Умови допуску до керування транспортними засобами

Право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли:

шістнадцятирічного віку - категорії А1, А;

вісімнадцятирічного віку - категорії В1, В, С1, С;

дев'ятнадцятирічного віку - категорії BE, C1E, СЕ;

двадцятиоднорічного віку - категорії D1, D, D1E, DE, Т.

8.4 Технічні характеристики автомобілів.

Технічні характеристики рухомого складу є його візитной карткою. У них першими вказані параметри, що описують автомобіль в цілому, а потім – двигун, трансмісію, підвіску, гальмівні механізми, шини, кузов.

У технічній характеристиці указуються клас автомобіля, число місць (вклю­чаючи місце водія), колісна формула, власна і повна маси, габаритні розміри (до­вжина, ширина, висота), база автомобіля колія передніх і задніх коліс, найменший дорожній просвіт, найменьший радіус повороту, максимальна швидкість автомо­біля, час разгону автомобіля з місця, гальмівний шлях, контрольна витрата палива тип двигуна, його робочий об'єм, максимальна (номінальна потужність), макси­мальний крутний момент, передавальні числа коробки передач, роздаточної коро­бки і головної передачі, тип передньої і задньої підвісок, тип передніх і задніх га­льмівних механізмів, тип кузова і ряд інших даних.

Технічні характеристики автомобілів розраховуються конструкторами, за­безпечуються заводами-виготівниками і реалізуються в процесі експлуатації ру­хомого складу. З цієї точки зору найбільш важливо розглянути питання експлуа­таційних характеристик автомобілів.

8.5 Експлуатаційні характеристики автомобілів.

Випускник спеціальності повинен вміти оцінювать якість автомобілів на основі аналізу їх конструкції і показників різних властивостей. Такі знання дозволять майбутньому спеціалісту успішно справлятися зі своїми завданнями на різних рівнях, пов’язаних з експлуатацією автомобільного транспорту.

Під якістю продукції (виробу) слід розуміти сукупність властивостей, що обумовлюють його придатність задовольняти визначені потреби відповідно до призначення. До таких властивостей відносяться властивості функціональні,

технологічні, економічні, естетичні, ергономічні, безпеки, надійності, уніфікації і т. п., по яких в цілому і визначають споживчі якості виробу.

Під властивостями розуміються кількісні або якісні характеристики об'єк­тів (виробів), властиві їм і що виявляються у певних умовах.

Оскільки АТЗ призначені для перевезення вантажів, пасажирів або спеціа­льного устаткування, встановленого на них, то для оцінки їх якості найбільш споживаними є наступні властивості: економічні, надійності, безпеки, функціона­льні і технологічні. Решта властивостей (ергономічні, естетичні, уніфікації і ін.) теж мають важливе значення, але вони зазвичай використовуються у другу чергу.

Економічні властивості АТЗ характеризують величини витрат, необходже-них для його створення і функціонування. Властивості надійності АТЗ – це здат­ність зберігати в часі у встановлених лімітами значення всіх параметрів, що хара­ктеризують можливість виконувать необхідні функції (перевезення вантажів або пасажирів) в заданих режимах і умовах. Технологічні властивості характеризують раніше всього пристосованість АТЗ до серійного виробництва, технічного обслу­говуванню і ремонту. Функціональні властивості оцінюють можливість АТЗ якіс­но виконувати функції по перевезенню вантажів, пасажирів або спеціального устаткування. Стосовно автомобільного транспорту функціональні властивості прийнято називати експлуатаційними.

Експлуатаційні властивості АТЗ – це група властивостей, визначающих ступінь їх пристосованості до експлуатації як специфічного (наземного, колісно­го, безрейкового) транспортного засобу по перевезенню вантажів, пасажирів або спеціального устаткування.

Для оцінки експлуатаційних властивостей АТЗ використовують показники і вимірники. Показник – це параметр, характеризуючий яку небудь властивість ви­робу (автомобіля). Вимірник – це конкретна величина, що дозволяє проводити кі­лькісну оцінку, тобто вказуюче чисельне значення показника. Знаючи показники і вимірники можна аналізувати потенційні можливості автомобіля і оцінювать вплив його конструктивних параметрів і експлуатаційних чинників на експлуата­ційні властивості.

Експлуатаційні властивості АТЗ представлені на рис.17.

