Тема 7. Методи логістичного управління

Стратегічний, тактичний та оперативний логістичний аналіз і його завдання. Класифікація методів логістичного аналізу. Інформаційна база логістичного аналізу. Методи і прийоми діагностичного та ситуаційного аналізу логістичних потоків. Аналіз логістичних витрат і доходів. Показники для виміру результатів виконання функцій логістичного менеджменту. Оцінка ефективності логістичного управління в організації.

Нормативно-правові методи регулювання логістичної діяльності. Соціально-психологічні методи управління логістичним персоналом. Технолого-організаційні методи управління функціонуванням і розвитком логістичної інфраструктури. Економічні методи управління логістичними підрозділами та підприємствами. Відносини конкуренції в системі узгодження інтересів суб'єктів господарювання логістики. Партнерська взаємодія: форми, синергічний ефект партнерства.

Сучасні інформаційні технології в логістичному менеджменті. Порівняльний аналіз транзакційних та аналітичних інформаційних технологій.

Логістика як наука і як сфера професійної діяльності в силу своєї конкретної спрямованості не може не мати чітких критеріальних вимірів, що знаходять висвітлення у визначених показниках. Безумовно, приймаючи в увагу різноманіття технологій у логістиці, можна привести надзвичайно велика кількість показників, так чи інакше мають відношення до логістики. Задача оптимізації числа і змісти логістичних показників традиційна: для повноти інформації потрібно можлива максимізація показників, для зручності роботи з ними — їхня мінімізація.

У якості основних логістичних показників найчастіше називають наступні:

• оборотність загального запасу фірми, обумовлена як відношення товарообігу до вартості складських запасів;

• загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що приходяться на одиницю товарообігу;

• ступінь готовності постачальника (у відсотках), що розраховується як частка від розподілу обсягу вдоволених потреб у зазначений термін на загальний обсяг потреб;

• витрати на логістику (у відсотках від загальних витрат);

• період обороту матеріальних ресурсів (МР) для окремих складів (у добі);

• витрати на відправлену одиницю продукції;

• витрати на тонно-кілометр перевезених вантажів;

• завантаження складу і парку транспортних засобів;

• ступінь ризику, зв'язаний зі змістом запасів.

Укажемо також показники постачань, запасів, ритмічності роботи складу, що доповнюють перераховані вище в частині оцінки окремих сторін логістичного процесу.

Показники постачань (producer goods delivery indices) характеризують обсяг, структуру, ритмічність постачань. Виконання зобов'язань по фізичному обсязі постачань розраховують шляхом зіставлення обсягу фактично поставленої в рахунок договірних зобов'язань; продукції з її обсягом, передбаченим у договорах постачання. Виконання зобов'язань по асортименті поставленої продукції визначають шляхом зіставлення фактичного обсягу поставленої продукції і передбаченого в договорах асортименту.

Самостійне значення в логістичному менеджменті мають і показники запасів.

Показники ритмічності (variabilityindices) — показники, що характеризують відношення суми фактично зробленої продукції в межах планового завдання за кожен відрізок часу досліджуваного періоду до загального обсягу завдання на період у цілому.

Показники роботи складу (warehousing indices) — техніко-економічні показники, використовувані для комплексного аналізу різних напрямків роботи складів. Система цих показників може бути представлена трьома укрупненими групами:

1) показники інтенсивності роботи складів (вантажообіг, питомий вантажообіг, коефіцієнт нерівномірності завантаження, сумарна робота складу, інтенсивність проходження вантажів);

2) показники ефективності використання складських площ (місткість, корисна площа, коефіцієнт використання, вантажонапруженість складу);

3) показники рівня схоронності вантажів і фінансові показники (число випадків несхоронності вантажів, витрати складів, собівартість збереження, доходи, продуктивність праці працівників складу).

