Форми бухгалтерського обліку, їх види

Облікові регістри мають різний вигляд, форму, назву, а також техніку їхнього формування.

Сукупність облікових регістрів, порядок і техніка запису в них визначають форму бухгалтерського обліку.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються для відображення господарських операцій у певній послідовності й взаємозв'язку з використанням подвійного запису на рахунках.

Форму обліку характеризують наступні ознаки:

- зовнішній вигляд облікових регістрів, їхнє найменування, кількість, структура;

- взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку;

- послідовність і технологія записів в облікові регістри;

- техніка записів (типи машин, використовувані для формування облікових регістрів).

У даний час підприємствами України застосовуються наступні основні форми обліку:

- журнально-ордерна;

- меморіально-ордерна;

- таблично-автоматизована;

- спрощена.

Журнально-ордерна форма обліку виникла в 1940 році. Обліковим регістром при цій формі є журнал-ордер.

Журнал-ордер являє собою багатогографну, багаторядкову (багатолінейну) таблицю, в якій здійснюється відображення, систематизація, накопичення, узагальнення інформації про стан і рух активів і пасивів підприємства. Самостійні журнали-ордери відкриваються за тими рахунками, за якими є велика кількість операцій протягом місяця. За тими рахунками, де операції носять разовий характер, ведеться збірний (загальний) журнал-ордер.

Типові форми журналів-ордерів затверджує Міністерство фінансів України. Типових форм може бути різна кількість: 5, 10, 16. Але їхня фактична кількість значно більше, тому що журнали-ордери відкриваються на кожний рахунок, на кожний субрахунок, а за матеріальними рахунками і на кожне матеріально відповідальну особу.

Єдність побудови й ведення журналів-ордерів проявляється в наступному:

1) журнали-ордери будуються за кредитовим принципом. Оборот за кредитом кожного рахунку відображається в журналах-ордерах у взаємозв'язку з дебетом кореспондуючих рахунків;

2) журнали-ордери сполучені з відомістю, де відображаються операції за дебетом кожного рахунку у взаємозв'язку з кредитом кореспондуючих рахунків. Таким чином, кожна операція завдяки подвійному запису зачіпає два кореспондуючі рахунки й, отже, знаходить висвітлення в журналі-ордері одного рахунку й у дебетовій відомості – іншого рахунку. Ці суми контролюються і взаємопов’язуються;

3) всі журнали-ордери й дебетові відомості містять за кожним рахунком сальдо на початок місяця, оборот дебетовий в розрізі кореспондуючих рахунків, оборот кредитовий в розрізі кореспондуючих рахунків і сальдо на кінець місяця;

4) запис операцій проводиться на підставі зведених і первинних документів. Один рядок журналу-ордеру відповідає значенню одного зведеного документу (звіт касира, авансовий звіт, виписка банку, матеріальний звіт, товарний звіт). За рахунками, де відображаються розрахунки, запис проводиться на підставі кожного первинного документа. От чому журнал-ордер багаторядкова (багатолінійна) таблиця;

5) операції відображаються в хронологічному порядку з одночасним їхнім групуванням за ознакою однорідності в системі рахунків, тобто операції не просто реєструються, але за ними вказується бухгалтерське проведення. У зв'язку з тим, що за кожним рахунком може бути кілька проведень і по дебету й по кредиту, тому журнал-ордер разом з дебетовою відомістю представляє багаторядкову (багатолінійну) таблицю;

6) за рахунками, де обліковуються розрахунки й зобов'язання, у журналах-ордерах сполучається синтетичний і аналітичний облік. Це досягається шляхом лінійного запису сум за дебетом і кредитом в розрізі кожної особи, підприємства та кожного документу.

Наприкінці місяця записи в журналах-ордерах узагальнюються, підраховуються підсумки за рядками (позиціями) і стовпчиками, визначаються обороти за дебетом й кредитом кожного рахунку та виводиться сальдо на кінець місяця.

Підсумки за місяць за рахунками узагальнюються в Головній книзі. Головна книга відкривається на рік, для кожного рахунку виділяється сторінка, на якій відображається сальдо на 1.01, обороти за місяць й сальдо кінцеве. Оборот за кредитом рахунку в Головній книзі записується загальною сумою з журналу-ордеру відповідного рахунку. Оборот дебетовий набирається з журналів-ордерів за тими рахунками, з якими кореспондує даний рахунок.

Загальна схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку наведена на рисунку 7.1.

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку й карток – для аналітичного. Обліковими регістрами при цій формі є меморіальні ордери, у яких на підставі первинних документів вказується зміст здійсненої господарської операції, кореспондуючі рахунки по даній операції й сума (табл. 7.1). Меморіальні ордери складаються на окремих бланках з обов'язковою реєстрацією в хронологічному порядку в Реєстраційному журналі. Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, що є систематичним регістром синтетичного обліку. Головна книга при цій формі обліку побудована за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Загальна схема меморіально-ордерної форми обліку наведена на рисунку 7.2.

Рис.7.1 - Загальна схема журнально-ордерної форми обліку

Таблиця 7.1 - Приклад форми меморіального ордеру за дебетом рахунку 30 “Каса”

№ з\п	Документ	Зміст операції	Сума	Кореспонденція рахунків
№	Дата	Дебет	Кредит
1	17	5.01	Отримано в касу гроші з поточного рахунку в банку	4000	30	31
2	18	5.01	Отримано в касу невикористані підзвітні суми від Козодуб Л.М.	50	30	372

Бухгалтер ________________

Головний. бухгалтер _____________

При таблично-автоматизованій формі обліку основними регістрами є машинограми. Технічними засобами їхнього формування є персональні комп'ютери (ПК). Машинограми можуть мати різну структуру, назву й зміст. Вони можуть бути побудовані у вигляді журналів-ордерів, оборотних відомостей. Тому в основі таблично-автоматизованої форми обліку зазвичай лежить або журнально-ордерна, або меморіально-ордерна.

Рис.7.2 - Загальна схема меморіально-ордерної форми обліку

Підприємства малого бізнесу можуть використовувати зазначені вище форми обліку, а також, спрощену форму обліку Вона передбачає узагальнення інформації про господарські операції в спеціальних відомостях як регістрах бухгалтерського обліку, кількість яких обмежена.

Сума будь-якої операції відображається у відомості обліку за рахунком, що кредитується, в графі рахунку, що дебетується, і одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, з вказівкою кореспондуючого рахунку.

Підсумкові записи з відомостей переносяться в оборотно-сальдову відомість, яка використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість складається щомісячно і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо. У ній відображаються і перевіряються обороти за рахунками, а також правильність складання регістрів бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського обліку. При цьому дебетові обороти оборотно-сальдової відомості за кожним рахунком бухгалтерського обліку повинні дорівнювати дебетовому обороту за відповідним рахунком бухгалтерського обліку у відповідному регістрі (відомості) бухгалтерського обліку.

Дата добавления: 2014-11-06