Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства




Аналіз показників діяльності підприємства

Характеристика моделей, які застосовуються у фінансовому аналізі

Назва моделей Суть та різновидності моделей
Дескрептивні моделі Концептуальні, якісні, змістовні моделі. В них фіксуються суттєві характеристики (змінні і постійні) об'єкта, що аналізується, встановлюється наявність і загальний характер взаємозв'язку між ними. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальній аналіз звітності, трендовий аналіз, факторний аналіз, система фінансових коефіцієнтів. Дескриптивні моделі ґрунтуються на використанні інформації фінансової звітності.
Предикатив-ні моделі Моделі прогнозного характеру. Використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. До них належать: аналіз беззбитковості, побудова прогноcтичних фінансових звітів, строго детерміновані факторні моделі, регресивні і авторегресивні моделі, моделі ситуаційного аналізу.
Нормативні моделі Моделі, які дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів, виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Залежно від мети фінансового аналізу досліджуються різні показники. Однак індивідуально жоден із них не дає достатньої інформації про умови функціонування та прибутковість підприємства. Тільки аналіз певної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків. Наведемо порядок розрахунку основних оціночних показників, з яких залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість показників для дослідження їх у динаміці по підприємству.

 

№ пор. Показник оцінки Порядок розрахунку або джерело отримання вихідних даних
І. Показники оцінки майнового стану підприємства
1.1 Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємства Підсумок балансу
1.2 Частка активної частини основних засобів
1.3 Коефіцієнт зносу основних засобів
1.4 Коефіцієнт оновлення основних засобів
1.5 Коефіцієнт вибуття основних засобів Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується Балансова вартість основних засобів початку періоду, що аналізується

 

1. Сума господарських коштів, які є в розпорядженні підприємства. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2. Частка активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів слід розуміти машини, обладнання та транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці, як правило, розцінюють як позитивну тенденцію.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частину зношених основних засобів у загальній їх вартості. Як правило, його використовують для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття свідчить про те, яка частина основних засобів, з якими підприємство розпочало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин.

 

II. Показники прибутковості
2.1 Прибутковість інвестицій у звичайній акції Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції Зобов'язання перед акціонерами – Комплексна вартість акцій ∙100%
2.2 Прибутковість інвестицій у підприємство Прибуток після сплати податків Інвестиції ∙100%
2.3 Головний показник прибутковості Прибуток до сплати податків Усього активів – Нематеріальні активи ∙100%
2.4 Прибутковість активів Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції Усього активів — Нематеріальні активи ∙100%
2.5 Обіг матеріальних активів Обсяг реалізації Нематеріальні активи  
2.6 Прибутковість реалізації Прибуток від операційної діяльності Обсяг реалізації ∙100%

 

1. Прибутковість інвестицій у компанію слід розглядати як показник ефективності управління компанією. Загальний обсяг інвестицій підприємства можна визначити як суму капіталу, вкладеного в підприємство його власниками, та частини прибутку, що залишається після всіх відрахувань.Вважають, що фірма, яка одержує більший прибуток на інвестований капітал, працює краще, ніж та, де цей показник нижчий.

2. Прибутковість інвестицій у звичайні акції відображує рівень дохідності, тобто ефективність інвестицій, що фінансуються за рахунок звичайних акцій.

3. Головний показник прибутковості стає в нагоді при порівнянні підприємств з різним рівнем оподаткування.

4. Показник прибутковості всіх активів використовують для докладнішого аналізу ефективності інвестицій власників звичайних акцій.

5. Коефіцієнт прибутковості відчутних активів свідчить, з якою ефективністю фірма використовує свої ресурси при виготовленні продукції. Цей показник тісно пов'язаний з коефіцієнтом оборотності активів. Зростання прибутковості активів безпосередньо залежить від збільшення їх оборотів. Обидва показники слід розглядати паралельно, оскільки вони доповнюють один одного.

6. Коефіцієнти валового та чистого прибутку розраховують для того, щоб дізнатися, наскільки на прибуток впливає рівень оподаткування.

7. Показник валової прибутковості продажу свідчить, яка частка кожної гривні продажу припадає на покриття операційних та інших витрат.

8. Показник нетто-прибутковості продажу показує, яка частина кожної гривні продажу стає нетто-прибутком, тобто прибутком після сплати податку та дивідендів за привілейованими акціями.

