Концепції стратегічного фінансового планування

Економічна наукова думка багато уваги приділяє дослідженню стратегії. Трактування стратегії різноманітні.

Дослідник із США А. Чендлер вважає, що стратегія — це визначення основних довгострокових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Американські економісти Р. Кларк, В. Вільсон, Р. Дейнс, С. Надо дають визначення фінансової стратегії в широкому плані й пов’язують її з фінансовою політикою і плануванням. Фінансова стратегія малює картину розвитку корпорації в майбутньому. Вона більшою мірою показує, якою корпорація може бути в майбутньому, ніж як цього досягти. За визначенням вчених, фінансова стратегія — це основа для вибору, альтернативи, що зумовлює природу і напрям організації фінансових відносин. Відмінність фінансової політики від стратегії полягає в тому, що вона базується на детальних, конкретизованих фінансових даних. Стратегія — це мрія або передбачення.

Американські теоретики при розгляді проблем стратегічного фінансового планування багато уваги приділяють дослідженню фінансового навколишнього середовища.

Як зазначають американські дослідники (Р. Ленц, П. Лоуренс, Дж. Лорш та ін.), зовнішнє середовище є головним джерелом невизначеності в економічній діяльності корпорацій. Підкреслюється багатовимірність і непередбачуваність зовнішнього середовища, неможливість простеження всіх дій та взаємозв’язків, які в ньому складаються. У фінансовій сфері невизначеність виявляється більшою мірою. Як було сказано вище, ризик інвестицій у цінні папери, притаманний ринковим відносинам, проявляється у двох видах: систематичний ризик, пов’язаний з економічною системою в цілому, і ризик несистематичний, зумовлений діяльністю певної корпорації. Систематичний ризик визначається зовнішнім середовищем, несистематичний — внутрішніми відносинами, які складаються в корпорації: суб’єктивними й об’єктивними.

На підставі нелінійної парадигми (див. розділ 11) американські вчені (Е. Петерс, Б. Вільямс) вводять у дослідження навколишнього середовища поняття хаосу і невизначеності, на підставі існування яких робиться висновок про неможливість упорядкування прогнозів на тривалий час.

Треба наголосити, що в американських теоріях помітне місце посідають питання суб’єктивного сприйняття менеджерами корпорацій невизначеності зовнішнього середовища. Прийняття рішень щодо визначеної стратегії в галузі прямо пов’язується з психологічними характеристиками управляючих корпораціями. Дослідники підкреслюють, що реальність і правильність врахування всіх зовнішніх економічних, фінансових, валютних та інших обставин визначає врешті-решт якість фінансових планів, що розробляються корпорацією. Так званому особистому фактору приділяється багато уваги. Особисті, суто психологічні властивості управляючого ретельно вивчаються під час добору кандидатів на відповідні посади. Таким чином, фінансові проблеми безпосередньо пов’язані з психологічними. (див. розділ 11).

Як відзначають Р. Брейлі і С. Майєрс не існує ні теорії, ні моделі, які б підводили до можливості вибору оптимальної фінансової стратегії. Тому фінансове планування, засноване на певних стратегіях, здійснюється методом проб і помилок.

Стратегія втручається у фінансову дійсність шляхом планування. Стратегічне планування в корпораціях розглядається західними економістами з різних точок зору. По-перше, як одна із функцій управління; по-друге, як вибір із кількох варіантів в умовах невизначеності й ризику; по-третє, як поведінка юридичної особи — корпорації під впливом невизначеності зовнішнього середовища й особливостей розвитку внутрішніх факторів. Фінансове планування розглядається американськими економістами як важливий засіб у здійсненні стратегії. Планування являє собою розробку деталізованого розпорядку дій на наступний період для впровадження стратегії. Тому складання прогнозних фінансових документів є важливою частиною фінансового планування.

Дата добавления: 2014-11-06