Кредиту)

Кредитору

Позичальником права

Продажу майна з

Зворотного викупу

Кредитору

Боржника

Утримання майна

Перерахування

Поступка вимоги

Поручительство

Страхування

Застава

Завдаток

Неустойка

Форми забезпечення

Майновий поручитель.

кредитних зобов’язань

Традиційні форми Нетрадиційні форми

гарантія

способи передачі майна

боржником у власність

договір купівлі-продажу

майна із зобов’язанням

договір “зворотного”

відкладальною умовою

довірча передача

власності на своє майно

3. Залежно від кількості учасників зобов’язальних відносин, вони

поділяються на:

– двосторонні (банк – позичальник);

– тристоронні (банк – третя особа (поручитель, гарант, страхова

компанія) – позичальник).

4. Залежно від особливостей оформлення забезпечувальних

відносин у банківській практиці всі форми забезпечення поділяються на

такі, що:

– оформляються окремим двостороннім договором (наприклад,

при застосуванні таких форм забезпечення, як застава, гарантія,

поручительство, страхування);

– оформляються шляхом внесення в кредитний договір

окремого пункту відповідного змісту (наприклад, при застосуванні такої

форми забезпечення, як неустойка);

– оформляються тристороннім договором (банк – поручитель

(гарант, страхова компанія) – кредитор).

5. Залежно від форми встановлення забезпечувальних відносин

всі форми забезпечення кредитних зобов’язань у банківській діяльності

поділяються на такі, що оформляються:

– простою письмовою угодою (неустойка, поручительство,

гарантія, страхування, застава, крім застави нерухомого майна,

транспортних засобів та космічних об’єктів);

– нотаріально посвідченою письмовою угодою (застава

нерухомого майна, транспортних засобів та космічних об’єктів, а також за

бажанням сторін при застосуванні інших форм забезпечення повернення

6. За часом оформлення забезпечувальних відносин їх можна

поділити на такі, що оформляються:

– на стадії укладання кредитного договору;

– на стадії виконання кредитного договору;

– на стадії пролонгації кредитного договору;

– перед укладанням кредитного договору.

7. Залежно від способу встановлення всі забезпечувальні

зобов’язання поділяються на:

– законні;

– договірні.

Законні – це форми забезпечення, які встановлюються законом та

застосовуються незалежно від волевиявлення сторін, навіть коли

боржник не знав про їхнє існування. Так, розмір неустойки в ряді

випадків визначається законом чи підзаконним нормативним актом, який

регулює конкретні правовідносини.

Договірні форми забезпечення – це всі форми забезпечення,

передбачені чинним законодавством, що встановлюються за угодою

сторін і застосовуються за бажанням кредитора. Тобто задоволення

вимог кредитора за рахунок наданого на підставі договору позичальником

чи третьою особою забезпечення – не обов’язок кредитора, а його право.

8. Залежно від моменту набрання чинності зобов’язання

поділяється на зобов’язання, які набувають чинності:

– з моменту підписання письмової угоди про їхнє застосування

чи з моменту набрання чинності кредитної угоди, якщо умову про

забезпечення кредиту внесено до кредитного договору;

– з моменту нотаріального посвідчення забезпечувальної угоди,

якщо така форма договору є обов’язковою для цього виду забезпечення

чи бажаною для сторін зобов’язання;

– з моменту передачі предмета застави, якщо останній

відповідно до закону чи договору має знаходитись у заставодержателя,

а якщо таку передачу було здійснено до укладання договору – то з

Дата добавления: 2014-01-07