9. Прибутковість активів. Аналіз фінансових звітів базується на взаємозв'язку окремих фінансових показників підприємства. Аналіз провадять на основі системи Дюпона, що ґрунтується на співвідношеннях між зобов'язаннями продавця (кредиторів) або пасивами оборотності активів і прибутковості.

III. Показники ліквідності та платоспроможності
3.1 Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал) Поточні активи – Поточні зобов’язання
3.2 Маневреність власних оборотних коштів Грошові кошти Функціонуючий капітал  
3.3 Коефіцієнт покриття загальний Поточні активи Поточні зобов’язання  
3.4 Коефіцієнт швидкої ліквідності Грошові кошти, розрахунки та інші активи Поточні зобов’язання  
3.5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) Грошові кошти Поточні зобов'язання  
3.6 Частка оборотних коштів в активах Поточні активи Усього господарських коштів (нетто)
3.7 Частка виробничих запасів у поточних активах Запаси та витрати
Поточні активи
3.8 Частка власних оборотних коштів у покритті запасів Власні оборотні кошти
Запаси та витрати
3.9 Коефіцієнт покриття запасів Нормативні джерела покриття
Запаси і витрати
3.10 Коефіцієнт критичної оцінки Гроші + Ринкові цінні папери + Дебіторська заборгованість
Поточні пасиви
3.11 Період інкасації дебіторської заборгованості Дебіторська заборгованість
Продаж у кредит: Кількість днів у періоді
3.12 Тривалість кредиторської заборгованості Кредиторська заборгованість
Закупівлі: Кількість днів у періоді
3.13 Співвідношення довгострокових зобов'язань кредиторам та довгострокових джерел фінансування (коефіцієнт довгострокових зобов'язань) Довгострокові пасиви
Зобов’язання перед акціонерами + Довгострокові пасиви
3.14 Коефіцієнт поточної заборгованості Поточні пасиви
Зобов’язання перед акціонерами
3.15 Співвідношення грошових потоків та заборгованості кредиторам Грошові потоки
Усі пасиви
3.16 Співвідношення грошових потоків та довгострокових зобов'язань кредиторам Грошові потоки
Усі пасиви
3.17 Коефіцієнт автономії (незалежності) Власні кошти
Майно підприємств
3.18 Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів Позикові кошти
Власні кошти
3.19 Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів Нерозподілений прибуток
Уся сума активів
3.20 Обертання матеріальних запасів Продаж Матеріальні запаси
3.21 Відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу Довгострокова заборгованість
Акціонерний капітал
3.22 Відношення надходження готівки до довгострокової заборгованості Надходження готівки
Довгострокові зобов'язання
3.23 Відношення прибутку до сплати податків і відсотків до виплачених відсотків по кредиту Прибуток до сплати податків і відсотків
Виплачені відсотки по кредиту
3.24 Відношення суми надходжень готівки і відсотків по кредиту до відсотків по кредиту Надходження готівки і відсотків по кредиту
Відсотки по кредиту
3.25 Відношення прибутку до сплати податків і постійних витрат до постійних витрат Прибуток до сплати податків + Постійні витрати
Постійні витрати
3.26 Відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості Активи
Довгострокова заборгованість – Середньострокова заборгованість
Матеріальні запаси
         

 

Показники цієї групи дають змогу описати та проаналізувати спроможність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. В основу розробки цих показників покладено зіставлення поточних активів чи оборотних коштів з короткостроковою дебіторською або кредиторською заборгованістю.

1. Величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал) характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають оборотність менш як один рік). Головним та постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна в разі потреби погасити негайно. Рекомендована нижня межа показника – 0,2.

3. Маневреність функціонуючого капіталу характеризує частину власних оборотних коштів у формі грошових коштів, тобто коштів, які мають абсолютну ліквідність. Для добре функціонуючого підприємства цей показник змінюється у межах від нуля до одиниці. За інших однакових умов зростання показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

4. Коефіцієнт покриття (загальний) дає загальну оцінку ліквідності активів, указуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язаньЗначення показника може значно варіюватися по галузях та видах діяльності, а його розумне зростання в динаміці розглядають як позитивну тенденцію.

5. Коефіцієнт швидкої ліквідності за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, проте обчислюється по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку вилучено найменш ліквідну їх частину – виробничі запаси. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідності підприємства заробляють 40% і менше від облікової вартості запасів. У зарубіжній літературі наводиться орієнтовне нижнє значення показника – 1, але ця оцінка має умовний характер.

6. Частка власних оборотних коштів у покритті запасів характеризує ту частину вартості запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Цей показник має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа його – 50 %.

