть встановлюватись на рухомі транспортні заходи. Але, очікується, в ближньому майбутньому вони викличуть справж­ню революцію. Нітінолові сплави, що володіють пам'яттю, можуть бути незамінними матеріалами для автолюбителів.

Так, щоб видалити вм'ятину на кузові автомобіля, зробленого із нітінолу, не треба запи­суватися в чергу на ремонт, їхати на станцію техобслуговування чи працювати самому рихтувальним молотком. Треба лише підставити пом'ятий бік під сонячне тепло.

7.9 Сонцемобілі.

Сонцемобілі появились з винайденням фото­електричних перетворювачів(сонячних батарей) достатньо великої потужності, в яких енергія світла перетворюється в електричний струм в нашому випадку електричний струм, який виробляється соня­чними батареями, живить двигун і заряджає акумулятори. Сонцеавто­мобілі з сонячними батареями появились порівняно недавно, прибли­зно 20 років тому. Вони є екологічно чистими, але надзвичайно доро­гими і використовуються в основному при автомобільних гонках, де і проходять випробування. Спеціалісти, які створюють сонцеавтомобілі, використовують самі легкі і міцні конструкційні матеріали, високоефективні системи елек­троприводу, останні досягнення аеродинаміки, геліотехніки, електро­техніки та інших наук.

Спеціалісти, які створюють сонцеавтомобілі, вважають, що соняч­ний транспорт стане конкурувати з автомобільним тільки тоді, коли ефективність доступних по ціні сонячних елементів складе 40-50%. Поки що коефіцієнт їх корисної дії має 10-12%. Так, наприклад, дво­місний сонцеавтомобіль "Мрія" обійшовся японській автомобільній компанії "Хонда" у два мільйони доларів. Але кошти були витрачені недаремно. Трасу австралійського ралі 1996 року довжиною 3000 км він пройшов з середньою швидкістю 90 км/год.

Для сонцеавтомобілів сконструювали спеціальні легкі безколекто-рні двигуни постійного струму з магнітами з рідкоземельних металів, коефіцієнт корисної дії яких досягає 98%.

У 1993 році на трьох сонцеавтомобілях - лідерах транс австралійсь­ких гонок вперше низькооборотні двигуни встановили безпосередньо в маточини ведучих коліс. Це застосування в сонцеавтомобілях дозво­лило відмовитись від трансмісії і довести ККД приводу до 96-97%.

7.10 Кріомобілі.

Ідея створення кріомобілів була відома давно і тільки з появою нових матеріалів вдалось виготовити в останні роки 4 кріомо­білів: два в США, один в Англії і один в Україні. Принцип дії кріомо-біля дуже простий. З баку за допомогою насоса рідкий азот під тиском подається в теплообмінник, де перетворюється у газ, збільшуючись в об'ємі. За рахунок цього рухаються механізми пневматичного мотора, які і обертають колеса машини.

Кріомобілі в експлуатації набагато дешевші машин, які працюють на бензині. Рідкий азот у 10-12 разів дешевший за бензин. Перший кріомобіль, який був виготовлений науковцями Харківського транс­портного університету, досяг швидкості 10км/год. Планується побу­дувати другий кріомобіль, який має досягти швидкості 60км/год. Він без дозаправки зможе проїхати 100км. Рідкий азот особливої небезпе­ки не несе, баки з ним в автомобілі є де заховати. Крім того, він є еко­логічно чистим.

Питання для самоперевірки:

1. Що спонукало до пошуку нових альтернативних двигунів?

2. Назвати в чому полягає технічна концепція автомобілів?

3. З чого виготовляють біопаливо?

4. Назвати основні властивості нітінолу?

5. На чому заснований принцип роботи кріомобілів?

8. Експлуатаційні властивості автомобілів.

8.1 Класифікація автомобілів.

По призначенню автомобілі поділяються на – пасажирські, вантажні, спеціальні, спеціалізовані і спортивні.

До пасажирських відносять - автобуси, легкові автомобілі, пасажирські причепи й напівпричепи.

Пасажирські автомобілі місткістю до 8 чол., включаючи водія, відносяться долегкових, понад 8 чол. - доавтобусів.

На базі легкових випускаються також вантажопасажирські автомобілі, у яких для збільшення розмірів майданчика призначеної для розміщення в кузові вантажу, задні сидіння робляться розскладними.

По призначенню автобуси поділяються на міські (внутрішньоміські й приміські), місцевого сполучення (для сільських перевезень), міжміські і туристичні.

До вантажного рухомого складу відносяться вантажні автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи й напівпричепи. Вантажні автомобілі, причепи й напівпричепи відрізняються по вантажопідйомності.