Рис. 17 – Експлуатаційні властивості автомобіля.

Слід розглянути експлуатаційні властивості АТЗ більш детально:.

1. Тягово-швидкісні якості – це сукупність властивостей, визначаючих мо­
жливі по характеристиці двигуна або зчепленню ведущих коліс з дорогою діапа­
зони зміни швидкостей, прискорень і граничних кутів підйому в різних умовах
експлуатації.

2. Паливні властивості, точніше, паливна економічність АТЗ
визначає його здатність мінімально витрачати паливо в заданних

(стандартизованных) умовах руху.

3. Гальмівні властивості – це здатність АТЗ швидко знижувати швидкість
руху аж до повної зупинки, зберігати задану швидкість руху на затяжних спусках
і залишатися нерухомим на стоянці на ухилі або при дії яких-небудь збурюючих
сил.

4. Керованість – це властивість АТЗ, що визначає його здатність змінювати напрям

руху відповідно до дій водія на органи керування.

5. Стійкість – це властивість АТЗ, що визначає його здатність зберігати за­дані

параметри руху або положення тобто здатність протистояти зовнішнім

обу­рюючим силам що викликає його відхилення від заданого напряму руху або

по­ложення.

6. Маневреність – це здатність АТЗ змінювати своє положення на обмеже­ній площі

без змінного використання заднього і переднього ходів.

7. Плавність ходу – це здатність АТЗ зменшувати дію від механічних коли­вань на

водія, пасажирів, вантаж, що перевозять і елементи автомобіля при русі по

нерівних дорогах.

8. Прохідність – це властивість АТЗ, що визначає його здатність рухатися у важких

дорожніх умовах, зокрема по грунтах з підвищеним опором руху і малим

коефіцієнтом зчеплення, і долати штучні і природні перешкоди допоміжних

засо­бів.

У якості основного показника, що характеризує ефективність використання АТЗ, застосовують відносні витрати на перевезення однієї тони вантажу або одно­го пасажира. Ці показники залежать не тільки від конструкції автомобіля, але і від ряду інших чинників: дорожніх умов, рівня організації перевезень, технічного об­слуговування і ремонту. Показчик, тісніше пов'язаний з конструкцією автомобіля і який достатньо повно характеризує ефективність його використання, є продук­тивність АТЗ, яка залежить від вантажопідйомності (пасажиромісткості) АТЗ і се­редній технічній швидкості руху.

Знання експлуатаційних властивостей автотранспортних засобів інженером по технічній експлуатації автомобілів дозволить вибрати оптимальні методи під­тримки потенційної надійності машин.

8.6 Показники якості автомобіля.

Форд говорив: "Універсальна машина повинна була відрізнятися наступними якостями"

1. Першокласний матеріал для найбільш тривалого і частого вживання. Ванадієва сталь найміцніша, не тендітна і найбільш міцна.З неї зроблені шасі та кузов автомобіля. Вона є для цього саме придатною з усіх сортів сталі, і ціна її не повинна грати ролі.

2. Простота - тому що публіка не складається з механіків.

3. Достатня сила мотора.

4. Повна благонадійність - тому що автомобіль повинен бути

найрізноманітнішим потребам при хороших і поганих дорогах.

5. Легкість. В автомобілі Форда на один кубічний дюйм поверхні поршня припадає лише 7,95 фунт. ваги;це - причина, чому Форд ніколи не відмовляється служити, байдуже, їде він по піску або по бруду, по льоду і по снігу, водою або в гору, по полях або по бездорожним рівнинах.

6. Безпека в їзді.Слід бути завжди господарем швидкості їзди, щоб попередити будь-який сумнівний випадок, якби це були серед великого міста або на небезпечних дорогах. З передачею планетарної системи на Форді може впоратися всякий.Це стало підставою до наступного виразу: «Кожна дитина може керувати Фордом». З ним можна повертатися майже скрізь.

7. Чим важче двигун, тим більше потрібно бензину, олії та жирів. Чим легше вага, тим менше витрати по руху.Незначний вага автомобіля Форда вважався спочатку недоліком, тепер це думка змінилася.

Показники якості автомобіля. Про виріб, матеріал, послузі, що надається, зазвичай судять за їх якістю.