У Німеччині шляхом опитування були виявлені 23 найбільше часто застосовуваних показника логістики. Критерієм з'явилося те, що вони були названі представниками більш ніж 70 % опитаних фірм. До цих показників відносяться:

1) відношення числа замовлень до обраного періоду часу;

2) потреба в матеріалах, віднесена до періоду часу;

3) витрати на персонал, віднесені до періоду;

4) чисельність персоналу;

5) кількість пропусків через хворобу;

6) частка запасів стосовно обороту;

7) вартість замовлень до періоду;

8) середня наявність на складі;

9) розходження в показниках інвентаризації до їхнього числа; 10) кількість відсутніх на роботі;

11) вартість наявності на складах, віднесена до зв'язаного капіталу;

12) число складських позицій;

13) тривалість обороту складу;

14) середній час відновлення запасу;

15) кількість (частота) оборотів;

16) вартісне вираження розходжень інвентаризації до інвентаризацій;

17) рівень готовності до постачань;

18) частка запасів в обороті;

19) частка вартості матеріалів, віднесена до вартості виготовлення (матеріалоємність);

20) число позицій замовлень за період;

21) середня тривалість збереження на складі;

22) відношення витрат на складування до площі складу;

23) частка сторонніх організацій в обороті.

Хоча перелік показників, використовуваних на підприємствах Німеччини, дуже великий, відноситися до них, на нашу думку, випливає критично: деякі з них (пп. 5,10) логістичними показниками, у строгому змісті слова, не є; це показники, що відбивають деякі сторони функціонування підприємств і підрозділів, що здійснюють логістичну діяльність, що характеризують фірму як таку, як підприємницьку структуру.

Якщо ж необхідно оцінити саму технологію логістики, якість логістики як системи фізичного розподілу, то про це доцліьно судити за наступними показниками:

• швидкість доставки;

• надійність термінів постачання;

• здатність системи до негайного задоволення попиту.

Ефективність застосування логістики оцінюється не стільки її конкретними показниками і тенденцією їхньої зміни, скільки її впливом на зміну економічних і фінансових результатів діяльності фірми: збільшення розміру прибутку, підвищення виробник-і мости праці і т.д.

У практиці логістичного менеджменту широко використовують таке поняття, як «логістичний підхід». Не будучи строгою науковою категорією, логістичний підхід являє собою сукупність визначених прийомів, способів у вивченні об'єктів логістичного менеджменту й у впливі на них з метою досягнення шуканих результатів.

Логістичний підхід, як спосіб роботи із соціально-економічними, людино-машинними системами, не може не бути системним підходом у змісті комплексного вивчення економіки як єдиного цілого з позицій системного аналізу. У даному випадку під системним аналізом ми розуміємо методологію дослідження об'єктів за допомогою представлення їхній як системи й аналізу цих систем. Коли мова йде про вивчення діючих, що розвиваються систем, якими є й окремий логістичний об'єкт, і складна логістична система в цілому, то системне дослідження може мати два аспекти — генетичний і функціональний, тобто вивчаються як динаміка і тенденції розвитку системи, так і характер її реального функціонування в існуючих умовах.

Системний аналіз будь-якого об'єкта проводиться в кілька етапів, головними з який є наступні:

1. Постановка задачі — визначення об'єкта дослідження, постановка цілей, формування критеріїв для вивчення об'єкта і управління їм.

2. Виділення границі системи, що підлягає дослідженню, її структуризація.

3. Складання формалізованої моделі досліджуваної системи: параметризація, установлення залежностей між уведеними параметрами, виділення підсистем і визначення їх ієрархізації, остаточне формулювання цілей і критеріїв.

Оскільки головна відмінна риса будь-якої складної системи — тісний взаємозв'язок усіх її елементів, те системний підхід до аналізу логістичних процесів означає облік усіх цих взаємозв'язків, вивчення окремих логістичних об'єктів як структурних складових більш складних систем, виявлення ролі кожного з них у загальному процесі функціонування системи.

Логістичний підхід є часткою случаємо системного підходу виходячи з наступних розумінь:

• логістичні системи являють собою окремий випадок економічних систем;

• у логістичних системах управління здійснюється процесами, а не окремими об'єктами;

• предмет управління в логістичних системах представлений у категоріях потоків і запасів;

• при виборі альтернатив шляхом зіставлення витрат на реалізацію можливих альтернатив з їхньою очікуваною ефективністю передбачається досягнення не екстремальних, а Парето-оптимальних значень;

• ціль функціонування логістичної системи представлена шестимерною функцією (товар, кількість, якість, час, місце, ціна).

Прагматичні наслідки логістичного підходу дуже різноманітні. Так, з погляду інтегрованої логістики логістичний підхід як багатокритеріальна оптимізація бізнесу-процесу передбачає на етапі конструкторської розробки вимоги технологічності, транспортабельності, утілізуємості на стадії розробки нової продукції, a також створення зразків тари з урахуванням Особливостей вантажопереробки на різних видах транспорту. Задача повного завантаження виробничих потужностей як ціль планування заміняється задач її мінімізації термінів проходження (оборотних фондів, товарно-матеріальних ресурсів) через фірму. При цьому можливий підхід, коли споконвічно передбачається наявність резервних виробничих потужностей для швидкого реагування на зміну ринкового попиту з метою мінімізації Спущеного прибутку.

