Вибір цінного папера без ризику

Ідея виділення цінного папера, що не містить у собі ризику (Risk Free Asset — R_f), належать Г. Марковіцу. Стандартне відхилення за таким цінним папером дорівнює нулю. Дохід повинен бути: 1) стабільним; 2) заздалегідь і точно визначеним. Жодна корпорація таких паперів в умовах ринкової економіки емітувати не зможе. Такий цінний папір може випускати тільки держава. Облігація, емітована державою, приносить фіксований дохід, виплата якого гарантована податками, що надходять у бюджет Проте це твердження досить сумнівне. По-перше, дохід за державною облігацією може бути знеціненим інфляцією. По-друге, в історії державних боргів були неодноразові випадки відмови держави від своїх боргів, їх пролонгування, зниження процентних ставок.

Г. Марковіц вважає, що не кожну державну облігацію можна вважати безризикованою. На його думку, таким може бути тільки тримісячний казначейський вексель, що продається з дисконтом. Якщо інвестор зберігає його у своєму портфелі три місяці, він отримає дохід за відповідною процентною ставкою. В. Шарп дійшов висновку, що практично безризикованих цінних паперів у США немає, усі державні цінні папери є ризикованими з погляду одержання реального доходу [67]. Уведення в модель безризикованого доходу є абстракцією, теоретичною умовністю, що необхідна як відправна точка відліку, як певна база для визначення очікуваного доходу за цінним папером.

Коефіцієнт бета (b)

Коефіцієнт бета є мірою систематичного ризику. Він показує ризикованість інвестицій у цінні папери в умовах загального ризику ринку. Коефіцієнт бета визначається за формулою:

, або ,

де s _im — коваріація доходу за акцією i і дохідність ринкового портфеля;

— дисперсія доходу ринкового портфеля;

r — кореляція між доходом за цінним папером i і доходом ринкового портфеля;

s _i — стандартне відхилення (можливість відхилення фактичної дохідності цінного папера i від очікуваної);

s _m — можливість відхилення фактичної дохідності ринкового портфеля від очікуваної.

Модель МОКА передбачає, що за цінним папером визначається систематичний ризик. Таке визначення дає можливість зіставити систематичний ризик даного цінного папера i із ризиком середнього активу, тобто визначити відносну міру чутливості фактичного доходу за цінним папером стосовно фактичної дохідності ринкового портфеля. Бета ринкового портфеля дорівнює 1. У цьому разі ризик вкладення в акцію корелюється з доходом ринкового портфеля. Якщо інвестиція в акції буде менш ризикованою, ніж портфельний ризик, то b < 1. У випадку інвестиції у высокоризиковану акцію b > 1. Отже, коефіцієнт бета є індексом невизначеності ціни акції, яка емітується даною корпорацією, відносно ринкових цін.

Дата добавления: 2014-11-06