Рис. 16. Вантажні автомобілі і їх модифікації:

а — базова модель; б — довгобазовий автомобіль; в — сідловийий тягач; г — самоскид; д — тягач із причепом; е — тягач із двома причепами; ж — тягач із напівпричепом розпуском; з — тягач із напівпричепом.

Автомобілі-тягачі призначені для постійної роботи із причепами або напівпричепами, розрізняють сідельні автомобілі-тягачі для роботи з напівпричепами й автомобілі-тягачі для роботи із причепами. Автомобіль-тягач у зчепленні із причепом (напівпричепом) називається автопоїздом.

Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які не виконують транспортну роботу (автокрани, пожежні, автомагазини, пересувні ремонтні майстерні, комунальні автомобілі).

Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які призначені для перевезення певних видів вантажів (самоскиди, фургони, цистерни, контейнеровози, фермовози, панелевози, рефрижератори).

По пристосуванню до дорожніх умов автомобілі поділяють на:

- нормальної (звичайної) прохідності,

- підвищеної прохідності,

- високої прохідності.

Усі автомобілі по загальнім числу коліс і числу ведучих коліс умовно позначають формулою, де перша цифра – число коліс автомобіля, а друга – число ведучих коліс. При цьому кожне зі здвоєних ведучих коліс рахується за одне колесо. Наприклад, 4х2 – двохосьовий автомобіль із однієї ведучою віссю, 6х6 – тривісний автомобіль із усіма ведучими осями, 6х4 – тривісний автомобіль із двома ведучими осями.

8.2 Маркування і система індексації автомобілів.

Перша єдина система класифікації автотранспортних засобів (АТС) почала діяти в 1945 році. Рухомому складу привласнювалися позначення відповідно до заводських реєстрових позначень, що включають, як правило, літерні позначення заводу-виготовлювача й порядковий номер моделі рухомого складу з виділеного діапазону:

Діапазон	Підприємство	Примітка
1-99	Горьковський автомобільний завод ім. Молотова (ГАЗ)	ГАЗ-93 випускав Одеський автоскладальний завод (ОдАЗ)
100-199	Завод им. Сталина (ЗиС)	з 1956 р. Завод ім. Лихачова (ЗиЛ)
200-249	Ярославський автомобільний завод (ЯАЗ)	з 1959 р. Кременчугський автомобільний завод (КрАЗ). Виключення: МАЗ-200, МАЗ-205
250-299	Новосибірський автомобільний завод (НАЗ)	з 1949 р. завод передали в іншу галузь промисловості. Нумерація передана КрАЗу. Виключення: РАФ-251
350-399	Уральский автомобільний завод им. Сталіна (УралЗИС)	з 1959 р. Уральський автомобільний завод (УралАЗ)
400-449	Московський завод малолітражних автомобілів (МЗМА)	з 1971 р. Автомобільний завод ім. Ленінського Комсомолу (АЗЛК)
450-484	Ульяновський автомобільний завод (УАЗ)
485-499	Дніпропетровський автомобільний завод (ДАЗ)	у т.ч.. ЗиС-485
500-549	Мінський автомобільний завод (МАЗ)	у т.ч. Могилевський автомобільний завод (МоАЗ), Білоруський автомобільний завод (БелАЗ)
550-599	Мытищинский машинобудівний завод (ММЗ)
600-649	Кутаїський автомобільний завод (КАЗ)	у т.ч. КАЗ-585
650-674	Горьковський завод автобусів (ГЗА)	з 1950 р. Павловський автобусний завод ім. Жданова (ПАЗ), у т.ч. Курганський автобусний завод (КАвЗ)
675-694	Ликинский автобусний завод (ЛиАЗ)	крім тролейбусов ЗиУ-682, ЗиУ-683 заводу ім. Урицького
695-699	Львівський автобусний завод (ЛАЗ)
700-899	Автопричепи різних заводів
930-939	Брянский атомобильный завод (БАЗ)
940-949	Тартуский авторемонтний завод (АРТ)
965-974	Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ)	у т.ч. Луцкий автомобильный завод (ЛуАЗ)
975-999	Ризький авторемонтний завод №2 (РАФ)

Тип причіпного складу позначався цифрою, буквою й цифрою. Перша цифра показувала число осей, букви позначають: П — автомобільний причіп, Р — причіп-розпуск, ПП — напівпричіп, ПТ — причіп-ваговоз, цифра після букв — вантажопідйомність причепа. Наприклад, П-0,5 означає одноосьовий причіп вантажопідйомністю 0,5 т; П-6 — двохосьовий причіп вантажопідйомністю 6 т; Р-5 — одноосьовий причіп-розпуск вантажопідйомністю 5 т; ПТ-60 — чотиривісний причіп-ваговоз вантажопідйомністю 60 т. Кожному причепу й напівпричепу привласнювалася заводська марка. Повне їхнє позначення включало тип і заводську марку, наприклад, двохосьовий автомобільний напівпричіп ПП-15 МАЗ-938.

