Облікові регістри: призначення, види, техніка формування

Узагальнення даних поточного обліку. Оборотні відомості, їх види і призначення

Форми бухгалтерського обліку, їх види

Виправлення помилок в облікових регістрах

Облікові регістри: призначення, види, техніка формування

ОБЛІКОВІ РЕГІСТРИ І Форми бухгалтерського обліку

Питання, що розглядаються у темі:

Після того, як господарські операції будуть відображені в документах, виникає об'єктивна необхідність в їхньому групуванні за економічно однорідними ознаками, у вартісній оцінці, певній кореспонденції рахунків і відображенні узагальненої інформації в спеціальних таблицях, які мають назву регістрів бухгалтерського обліку.

Облікові регістри – спеціальні таблиці, призначені для відображення документально оформлених господарських операцій у системі рахунків, а також для накопичення й зберігання облікової інформації.

Облікові регістри – носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів, машинограм і т.д., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування й узагальнення інформації з первинних документів, які прийняті до обліку.

Записи в обліковий регістр здійснюються на підставі перевірених і оброблених документів. Порядок запису в обліковий регістр завжди хронологічний, а спосіб реєстрації заснований на подвійному записі.

Відповідальність за правильність ведення регістрів обліку несуть особи, які їх склали й підписали. Ці ж особи відповідають за реальність інформації, що міститься в облікових регістрах.

За допомогою облікових регістрів вся інформація, отримана з документів, відповідним чином групується, систематизується, накопичується протягом місяця й узагальнюється за місяць. Тому облікові регістри є підставою для складання балансу та інших установлених форм звітності.

Роль і призначення облікових регістрів - одержання інформації про наявність і рух коштів підприємства, підсумків і результатів його діяльності.

Облікові регістри можна класифікувати за такими ознаками:

1) за зовнішнім виглядом

а) книги (зброшуровані аркуші) - головна книга, касова книга;

б) картки - складського обліку ТМЦ, основних коштів, особисті картки працівників і ін.;

в) вільні аркуші - журнали, відомості й ін.;

2) за обсягом інформації, що міститься в регістрі:

а) регістри синтетичного обліку;

б) регістри аналітичного обліку;

3) за характером облікових записів:

а) хронологічні;

б) систематичні;

в) комбіновані;

4) за формою:

а) двосторонні;

б) односторонні;

в) табличні;

г) шахові;

д) лінійні (лінійно-позиційні);

5) за технічними засобами складання:

а) облікові регістри, складені вручну;

б) машинним шляхом, на ПК.

Регістри синтетичного й аналітичного обліку відрізняються за ступенем деталізації інформації, що міститься в них.

Хронологічні регістри – регістри, у яких здійснюється запис самих операцій, їхня реєстрація в хронологічному порядку в міру подання в бухгалтерію документів. Наприклад, журнал реєстрації господарських операцій, у якому відображається номер і дата документа, зміст операції та її сума. До хронологічних регістрів можна віднести відомості відвантаження готової продукції, відомості надходження вантажів.

Систематичні регістри – регістри групування й систематизації об'єктів обліку за однорідністю. Таке групування здійснюється за допомогою системи рахунків бухгалтерського обліку. Тому класичним прикладом систематичних регістрів є Головна книга.

Комбіновані регістри – регістри, у яких сполучаються хронологічний і систематичний записи, тобто операції відображаються в хронологічному порядку з одночасним їхнім відображенням у системі рахунків. Наприклад, книга обліку господарських операцій (ф.№ ДО-1), журнали-ордери, машинограми. Вони найчастіше застосовуються та в них ведеться поточний облік всіх операцій і тих змін, які вони викликають.

Двосторонні облікові регістри – регістри, що складаються із двох однакових за структурою частин, але які мають різне інформаційне значення. Як бухгалтерський рахунок складається з двох сторін - дебету й кредиту, так і облікові регістри мають дебетову і кредитову сторони. Слід зазначити, що двосторонні регістри становлять основу бухгалтерського обліку. Наприклад, журнал за кредитом кожного рахунку сполучається з відомістю за дебетом цього рахунку.

В однобічних регістрах представлена тільки одна структурна частина рахунку, звичайно кредитова. Кредитова частина в основному означає витрачання, видаток ресурсів і тому вимагає особливого контролю за ними. Це може бути один журнал-ордер без відомості до нього.

Табличні (багатографні) регістри призначені для обліку однорідних об'єктів. Наприклад, відомість обліку витрат, у якій відображається й накопичується інформація за складом, видами витрат; відомість використання прибутку за напрямками і цільовим призначенням.

У регістрах, що мають шахову форму, здійснюється взаємозв'язок підмета і присудка. Так, в оборотній відомості за синтетичними рахунками забезпечується тотожність оборотів й сальдо за дебетом і кредитом рахунків. У шаховому порядку будується відомість внутрішнього переміщення ТМЦ, в якій здійснюється контроль і взаємоув’язка суми відпущених цінностей однією матеріально відповідальною особою й отриманих (оприбуткованих) – іншою.

Лінійні облікові регістри призначені для стикування взаємозалежної інформації. За лінійно-позиційним принципом будуються регістри для обліку розрахунків з постачальниками, покупцями, підзвітними особами, дебіторами й кредиторами. Суть цього принципу полягає в тому, що виникнення заборгованості і її погашення записується на одному рядку (позиції) в розрізі кожного підприємства, особи й платіжного документа. Незакриті позиції до кінця місяця означають сальдо. Сальдо може бути по дебету або кредиту рахунку. При такій побудові облікового регістра контролюється правильність і своєчасність розрахунків, визначається характер наявної заборгованості на кінець місяця (дебіторська або кредиторська).

До всіх облікових регістрів пред'являються наступні вимоги:

- об'єктивність і вірогідність записів;

- чіткість записів;

- своєчасність формування регістрів;

- регістри повинні складатися з найменшою витратою часу і коштів, у результаті чого забезпечується ефективність обліку в цілому.

Облікові регістри, оформлені за допомогою ПК, повинні мати юридичну чинність як і регістри, сформовані вручну. Вони повинні мати властивості юридичної доказовості й відповідати вимогам вірогідності. Їх обов'язково підписує бухгалтер незалежно від того, сам він працював на машині й складав обліковий регістр або це робив оператор.

Дата добавления: 2014-11-06