7. Коефіцієнт покриття запасів розраховують як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

8. Коефіцієнт критичної (миттєвої) оцінки є співвідношенням найбільш ліквідної частини поточних активів та поточних пасивів. Цей показник не враховує матеріальні запаси. Якщо коефіцієнт критичної оцінки високий, це може свідчити про те, що підприємство не кращим чином використовує свої активи.

9. Показник інкасації дебіторської заборгованості свідчить, скільки днів збут товарів у кредит залишається несплаченим, тобто не стягується дебіторська заборгованість.

10. Тривалість кредиторської заборгованості – показник, який фактично є протилежною величиною до показника оборотності кредиторської заборгованості. Іноді його навіть називають зворотним показником кредиторської заборгованості.

11. Співвідношення довгострокових зобов’язань кредиторам та довгострокових джерел фінансування свідчить про місце довгострокових пасивів у загальній структурі капіталу підприємства. Цей показник може бути дуже низьким, тоді аналітик зробить висновок, що стан фінансів підприємства надійний. Однак якщо підприємство при цьому значною мірою фінансується за рахунок короткострокових зобов’язань, такий висновок буде помилковим. Отже, необхідно пильно стежити за коефіцієнтом поточної заборгованості.

12. Співвідношення грошових коштів та заборгованості кредиторам – показник, який використовують при оцінці платоспроможності підприємства.

13. Відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу вказує на ризик неплатоспроможності.

14. Відношення надходжень готівки до довгострокової заборгованості – показник, що допомагає оцінити достатність коштів у підприємства, аби задовольнити не тільки його поточні, а й довгострокові потреби.

15. Співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів – тенденція зміни відносного показника, яка відображує прибутковість підприємства за певний період часу.

IV. Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
4.1 Коефіцієнт автономії (незалежності) Власні кошти
Майно підприємства
4.2 Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів Позикові кошти: Власні кошти
4.3 Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу Довгострокові кредити + Довгострокові позики
Власні кошти + Довгострокові кредити + Довгострокові позики
4.4 Коефіцієнт маневреності власних коштів Власні оборотні кошти
Власні кошти
4.5 Коефіцієнт реальної вартості основних активів у майні підприємства Вартість основних активів-Сума накопиченої амортизації
Вартість майна підприємства
4.6 Коефіцієнт концентрації власного капіталу Власний капітал Активи
4.7 Коефіцієнт фінансової залежності Активи Власний капітал
4.8 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу Залучений капітал
Усього господарські кошти
4.9 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів Довгострокові зобов'язання
Довгострокові зобов'язання + Власний капітал
4.10 Коефіцієнт структури залученого капіталу Довгострокові зобов'язання
Залучений капітал
4.11 Показник заборгованості кредиторам Усього пасиви Усього активи ∙100%
4.12 Показник заборгованості акціонерам Усього заборгованість акціонерам
Усього активи

 

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності на довгострокову перспективу. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (100%).

2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Коли його значення наближається до 1 (100 %), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Значення цього показника може значно варіювати залежно від структури капіталу та галузевої приналежності підприємства.

4. Коефіцієнт автономії (незалежності) – показник, нормативне значення якого більше за 0,5. Зростання коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових ускладнень у майбутньому, збільшує гарантії погашення підприємством своїх зобов'язань.

5. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, та навпаки.

6. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто належить їм, а не власникам підприємства.

7. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка вказує на те, що підприємство все більше залежить від зовнішніх інвесторів.

8. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майно підприємства відображує частку реальної вартості майна виробничого призначення в усьому майні підприємства. Нормативне його значення – 0,5.

9. Показник заборгованості кредиторам визначає частину активів підприємства, що фінансується за рахунок кредиторів. Для кредиторів бажаною є менша величина цього показника, а для власників капіталу (акціонерів) – навпаки; переваги можуть віддаватися збільшенню частки активів, що фінансуються кредитами.

10. Показник заборгованості акціонерам визначає частину активів підприємства, яка фінансується за рахунок її власних коштів. Чим вищий цей показник, тим легше компанії одержати нові позики, оскільки кредитори заінтересовані в наданні кредитів тим клієнтам, які добре забезпечені своїми власними коштами.