Позначення автомобілів

В 1966 році на підприємствах автомобільної промисловості була введена галузева нормаль ОН 025270-66, що регламентує класифікацію й систему позначення автомобільного рухомого складу: кожної нової моделі автомобіля (причіпного складу) привласнюється індекс, що полягає із чотирьох цифр, де перша цифра - в позначенні позначає клас.

Для легкових автомобілів він встановлюється за робочим об'ємом двигуна:

1 клас - Особливо малий - до 1,2 л

2 клас - Малий - від 1,2 л до 1,8 л

3 клас - Середній - від 1,8 л до 3,5 л

4 клас - Великий - понад 3,5 л

5 клас - Вищий - не регламентується

Для автобусів, за габаритною довжиною:

1. Особливо малий (до 5м)

2. Малий (6м – 7,5м)

3. Середній (8м – 9,5м)

4. Великий (10,5м – 12,0м)

5. Особливо великий (спарований) (16,5м і більше)

Для вантажних автомобілів, за повною масою:

1. до 1.2 т

2. 1.3...2 т

3. 2...8 т

4. 8...14 т

5. 14...20 т

6. 20...40т

7. понад 40т

Друга цифра - позначає вид транспортного засобу:

Якщо позначено цифрою «1» – то це легковий автомобіль;

«2» – автобус;

«3» – вантажний автомобіль із бортовою платформою;

«4» – сідловий тягач;

«5» – самоскид;

«6» – цистерна;

«7» – фургон;

«8» - резерв;

«9» – спеціальний автомобіль.

Третя й четверта цифри – указують порядковий номер моделі.

П'ята (додаткова) цифра – модифікація.

Шоста цифра – вид виконання:

Якщо в позначені - 1 – для холодного клімату;

6 – експортне виконання для помірного клімату;

7 – експортне виконання для тропічного клімату;

8 і 9 – резерв для інших експортних модифікацій.

Деякі АТЗ мають у своєму позначенні через тере приставку 01, 02, 03 і т.д., що вказує на те, що модель або модифікація є перехідною або має додаткові комплектації. Після розпаду СРСР у Росії продовжують нумерувати моделі автобусів по ОН 025270-66. У Білорусії заводи МАЗ і Белкоммунмаш відмовилися від цієї системи. Із середини 90-х деякі автовиробники впроваджують власну класифікацію автомобілів, що випускаються ними. На Україні якийсь час новим моделям також привласнювали номера по радянській галузевій нормалі, причому номери займалися незалежно від Росії (наприклад, номер 6205 був зайнятий тролейбусом ЗиЛ й автобусом ЛАЗ). Пізніше була прийнята нова система, по якій моделі одержують індекс із букви (А для автобусів і E для тролейбусів) і трьох цифр. Незважаючи на це, Херсонський автоскладальний завод «АНТО-РУС» продовжує нумерувати моделі по ОН 025270-66.

Маркування причепів і напівпричепів:

Індекси всіх: причепів мають першу цифру «8», напівпричепи – «9».

Перед цифровим індексом ставляться літерні позначення заводу-виготовлювача.

Другі цифри аналогічні прийнятим для автомобілів.

	Причепи	Напівпричепи (розпуски)
Перші дві цифри індексу*	Легкові
Автобусні
Вантажні (бортові)
Самосвальні
Цистерни
Фургони
Спеціальні
	Повна маса, т
Останні цифри індексу	01 — 24	до 4	до 6
25 — 49	понад 4 — 10	понад 6 — 10
50 — 69	понад 10 — 16
70 — 84	понад 16 — 24
85 — 99	понад 24
* Класи 84, 94, 88 і 98 є резервними.

Третя й четверта цифри вказують номер моделі, відповідний до повної маси.

Наприклад: ВА3-2103: 2 - автомобіль з робочим об'ємом двигуна понад 1,2 до 2,0 л; 1 - легковий автомобіль; 03 - порядковий номер моделі.

КамАЗ – 53212 із причепом З3АП-8352; - 5 – клас автомобіля (повна маса до 20 т);

3 – вантажний бортовий; 21 – модель; 2 – модифікація; 8 – причіп; 3 – бортовий;

52 – номер моделі (повна маса до 16 т).

Закордонні автомобілі позначають:

- іменами, наприклад: американські автомобілі «Шевроле – каприс – класик стейшн вэгон».

Тут: «Шевроле» – назва (марка) фірми; «каприс – класик» - назва моделі; «стейшн вэгон» – тип кузова (універсал).

Аналогічно в американських компаній «Форд», «Воксхолл», японські «Тойота», «Ниссан» і ін.

Деякі назви зберігаються й успадковуються новими автомобілями, наприклад «Опель – кадет» - випускався в довоєнній Німеччині й ін.

Для відмінності їх варіантів додають цифри, що позначають округлений робочий об'єм двигуна в літрах: «1,3», «1600».

Західноєвропейські автомобілі позначають назвою (маркою) фірми повністю або в скороченні, і цифрою.

Наприклад: СААБ- 900, Волво – 343, БМВ – 525, Мерседес – Бенц – 230, Порше – 944, Рено –18.

У Мерседесів цифрами зашифрований робочий обсяг двигуна.

У БМВ – перша цифра позначає сімейство автомобілів одного класу (3 – компактні, 7 – представницькі, 6 – спортивне купе і т.д.).

В Україні деякі заводи розробили стандарт підприємства по присвоєнню номерів моделей.

Наприклад: Краз – 613ОС4

цифра 6 – клас, обумовлений повною масою АТС (6 – для машин повною масою понад 20т); цифра 1 – рівень розробки; цифра 30 – зменшена на порядок потужність двигуна (300 к.с.); буква. С – самоскид; цифра 4 – число ведучих коліс – 4 (колісна формула 6 х 4).

І в той же час на Україні нові моделі позначають по ОН 25270-66:

Краз – 65032, (65034),, ЛАЗ – 52078, ЛАЗ –52528.

8.3 Класифікація рухомого складу прийнята у правилах ЄЕК ООН і

класифікація у відповідності з Конвенцією про дорожній рух.

З 2004 року вступив у дію ДЕРЖСТАНДАРТ Р 52051-2003 «Механічні транспортні засоби й причепи. Класифікація й визначення» з позначеннями, гармонізованими із прийнятими в міжнародних вимогах по безпеці, розроблювальні Комітетом із внутрішнього транспорту (КВТ) Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (Зведена резолюція про конструкцію транспортних засобів, Правила ЄЕК ООН №36, №52 і ін.):

Категорія АТС	Опис
Категорія L - механічні транспортні засоби, що мають менш чотирьох коліс, і квадрицикли
L1	Двоколісний мопед.
L2	Триколісний мопед.
L3	Мотоцикл.
L4	Мотоцикл із коляскою.
L5	Трицикл.
L6	Легкий квадрицикл.
L7	Квадрицикл.
Категорія М - механічні транспортні засоби, що мають не менш чотирьох коліс і використовувані для перевезення пасажирів
M1	Легкові автомобілі з типом кузова: АА - седан. АВ - хэтчбек. АС - універсал. AD - купе. АЕ - кабріолет. AF - багатоцільовий транспортний засіб.
M2	Автобуси, що мають, крім місця водія, більше восьми місць для сидіння, максимальна маса яких не перевищує 5 т.
M3	Автобуси, що мають, крім місця водія, більше восьми місць для сидіння, максимальна маса яких перевищує 5 т.
Категорія N - механічні транспортні засоби, що мають не менш чотирьох коліс і призначені для перевезення вантажів
N1	ТС, що мають максимальну масу не більше 3,5 т.
N2	ТС, що мають максимальну масу понад 3,5 т, але не більше 12 т.
N3	ТС, що мають максимальну масу більше 12 т.
Категорія О - причепи (включаючи напівпричепи)
O1	Причепи, максимальна маса яких не більше 0,75 т.
O2	Причепи, максимальна маса яких понад 0,75 т, але не більше 3,5 т.
O3	Причепи, максимальна маса яких понад 3,5 т, але не більше 10 т.
O4	Причепи, максимальна маса яких більше 10 т.
Транспортні засоби спеціального призначення категорій М, N і О
	SA - автомобіль-будинок (кемпер), категорія M1. SB - броньований транспортний засіб. SC - транспортний засіб медичної допомоги, категорія M. SD - автомобіль для ритуальних послуг (катафалк).
Позначення категорії транспортного засобу спеціального призначення повинне доповнюватися буквою С. Наприклад, транспортний засіб медичної допомоги категорії M2 повинне мати позначення M2С.
Категорія Т - сільськогосподарські й лісогосподарські трактори
Категорія G - транспортні засоби підвищеної прохідності категорій М и N
Букви М и N можуть сполучатися з буквою G. Наприклад, транспортний засіб категорії N1, яке може використовуватися як транспортний засіб підвищеної прохідності, допускається позначати як N1G.

Категорії на право керування транспортними засобами.

Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають

двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун

потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з

робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун

потужністю 4 кВт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та

інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена

максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів

(7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена

максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700

до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна

маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для

сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для

сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - сполучення транспортних засобів з тягачем категорії В,

С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до

зазначених категорій поєднання транспортних засобів;

Т - трамваї та тролейбуси.

Дата добавления: 2014-01-07