Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціально-психологічні методи управління




Щоб менеджер міг управляти людьми, необхідно вміти знай­ти підхід не тільки до певних соціальних груп у колективі і до колективу в цілому, а й до окремих людей у підпорядкованому колективі. Індивідуальний підхід до людей ефективний тоді, коли менеджер ознайомлений з основами психології людини і управління, знає власні психологічні особливості та володіє відповідними психологічними методами впливу на людей.

Історично склалися такі основні напрями досліджень психологічних аспектів управління:

1. Психологічні аспекти праці керівника з управління спіль­ною діяльністю людей, а також психологічні особливості цієї діяльності.

2. Соціально-психологічні особливості колективу як суб'єкта і об'єкта управління, зокрема закономірностей формуван­ня позитивного соціально-психологічного клімату колек­тиву і можливостей використання психологічних фак­торів для вирішення управлінських проблем.

3. Психологічні риси особистості керівника, вимоги до ньо­го.

4. Мотивація праці колективу, ціннісні орієнтації працівни­ків і розробка тактики та стратегії керівництва спільною діяльністю.

5. Соціально-психологічні резерви колективу і методи ви­користання їх для підвищення ефективності й якості праці.

Встановлено, що результати праці багато в чому залежать від низки психологічних чинників. Уміння враховувати ці чинники і з їхньою допомогою цілеспрямовано впливати на окремих робітників допомагає сформувати колектив з єдиними цілями і завданнями. Соціологічні дослідження свідчать, що якщо успіх діяльності господарського керівника на 15 % залежить від його фахових знань, то на 85% - від уміння працювати з людьми.

Необхідність використання соціально-психологічних методів менеджменту очевидна, бо вони дозволяють своєчасно врахову­вати мотиви діяльності і потреби працівників, бачити перспек­тиви зміни конкретної ситуації, приймати оптимальні управ­лінські рішення.

Прийоми і способи соціально-психологічного впливу багато в чому визначаються підготовленістю керівника, його компетен­тністю, організаторськими здібностями і знаннями в галузі со­ціальної психології.

Соціально-психологічні методи менеджменту вимагають, щоб на чолі колективу були люди достатньо гнучкі, що вміють використовувати різноманітні аспекти управління. Успіх діяль­ності керівника в цьому напрямі залежить від того, наскільки правильно застосовує він різноманітні форми соціально-психо­логічного впливу, що у кінцевому підсумку сформують здорові відносини між особистостями. Основними формами такого впли­ву є: планування соціального розвитку трудових колективів, переконання як метод виховання і формування особистості, економічне змагання, критика і самокритика, постійно діючі виробничі наради, що виступають як метод управління, різно­манітного роду ритуали й обряди тощо.

Людина є найважливішим ресурсом виробництва. Від ефек­тивності використання його залежить ефективність залучення всіх інших ресурсів: матеріальних, технічних, фінансових. При цьому особливістю людського ресурсу виробництва є те, що з часом вартість людського ресурсу підвищується внаслідок зрос­тання кваліфікації людей та набуття ними практичного досвіду роботи. Сучасна філософія менеджменту віддає перевагу впливу не на саму людину, а на врахування її реальних цілей, життєвих цінностей і установок, очікувань і потреб та поєднання їх з ці­лями організації (підприємства). Людина, яка поділяє і розуміє цінності своєї організації, здатна встановлювати сама для себе завдання, знаходити шляхи їх вирішення і здійснювати само­контроль. Таким чином людина переходить від зовнішньої мо­тивації до самомотивації. Однак самомотивація працівника можлива лише при наявності певних об'єктивних умов, до яких відносять задоволення первинних потреб працівника, наявність високої культури виробництва, реальне самоуправління.

Таким чином, спрямованість методів менеджменту завжди однакова. Вони спрямовані на людей, що здійснюють різноманітні види трудо­вої діяльності. Варто виходити з того, що в конкретному методі менеджменту певним чином сполучаються (взаємодіють) зміст, спрямованість і організаційна форма. У зв'язку з цим можна ви­окремити такі групи методів менеджменту:

- організаційно-адміністративні, що засновані на прямих директивних вказівках;

- економічні, що обумовлені економічними стимулами;

- соціально-психологічні, що застосовуються для підвищен­ня соціальної активності співробітників;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 844; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.