Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етапи процесу оцінки




Підходи й методи, використовувані для оцінки бізнесу

Етапи процесу оцінки

План

 

Для того щоб оцінка вартості підприємства була достовірної й точної, необхідно строго дотримувати технології оцінки. У закордонній і вітчизняній науковій літературі по оцінці бізнесу не вказується загальноприйнятої кількості етапів, протягом яких повинна проводитися оцінка вартості підприємства (бізнесу). Кількість рекомендованих етапів коливається від трьох до восьми, що відображає прийняту авторами різний ступінь їх диференціації.

У Національному стандарті №1, проведення оцінки включає наступні етапи:

1) укладання договору на проведення оцінки, у тому числі завдання на оцінку;

2) збір і аналіз інформації, необхідної для проведення оцінки;

3) застосування підходів до оцінки, включаючи вибір методів оцінки й здійснення необхідних розрахунків;

4) узгодження (узагальнення) результатів застосування підходів до оцінки й визначення підсумкової величини вартості об'єкта оцінки;

5) складання звіту про оцінку.

 

 

Розглянемо перераховані етапи з урахуванням особливостей оцінки бізнесу (рис. 1).

 

 

Рис. 1. Етапи оцінки

 

1. На етапі «Визначення об'єкта» здійснюється формулювання завдання. Завдання на оцінку повинне містити наступну інформацію: об'єкт оцінки, майнові права на об'єкт оцінки, ціль оцінки, передбачуване використання результатів оцінки й пов'язані із цим обмеження, вид вартості, дату, строк проведення оцінки, допущення й обмеження, на яких повинна ґрунтуватися оцінка.

 

При описі підприємства вказується його повна й скорочена назва, організаційно-правова форма, місце розташування, галузь проведення, основні види продукції, що випускається, і ін.

Предмет оцінки – вид майнових прав, який оцінюється: права на підприємство, на матеріальні активи підприємства, на акціонерний капітал АТ, частка учасника в статутному капіталі підприємства і т.д.

Датою оцінки може бути дата продажу підприємства, дата його огляду, дата судового розгляду, пов'язана з поділом майнового комплексу, і інші випадки.

Визначення мети оцінки – дуже важливий етап. Від мети оцінки залежить вибір її методики. Неправильно сформульована ціль спричиняє використання неадекватної методики оцінки й помилковий результат. На даному етапі вказується мета, яка, як правило, укладається у визначенні оцінної вартості, необхідної замовникові для прийняття їм обґрунтованих розв'язків щодо інвестування, переоцінки, продажу, узяття кредиту під заставу і т.д.

Також на даному етапі необхідно ознайомити замовника з основними обмежувальними умовами, які будуть супроводжувати оцінку вартості об'єкта. Вони формулюються для захисту інтересів замовника й оцінювач^-оцінювача-експерта-оцінювача. Частина їх при необхідності слід відображати у звіті про оцінку, щоб уникнути в майбутньому у відносинах між замовником і експертом-оцінювачем конфліктних ситуацій.

 

2.Друга стадія оцінки – це укладання договору про оцінку. На цьому етапі оцінки важливо визначити представника замовника, який буде формулювати завдання, підписувати договір про оцінку й здійснювати приймання звіту, забезпечувати вихідною інформацією. Важливо також визначити експерта-оцінювача, відповідального за підготовку й здачу звіту замовникові.

Оцінювач здійснює збір і аналіз інформації, необхідної для проведення оцінки, вивчає кількісні і якісні характеристики об'єкта, збирає інформацію, істотну для визначення вартості об'єкта з використанням тих підходів і методів, які, на його думку, повинні бути застосовані при проведенні оцінки, у тому числі інформацію:

а) про політичні, економічних, соціальних, екологічних і інших факторах, що виявляють вплив на вартість об'єкта оцінки;

б) попиті та пропозиції на ринку, до якого ставиться об'єкт оцінки, включаючи інформацію про фактори, що впливають на попит та пропозиція, кількісних і якісних характеристиках даних факторів;

в) об'єкті оцінки, включаючи правовстановлюючі документи, відомості про обтяження, пов'язані з об'єктом оцінки, інформацію про фізичні властивості об'єкта, його технічних і експлуатаційних характеристиках, зношуванні й старіннях, минулих і очікуваних доходах і витратах, дані бухгалтерського обліку й звітності й ін.

Відповідальний за проведення оцінки експерт-оцінювач визначає склад групи експертів, які будуть брати участь у процесі оцінки. У випадку оцінки великого об'єкта необхідно залучити кілька людей – економістів, фахівців з маркетингу, технічних експертів, екологів.

Завдання на оцінку включає: ім'я замовника, ім'я експерта-оцінювача, предмет оцінки, дату оцінки, мета й функцію оцінки, застосовуваний стандарт вартості, календарний план, особливі умови. У процесі оцінки можливі відхилення від завдання або доповнення до нього.

 

3.Третя стадія процесу оцінки – це вибір методів оцінки й здійснення необхідних розрахунків. При реалізації цієї стадії обґрунтовується можливість використання певних підходів і методів, застосовних для оцінки конкретного об'єкта.

При проведенні оцінки оцінювач може використовувати витратний, порівняльний і дохідний підходи до оцінки або обґрунтувати відмова від використання того або іншого підходу. Оцінювач має право самостійно визначати конкретні методи оцінки в рамках застосування кожного з підходів.

Дохідний підхід використовується, коли існує достовірна інформація, що дозволяє прогнозувати майбутні доходи, які об'єкт оцінки здатний приносити, а також пов'язані з об'єктом оцінки видатки.

Порівняльний підхід застосовується, коли існує достовірна й доступна для аналізу інформація про ціни й характеристики об'єктів-аналогів.

Витратний підхід застосовується, коли існує можливість замінити об'єкт оцінки іншим об'єктом, який або є точною копією об'єкта оцінки, або має аналогічні корисні властивості.

 

4. Оцінювач для одержання підсумкової вартості об'єкта оцінки здійснює узгодження (узагальнення) результатів розрахунків вартості об'єкта оцінки при використанні різних підходів до оцінки й методів оцінки.

При узгодженні результатів розрахунків вартості об'єкта оцінки повинні враховуватися вид вартості, установлений у завданні на оцінку, а також судження оцінювача про якість результатів, отриманих у рамках застосованих підходів.

Корисно знати, що нормативними документами по оцінці забороняється погоджувати результати шляхом розрахунків середньої арифметичної величини стоимостей, отриманих від використання декількох методів, а також те, що аргументація процедури узгодження повинна бути в обов'язковому порядку викладена у звіті про оцінку.

5.За підсумками проведення оцінки складається звіт про оцінку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1755; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.