Якість виробу (автомобіля, агрегату, деталі) або матеріалу (палива, мастила і ін.),

як правило, змінюється в процесі експлуатації в результаті зміни самого виробу

або матеріалу і його складених елементів. Наприклад, витрата палива при переве-

зенні залежить не тільки від умов експлуатації або конструкції автомобіля, але і

від поточного стану системи живлення і запалення автомобіля, зносу циліндропо-

ршневої групи, зміни кута установки передніх коліс і так далі.

В зв'язку з цим дуже важливі для технічної експлуатації поняття якості, на-

дійності, технічного стану автомобілів необхідно розглядати у взаємозв'язку, тоб-

то комплексно оцінювати їх вплив на реалізацію цілей автомобільного транспорту

і його технічною експлуатації по наступній схемі: технічний стан → роботоздатність → надійність → якість → цілі.

Якість – це сукупність властивостей, що визначають ступінь придатності

автомобіля, технологічного устаткування, агрегату, деталі, матеріалу до виконання заданих функцій при їх використанні по призначенню, тобто до експлуатації.

Якість складається з властивостей (рис. 18).

Рис. 18 –Логічна структура поняття якості (приклад).

Кожна властивість характеризуеться одним або декількома параметрами, які можуть приймати при експлуатації різні кількісні значення, які називаються показниками.

При аналізі або оцінці якості автомобіля послідовно розглядають наступні ланцюжки:

- при оцінці і випробуванні машин показники – параметри – властивості – якість;

- при пред'явленні вимог до машин якість – властивості –параметри – показники, тобто в зворотній

послідовності.

Приклади розгортання показників чотирьох властивостей якості приведені на рис.17.

Так, одним з параметрів паливної економічності автомобіля (властивість) є контрольна витрата палива, кількісне значення якого для конкретної моделі (показник) складає 7 л / 100 км.

Зазвичай розглядають техніко-експлуатаційні властивості (ТЕВ) автомобілів, головними з яких є наступні:

- маса і габарити, вантажопідйомність, місткість, маневреність, прохідність, безпека, екологічність, паливна економічність, динамічність (тягово-швидкісна), продуктивність, економічність, надійність, ціна і ін.

Сукупність цих властивостей можна інтегрально (у целому) оцінити єдиним показником якості автомобіля.

Техніко-експлуатаційні властивості закладаються при їх проектуванні і ви-

робництві, а реалізуються при експлуатації машин.

Стабільні ТЕВ практично не змінюються протягом всього терміну служби машин (габаритні і вагові показники, вантажопідйомність місткість і ін.).

Нестабільні погіршуються в процесі роботи і у міру старіння автомобіля або агрегату. Це, наприклад, продуктивність машини, витрати на забезпечення її працездатності, інтенсивність використовування автомобіля і ін. (табл..3). В значній мірі стабільність ТЕВ автомобілів визначається їх надійністю.

Таблиця 3 - Зміна деяких показників якості вантажного автомобіля Пк(t), %.

Таким чином, якість автомобіля і його показники не є величиною постійною і змінюються у міру пробігу автомобіля.

8.7 Спеціальний і спеціалізований рухомий склад.

Рис. 19 Спеціалізований рухомий склад.

Як уже розглядалося попередньо:

Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які не виконують транспортну роботу (автокрани, пожежні, автомагазини, пересувні ремонтні майстерні, комунальні автомобілі та ін.).

Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які призначені для перевезення певних видів вантажів (самоскиди, фургони, цистерни, контейнеровози, фермовози, панелевози, рефрижератори та ін.).

Спеціалізовані легкові авто­мобілі призначені для перевезення пасажирів певних категорій. Це автомобілі «швидкої допомоги», таксі і ін.

Спеціальні легкові автомобілі служать для виконання нетранспортних ро­біт. Вони випускаються на базі шасі легкових автомобілів і обладнюються спеціа­льними пристроями, апаратурою і тому подібне. До спеціальних відносяться ав­томобілі лабораторії, дослідницькі, міліцейські і ін.

До спеціалізованих автобусів відносяться санітарні, туристичні і шкільні автобуси.

Спеціальні автобуси виконуються на базі шасі автобусів загального призна­чення, можуть мати спеціальні кузови і обладналися спеціальними пристроями, приладами, апаратурою і ін. До цих автобусів відносяться рухомі станції, кінолабораторії, автобуси санітарно-ветеринарної служби і ін.

