Відповідно електролітичної дисоціації вкажіть продукти дисоціації наступних кислот: HNO3, H2SO4, H3BO3. Дайте їм назву

Чому теорія електролітичної дисоціації не застосовується до розчинів сильних електролітів.

Електролітична дисоціація електролітів

Основи теорії електролітичної дисоціації заклав шведський фізико-хімік С.Арреніус (1887). Подальший розвиток ця теорія одержала в працях П.Дебая, Н.Планка, Є.Хюккеля та ін. За основу теорії електролітичної дисоціації взято такі положення:

1) електроліти в розчині дисоціюють на йони. В електричному полі позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, а негативно заряджені (аніони) - до анода;

2) електропровідність розчинів електролітів пропорційна до загальної концентрації йонів у розчині;

3) процес електролітичної дисоціації є оборотним:

дисоціація

KtАn D Kt ⁺ + Аn^-

асоціація

Теорія Арреніуса дала можливість: проводити розрахунки йонної рівноваги розчинів слабких електролітів; визначити поняття кислоти основ та солей; з’ясувати термохімічні ефекти у розчинах електролітів, а також пояснити гідроліз солей. Однак теорія електролітичної дисоціації підтверджується тільки для слабких електролітів.

Згідно з сучасними уявленнями, розпад полярних молекул (наприклад, хлоридної кислоти HCl), або йонних кристалів (наприклад, натрій хлорид NaCl) розчиненої речовини на йони відбувається внаслідок їхньої взаємодії з полярними молекулами розчинника.

У процесі дисоціації утворюються вільні йони (катіони та аніони). Наприклад:

KCl D K⁺ + CL^-

або Al₂(SO₄)₃ D 2Al³⁺ + 3SO₄ ^2-

Теорія електролітичної дисоціації добре пояснює властивості кислот та основ. Згідно теорії електролітичної дисоціації к ислоти – це сполуки, які при електролітичній дисоціації у водному розчині утворюють йони Гідрогену Н⁺ та аніони кислотного залишку:

HAn D H⁺ + An^-;

HCl D H⁺ + Cl^-

Для водних розчинів основ характерні такі спільні властивості:

а) взаємодіють з кислотами з утворенням солей;

б) змінюють колір індикаторів (наприклад, фенолфталеїн стає жовтим);

в) мають специфічний «мильний» смак.

Згідно теорії електролітичної дисоціації основи – це сполуки, які при електролітичній дисоціації у водному розчині утворюють гідроксид - йон ОН^- :

KtOH ↔ Kt⁺ + OH^-;

NaOH ↔ Na⁺ + OH^-

Розчинні у воді основи називають лугами. В залежності від числа атомів, що здатні заміщуватися металами, кислоти поділяють на одноосновні (HCl, HNO₃) та багатоосновні: двохосновні (H₂SO_4, H₂S), трьохосновні (H₃BO₃, H₃PO₄), чотирьохосновні (H₄P₂O₇, H₄SiO₄) та ін.

Багатоосновні кислоти та основи дисоціюють ступінчасто. Наприклад:

І ступінь: H₃PO₄ D H⁺ + H₂PO₄^-;

ІІ ступінь: H₂PO₄^- D H⁺ + HPO₄^2-;

ІІІ ступінь: HPO₄^2- D H⁺ + PO₄^3-.

Дата добавления: 2014-11-25