Аналіз розвитку Інтернету як елемента маркетингової комунікації в Україні

На сьогодні в Україні не існує законодавчого акта, який би офіційно визнавав в Ураїні Інтернет і все те, що з ним пов’язано. Існує ряд причин, з яких питання законодавчого оформлення та регулювання Інтернету в Україні надзвичайно актуальне. Серед ключових проблем – інвестиційна (Інтернет в Україні є сферою інтенсивного інвестування), суспільно-політична (Інтернет є ЗМІ) та провайдерська. Важливою слід вважати і проблему захисту авторських прав в Інтернеті, питання культури та безпеки. За час існування Інтернету в Україні було прийнято всього лиш декілька нормативних актів, що мали точковий характер висвітлення явища. За характером це були акти заборони. Єдиний документ, що якоюсь мірою визначив позицію держави щодо Інтернету – це Указ Президента України від 31 червня 2000 р. за №928/2000 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Проте цим указом окреслено лише позицію держави в питанні Інтернету.

Зі слів консультанта Всесвітнього банку Андрія Краснопояса за кількістю Україна зі списку 50 країн займає 46 місце – 8 осіб на 1 тис. населення. Вона поступилася Ісландії –­ 492 особи, США – 485 осіб. Німеччина посіла 14 місце, Ізраїль – 15, Японія – 21, Румунія – 40 місце (17 осіб). Останнє місце займає Індія, їй передує Китай – 49 місце. Із 49 млн жителів України мережею Інтернет постійно користується 1,5–2 млн, причому це здебільшого корпоративні користувачі. Таким чином, користувачів Інтернет серед всього населення України – 4% (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Частка користувачів мережі

Інтернет серед населення України у 2003 р.

Обсяг доступних у мережі ресурсів значно збільшився: на початок 1999 р. в українському сегменті Інтернет-ресурси розміщалися на 1,4 тис. Web-серверах, наприкінці 2000 р. – на 9,268 тис. Сьогодні цей показник становить 11498 тис. Web-серверів, що об’єднують 23549 сайтів. Кількість провайдерів у 2002 р. складала 260.

За даними SpyLOG-Ukraine в Україні в системі SpyLog у 2002 р. було зареєстровано 16 тис. ресурсів.

Найпоширенішою стала інформація про діяльність суб’єктів господарювання – 47 %, інформаційно-довідкові ресурси – 16,6 %, інформація розважального характеру – 14,8 %, інформація про роботу науково-дослідних установ і навчальних закладів – близько 4,4 %. Повідомлення про діяльність органів державної влади й урядових організацій розміщені усього на 1,3 % серверів. На 6 % серверів знаходяться електронні версії ЗМІ. Середньорічні темпи зростання українського сегмента Інтернет-мережі тримається на рівні 40 %.

Дослідження показують, що аудиторія послуговувачів досить різноманітна як з щодо віку, так і щодо функціональних завдань (рис. 9.2). Характеристики аудиторій російського та українського Інтернету дуже схожі. Так, за даними російської служби Subscribe.ru переважна більшість Інтернет-користувачів – молоді люди середнього достатку (віком 18–30 років), що мають вищу освіту. У розподілі сфер зайнятості переважає компютерний бізнес, фінансовий сектор, освіта та промисловість. За даними про соціальний статус більшу частину аудиторії становлять керівники, менеджери та спеціалісти різних рівнів.

Рис. 9.2. Розподіл користувачів Інтернету

за статтю та віком (2001)

Як уже зазначалося, 4 % населення України послуговуються Всесвітньої мережею. Отже, наша країна потрапляє до групи низького рівня користування Інтернетом; 6 % користувачів України купують он-лайн протягом місяця (дані на кінець 2001 р.), 4 % мали намір здійснити он-лайн покупку, а 7 % прибали товари, про які дізналися з Інтернет (рис. 9.3.).

Рис. 9.3. Он-лайн покупці серед користувачів Інтернет

та серед усього населення: 1 – он-лайн покупці;

2 – збиралися здійснити он-лайн покупку,

але передумали; 3 – офф-лайн покупці;

4 – потенційні он-лайн покупці; 5 – не покупці

Серед базових причин гальмування торгівлі в Інтернет (загальновживаний термін – е-комерція) в Україні, на думку компаній TNSofres та “СОЦІС”, є відсутність відповідного законодавства про кредитні картки та електронний підпис, недовіра до товарів, що продають он-лайн, та до Інтернет-магазинів в цілому.

Усе ж головна причина гальмування е-комерції – слабкий розвиток економіки та низький рівень добробуту населення. Більшість українських громадян прсто не відчуває потреби у швидкому й оперативному сервісі, що може забезпечити Інтернет.

За даними досліджень, проведених компанією ЗАТ “Пріоком”, потенційно використовувати Інтернет для маркетингу, подання і споживання маркетингових комунікацій можуть 46,3 % підприємств країни. З них найбільший потенціал мають підприємства торгівлі, телекомунікації та промисловості (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Підключення до Інтернет в 2002 р. (% підприємств)

Галузь	Розмір підприємства (кількість працівників)	Спосіб утворення підприємства	Середнє
До 50	51-250	Понад 250	Державні	Привати-зовані	Новостворені
Промисловість	29,6	29,9	55,3	37,7	36,4	39,0	37,4
Будівництво	24,0	21,8	27,8	5,9	13,7	36,7	23,7
Транспорт	17,5	11,4	22,5	20,6	12,2	21,9	17,4
Телекомунікації	84,1	50,0	75,0	71,4	33,3	87,5	82,0
Торгівля	24,0	53,5	72,7	5,9	18,6	35,7	29,2
Громадське харчування	5,2	27,3	–	–	5,4	10,3	6,9
Інші послуги	31,2	41,4	56,1	30,2	29,8	47,7	37,5
Середнє	26,8	31,1	51,6	–	–	–	–

Імовірність наявності Інтернет для великих компаній значно більша (52%), ніж для малих підприємств (27 %).

Основні причини, за якими українське населення відмовляється від е-комерції, згруповані на рис. 9.4.

Рис. 9.4. Причини відмов від он-лайн купівель:

1 – брак довіри; 2 – занадто високі ціни; 3 – це занадто складно/низька інформованість; 4 – продукти та послуги, що пропонуються в Інтернеті не цікаві; 5 – придбавати товари та послуги в магазинах безпечніше; 6 – придбавати товари та послуги в магазинах простіше/цікавіше; 7 – невідомо, що ти матимеш; 8 – не бажання давати номер кредитної картки/проблеми безпеки; 9 – товари доставляють надто довго(інші проблеми доставки); 10 – інші причини.

На думку багатьох експертів, головна мета розвитку послуг та мереж Інтернет до кінця 2005 р. – скорочення відставання у цій сфері від середньосвітового рівня майже вдвічі. До 2010 р. кількість користувачів Інтернет в Україні може досягти середньосвітових показників – 14 млн.

Дата добавления: 2014-01-20