Спеціалізовані вантажні автомобілі служать для перевезення вантажів тіль­ки певних видів. Вони мають пристосовані для таких перевезень кузова і облад­налися спеціальними пристроями і пристосуваннями для завантаження і розван­таження. До спеціалізованих відносяться автомобілі-самоскиди, цистерни, фурго­ни, рефрижератори, самопогрузчики.

Спеціальні вантажні автомобілі призначені для виконання різноманітних нетранспортних робіт і операцій. Вони обладнанні спеціальними пристосування­ми, механізмами, пристроями, виготовляються на базі шасі вантажних автомобілів і можуть мати спеціальні кузови. До спеціальних вантажних автомобілів від­носяться автомобілі-майстерні, крани, вежі, компресори, бетонозмішувачі, а та­кож автомобілі комунальних служб (сміттєприбиральні, снігоприбиральні, поли­вальні і ін.) і пожежні автомобілі.

Автопоїзди дозволяють збільшити продуктивність рухомого складу і пони­зити собівартість перевезень. Так, в однакових умовах експлуатації собівартість перевезень автопоїздом на 25–30 % нижче, а продуктивність в середньому в 1,5 рази вище, ніж у одиночного автомобіля.

Автопоїзди складаються з автомобілів-тягачів, причепів і напівпричепів. Автопоїзди розділяються на причіпних, сідельних і розпуски.

Причіпний автопоїзд включає в свій склад вантажний автомобіль і один або декілька причепів, сідельний автопоїзд – сідельний автомобіль-тягач і напівпри­чіп, передня частина якого закріплена на тягачі.

Автопоїзди-розпуски складаються з вантажного автомобіля і причепа-роз­пуску, обладнаного опорними балками (кониками) для кріплення довгомірних ва­нтажів (лісу, труб, сортового металу і ін.).

8.8 Спортивні автомобілі.

Спортивний автомобіль або спорткар (від англ. sports car) - умовно-узагальнене найменування широкого класу дво-, рідко чотиримісних легкових автомобілів, що мають більш високі швидкісні якості і відповідно підвищену потужність двигуна (питому потужність, моторизацію) і низьку посадку кузова (дорожній просвіт, кліренс). На відміну від гоночних автомобілів, спортивні автомобілі призначені для їзди по дорогах загального користування (а значить, проходять державну реєстрацію, повинні мати повний комплект світлових приладів і номерні знаки). Спорткари (наприклад такі як Porsche GT3 RS) ще прийнято називати Рінгтулом (пакет опцій, що дозволяє впевнено почувати себе на гоночній трасі). Типовий Рінгтул включає спортивну і жорсткішу підвіску, аеродинамічний обвіс, спортивну гальмівну систему і зварний каркас безпеки.

Рис.20 Porsche 911 GT3 (Женевский автосалон, 2006)

Гоночний автомобіль - одномісний автомобіль, призначений для участі в автомобільних перегонах, в тому числі для встановлення рекордів швидкості (рекордно-гоночні і надшвидкісні автомобілі - «боліди»).

Зарубіжні фірми почали будувати гоночні автомобілі після 1900 року. Класифікація та технічні вимоги до гоночних автомобілів регламентуються правилами Міжнародного спортивного кодексу, прийнятого в 1962 році, і додатками до нього, розробленими спортивної комісією Міжнародної автомобільної федерації.

В СРСР виробляли гоночні автомобілі формули 4 Талліннським авторемонтним заводом, спортивні автомобілі ЗІЛ-112с, рекордно-гоночні «Харків-7» і газотурбінні автомобілі «Піонер».

Найбільш відомими з будівництва гоночних автомобілів є закордонні фірми «Лотус» (Великобританія), «Порше» (ФРН), «Форд», італійський завод Феррарі та ін.

Абсолютний світовий рекорд швидкості на суші встановив 23 жовтня 1970 році

Г. Габеліч (США) на ракетному автомобілі «Блю Флейм» -1014, 294 км / год. Абсолютний світовий рекорд швидкості на автомобілі належить Р. Саммерсу (США) - 658,5 км / год (1965).

Рис. 21 Гоночний автомобіль класу «Формула І» Ferrari F2005

Міхаеля Шумахера на чемпіонаті Канади 2005

Дата добавления: 2014-01-07