КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Приклад 1 – співставлення вибірок за якісно визначеною ознакою
Ми порівнюємо процент досліджуваних в одній вибірці, яка характеризується якоюсь якістю, з процентом досліджуваних в іншій вибірці, яка характеризується тією ж якістю. Припустимо нас цікавить, чи відрізняються дві групи студентів за успішністю вирішення нової експериментальної задачі. В першій групі з 20 осіб з нею справилися 12 осіб, а в другій вибірці з 25 осіб – 10. В першому випадку процентна доля вирішивши завдання складає 12/20·100%=60%, в другій 10/25·100%=40% Чи достовірно відрізняються ці процентні долі при даних n1 та n2? Здається, що «на око» можна визначити, що 60% значно вище 40%. Однак насправді ці відмінності при даних n1 та n2 недостовірні. Н0: Доля осіб, які справилися з завданням, в першій групі не більша, ніж у другій групі. Н1: Доля осіб, які справилися з завданням, в першій групі більша, ніж у другій групі. Побудуємо чотири клітинну таблицю, яка фактично є таблицею емпіричних частот, за двома значеннями ознаки: «є ефект» – «немає ефекту».
За Табл. ХІІ визначаємо величини φ, які відповідають процентним долям в кожній з груп. φ1(60%) = 1,772 φ2(40%) = 1,369 Визначаємо емпіричне значення φ* за формулою: За Табл.ХІІІ визначаємо,якому рівню значимості відповідає φ*емп = 1,34: Р=0,09 Можна встановити і критичні значення φ*, яке відповідає прийнятим в психології рівнем статистичної значимості: φ*кр = 1,64 (р≤0,05) 2,31 (р≤0,01) φ*емп = 1,34 φ*емп ˂ φ*кр Будуємо «вісь значимості» Отримане емпіричне значення φ* знаходиться в зоні не значимості. Висновок: Н0 приймається. Доля осіб, які справилися з завданням, в першій групі не більша, ніж в другій групі. Можна лише співчувати дослідникам, які вважають суттєвими відмінності в 20% і навіть 10%, не перевіривши їх достовірність за допомогою критерію φ*. В даному випадку достовірними були б тільки відмінності не менше ніж у 24,3%.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 384; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |