Гідроліз солей

Для речовин за їх значенням РН укажіть середовище розчину.

Значення рН для фізіологічних рідин організму людини

Найважливіші кислотно-основні індикатори

Індикатор	Середовище
кисле	нейтральне	лужне
Метиловий оранжевий	Червоний (рН<3,1)	Оранжевий (3,1<рН<4,4)	Жовтий (рН>4,4)
Метиловий червоний	Червоний (рН<4,2)	Оранжевий (4,2<рН<6,3)	Жовтий (рН>6,3)
Фенолфталеїн	Безбарвний (рН<8,0)	Оранжевий (8,0<рН<9,8)	Жовтий (рН>9,8)
Лакмус	Червоний (рН<5)	Фіолетовий (5<рН<8)	Синій (рН>8)

Вимірюваний діапазон може бути як широким (від 0 до 14), так і вузьким (1,7-3,8). Вимірювання значення кислотності можливе з точністю до одиниць рН, або навіть десятих значення рН. Індикаторний папір може мати вигляд смужок, рулонів, в коробках, в тубусах, пеналах, або відривний. Універсальним індикаторним папером користуються тільки для наближеного визначення значень рН в широких межах з точністю близько однієї одиниці рН або десятої частки.

Йони Гідрогену та Гідроксид йони мають особливу фізіологічну значущість. Вони впливають на ферментативну активність, від значення рН залежить функціонування клітин, тканин та органів всього організму. Рідини внутрішнього середовища організму (шлунковий сік, кров, слина, сеча тощо) також характеризуються певним значенням рН (табл.12). Відхилення від норм значення рН призводить до виникнення патологічних станів, захворювань. Треба враховувати і те, що від певного значення рН середовища залежить фармакологічна дія деяких лікарських препаратів. Зважаючи на це, препарати, що руйнуються під дією кислоти шлункового соку, виготовлюють у формі капсул, що розчиняються у слабо лужному середовищі кишковику.

Таблиця 12

Рідини організму людини	Вірогідне значення рН	Можливі коливання
Шлунковий сік	1,65	0,9-2,0
Сеча	5,8	5,0-6,5
Сік верхнього відділу товстого кишківника	6,1	–
Сік тонкого кишківника	6,51	5,07-7,07
Слина	6,75	5,6-7,9
Жовч міхурова	6,8	5,6-8,0
Сік середнього відділу товстого кишківника	7,05	6,77-7,21
Сік нижнього відділу товстого кишківника	7,23	7,16-7,31
Жовч печінкова	7,35	6,2-8,5
Кров (плазма)	7,36	7,25-7,44
Піт	7,4	4,2-7,8
Спинно-мозкова рідина	7,6	7,35-7,80
Сльозна рідина	7,7	7,6-7,8
Панкреатичний сік (сік підшлункової залози)	8,8	8,6-9,0

У клінічній практиці часто доводиться зустрічатися із такими фактами, коли розчини різних солей, що не містять у своєму складі ні йонів Гідрогену, ні гідроксид-іонів, виявляють кислотну, лужну або нейтральну реакцію середовища. Ці факти пояснюються процесом гідролізу.

Гідроліз – це обмінна реакція йонів солі з водою, в результаті якої утворюються слабкі електроліти.

Гідролітичні процеси разом із процесами розчинення відіграють важливу роль в обміні речовин. З ними пов’язана підтримка кислотності крові та тканевих рідин на певному рівні. Гідролізу піддаються біологічно активні речовини – білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти, ліпіди, при цьому утворюються кислі продукти (рН < 7).

Процес гідролізу має велике значення у фармації. Так, у водних розчинах солі сильних основ та слабких кислот легко гідролізуються, внаслідок чого утворюються малорозчинні сполуки і спричиняють помутніння, що неприпустимо для ін’єкційних розчинів.

Дата добавления: 2014-11-25