Як приклад розглянемо практику реалізації логістичного підходу в порівнянні з традиційним для процесу матеріально-технічного забезпечення (табл. 7.1).

Логістичний підхід найбільше яскраво виявляється в інтегруючій функції логістики в процесі управління товарорухом і реалізується через наступну систему форм і методів практичний діяльності:

• інтеграція функції формування господарських зв'язків з функціями визначення потреби в перевезеннях товарно-матеріальних ресурсів;

• координація оперативного управління постачаннями і процесу транспортування товарів;

• кооперація в керуванні товарорухом через комплексне використання складів, що знаходяться у власності різноманітних суб'єктів (постачальницько-збутових, транспортних, виробничих підприємств різних галузей);

Таблиця 7.1 Порівняння процесів матеріально-технічного забезпечення, заснованих на традиційному і логистическому підході

Ознаки порівняння	Матеріально-технічне забезпечення
Традиційний підхід	Логістичний підхід
1. Основні цілі при висновку контракту	Мінімум закупівельної ціни, разові закупівлі	Довгостроковий контракт, висока якість постачання, оптимальна ціна
2. Основні критерії при виборі постачальника	Низька ціна, прийнятні умови постачань і якості продукції	Надійність постачань, висока якість продукції
3. Кількість постачальників	Можлива безліч джерел постачання	Єдиний по кожнім виді МР за тривалим контрактом
4. Параметри постачань	Великі розміри партій, рідкі постачання	Дрібні розміри партії, часті постачання
5. Технологія й організація транспортування	Графік вивозу складає постачальник. Контролюється своєчасність відправлення	Графік постачань складає одержувач. Контролюється надійність постачань
6. Контроль вхідного потоку	Організує покупець	Вхідний контроль виключається при гарантіях постачальника
7. Оформлення чергового замовлення	Вимагає часу і погоджень. Зміна параметрів постачання викликає необхідність оформлення нового замовлення	Час і розмір замовлення погодяться оперативно. У комп'ютерних мережах можливо безпаперове оформлення
8. Упакування товару	Упакування кожного виду товару може бути індивідуальна. Універсальне кодування відсутнє	Упакування уніфіковане і стандартизована. Універсальне кодування (штрихове кодування й ін.)

• оптимізація сукупних витрат на переміщення товарів завдяки економічній зацікавленості транспортних, комерційних організацій і підприємств, що обслуговуються ними, у підвищенні ефективності процесів розподілу і пересування;

• розвиток специфічних функцій управління товарорухом у рамках координації з універсальними функціями управлінського процесу, раціональний розподіл їх між суб'єктами управління і концентрація у відповідних структурних підрозділах. Таким чином, головна ідея логістичного підходу полягає в тому, що всі стадії логістичного процесу (закупівлі і матеріально-технічне забезпечення, виробництво, збут і дистрибуція) розглядаються як єдиний і безупинний процес трансформації і руху продукту праці (товарно-матеріального потоку і запасів) і зв'язаної їм інформації.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

Методи управління на підприємстві — це способи впливу на окре­мих працівників і трудовий колектив загалом, необхідні для досяг­нення цілей підприємства. Оскільки методи управління спрямовані на людей, то основою класифікації цих методів є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої діяльності. За змістом ці мотиви поділяються на економічні, соціальні та приму­сові. Відповідно розрізняють економічні, соціально-психологічні та адміністративно-правові (організаційні) методи управління.

Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товар­но-грошових відносин.

Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви со­ціальної поведінки людини: матеріальне заохочення, змістовний ха­рактер праці, можливості для прояву ініціативи, кваліфікаційне зро­стання тощо.

Адміністративно-правові (організаційні) методи управління реалі­зують мотиви примусового характеру, їх існування зумовлюється за­цікавленістю у спільній організації праці. Ці методи поділяються на регламентуючі (подання методичної, інструктивної, законодавчої до­помоги працівникам) і розпорядчі (розподіл завдань, контроль за їх виконанням, застосування в разі потреби адміністративних, матері­альних та карно-правових санкцій).

Дата добавления: 2014-10-17