 

V. Показники рентабельності підприємства
5.1 Рентабельність продажу Прибуток від операційної діяльності (робіт, послуг) Виручка від реалізації
5.2 Рентабельність основної діяльності Прибуток від операційної діяльності
Витрати на виробництво продукції
5.3 Рентабельність основного капіталу Чистий прибуток
Підсумок балансу – нетто
5.4 Рентабельність власного капіталу Чистий прибуток
Середня величина власного капіталу
5.5 Період окупності власного капіталу Середня величина власного капіталу
Чистий прибуток
5.6 Рентабельність основного капіталу підприємства Прибуток Підсумок балансу
5.7 Рентабельність перманентного капіталу Прибуток
Підсумок розділу І пасиву балансу

 

До основних показників оцінки рентабельності належить рентабельність авансованого та власного капіталу. Економічна інтерпретація цих показників очевидна – скільки гривень прибутку припадає на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або валовий, або чистий прибуток.

Розглянемо економічну характеристику основних показників рентабельності групи.

1) рентабельність продажу – показник, який показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зниження показника свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства;

2) рентабельність усього капіталу свідчить про ефективність використання всього майна підприємства. Його зниження слід розцінювати як спад попиту на продукцію та перенакопичення активів;

3) рентабельність основного капіталу відображує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів;

А) рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу. Динаміка показника впливає на рівень котирування акцій підприємства;

5) рентабельність перманентного капіталу відображує ефективність використання всього капіталу, вкладеного в діяльність підприємства;

6) загальне обертання капіталу відображує швидкість обороту всього капіталу підприємства. Зростання показника означає прискорення кругообігу коштів підприємства чи інфляційне зростання цін;

7) обертання матеріальних оборотних коштів — показник, за допомогою якого визначають кількість запасів і витрат підприємства. Зниження показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію;

8) обертання готової продукції показує швидкість обороту готової продукції. Зростання показника означає збільшення попиту на продукцію підприємства, зниження — на затоварення;

9) обертання дебіторської заборгованості відображує розширення (зростання коефіцієнта) чи зниження (зменшення) комерційного кредиту, який надає підприємство;

10) обертання кредиторської заборгованості свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, який надається підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємства, зниження зростання покупок у кредит;

11) фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, яка вимірюється величиною продажу, на одиницю вартості коштів.

 

VI. Показники ділової активності
6.1 Загальний оборот капіталу Виручка від реалізації
Підсумок балансу
6.2 Обертання мобільних коштів Виручка від реалізації
Підсумок розділу ІІ та ІІІ активу балансу
6.3 Обертання матеріальних оборотних коштів Виручка від реалізації
Підсумок розділу II активу балансу
6.4 Обертання готової продукції Виручка від реалізації
Готова продукція
6.5 Обертання дебіторської заборгованості Виручка від реалізації
Дебіторська заборгованість
6.6 Середній строк обороту дебіторської заборгованості 360*Дебіторська заборгованість
Виручка від реалізації
6.7 Обертання кредиторської заборгованості Виручка від реалізації
Кредиторська заборгованість
6.8 Середній строк обороту кредиторської заборгованості 360*Кредиторська заборгованість
Виручка від реалізації
6.9 Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів Виручка від реалізації
Підсумок розділу І активу балансу
6.10 Обертання власного капіталу Виручка від реалізації
Підсумок розділу І пасиву балансу
       

 

Показники ділової активності характеризують результати та ефективність основної виробничої діяльності. Кількісну оцінку здійснюють за двома напрямами:

1) ступінь виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їх зростання;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Для реалізації першого напряму аналізу доцільно також урахувати порівняльну динаміку основних показників. Оптимальним є таке їх співвідношення.

,

де ТПВ, ТОД, ТАК — відповідно темп зміни валового прибутку від операційної діяльності авансового капіталу. Ця залежність означає, що:

а) економічний потенціал підприємства зростає;

б) порівняно із зростанням економічного потенціалу обсяг реалізації збільшується більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) прибуток зростає більш високими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва та обігу. Таке зіставлення сьогодні ускладнюється впливом інфляції. Для реалізації другого напряму можуть бути розраховані різні показники, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Основні з них – виробіток, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансованого капіталу. До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства та динамічності його розвитку належать показники ресурсовіддачі та коефіцієнт стійкості економічного зростання.

1. Ресурсовіддача – обсяг реалізованої продукції, яка припадає на 1 гривню коштів, вкладених у діяльність підприємства. Зростання показника в динаміці слід розглядати як позитивну тенденцію.

2. Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою. Зв'язок між цими показниками можна окреслити чітко детермінованою факторною моделлю.

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв’язку та взаємозумовленості, тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на основі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 1233; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.