Альдегіди. Номенклатура, властивості і добування

Конспект лекційного заняття

Основні поняття

Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони

Альдегіди, кетони.

План лекційного заняття:

1. Будова, номенклатура, ізомерія альдегідів.

2. Властивості і добування альдегідів.

Література:

1. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. – Львів: Центр Європи, 2001. – С. 71-127, 190-200.

2. Нейланд О.Я. Органическая химия. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 9-13, 22-38, 59-61, 81-85, 86-89, 92-95, 103-105, 130, 145, 177-179, 225-228.

3. Перекалин В.В., Зонис С.А. Органическая химия. – М.: Просвещение, 1972. – С. 6-17, 18-25, 29-38, 47-48, 54-58, 76, 78-79, 105, 160-161, 177-179.

4. Петров А.А., Бальян Х.В., Трощенко А.Б. Органическая химия. – М.: Высшая школа, 1973. – С. 5-11, 20-43, 44-48, 64-65, 248-257.

5. Чирва В.Я., Ярмолюк С.М., Толкачова Н.В., Земляков О.Є. Органічна хімія. – Львів: БаК, 2009. – С. 81-131.

Карбонільні сполуки містять у молекулі карбоніль­ну групу . Карбонільні сполуки поділяютьнаальдегіди і кетони.

У молекулах альдегідів карбонільна група сполучена з вуглеводневим радикалом і атомом водню (або з двома атомами водню), тобто загальна формула цих сполук

Номенклатура. Назви альдегідів за замісниковою но­менклатурою згідно з правилами IUРАК будують з назви відповідного вуглеводню з додаванням закінчення -аль. Перед коренем назви записують бічні замісники, зазнача­ючи їх положення і кількість. Нумерацію атомів вуглецю починають з вуглецевого атома карбонільної групи. Приклади:

Для альдегідів широко використовують тривіальні назви, які аналогічні назвам відповідних органічних кислот. У табл. наве­дено назви за замісниковою номенклатурою та тривіальні назви деяких насичених альдегідів.

Властивості. Перший член гомологічного ряду насиче­них альдегідів НСНО — безбарвний газ, кілька наступних альдегідів — рідини. Вищі альдегіди — тверді речовини.

У карбонільній групі зв'язок між атомами кисню і вуглецю сильно полярний: електронна густина зміщена в бік атома кисню . Для карбонільних сполук характерні реакції нуклеофільного приєднання. В цих реакціях нуклеофільні агенти (негативно заряджені частинки) приєднуються до атома вуглецю карбонільної групи, а електрофільні агенти (позитивно заряджені частинки) приєднуються до атома кисню.

Вплив атома кисню в карбонільних сполуках пере­дається по ланцюгу. Наприклад, у сполуці, що має фраг­мент , внаслідок зміщення електронної густини до кисню атом водню, сполучений з другим вуглецевим атомом, виявлятиме підвищену рухливість — його легко відірвати або замістити.

Отже, карбонільна група обумовлює високу реакційну здатність альдегідів.

1. Реакції приєднання. Альдегіди легко при­єднують ціановодень НСN і гідросульфіт натрію NaНSО₃:

Продукти приєднання NаНSO₃ — кристалічні речови­ни, розчинні у воді. При нагріванні з кислотами вони роз­падаються з утворенням вихідного альдегіду. Тому остан­ню реакцію використовують для очистки альдегідів.

При наявності нікелевих або платинових каталізаторів альдегіди приєднують водень і відновлюються до первин­них спиртів, наприклад:

Приєднуючи спирти, альдегіди утворюють сполуки, що мають назву а ц е т а л і в. Реакція відбувається при наяв­ності кислот:

Ацеталі — це прості ефіри двохатомного спирту. Вони легко гідролізуються з утворенням вихідних речовин.

2. Реакції полімеризації і конденса­ції. Ці реакції характерні для альдегідів і обумовлені реакційною здатністю карбонільної групи. Процеси полімеризації розглядаються далі, при вивченні властивостей формальдегіду і ацетальдегіду.

Дві молекули альдегіду можуть сполучатися одна з одною при наявності лугу з утворенням сполуки з довшим вуглецевим ланцюгом, яка містить альдегідну і гідроксиль­ну групи:

Таку речовину називають альдолем. При відщеп­ленні молекули води від гідроксибутаналю утворюється альдегід, що містить подвійний зв'язок у ланцюгу:

Подібні реакції конденсації альдегідів називаються реакціями альдольно-кротонової конден­сації. При конденсації інших альдегідів реакція також завжди відбувається з участю другого вуглецевого атому однієї з молекул, наприклад:

3. Окислення. Під час окислення альдегідів, яке відбувається дуже легко, утворюються органічні кислоти або їхні солі. Наприклад, під час окислення оцтового альдегіду утворюється оцтова кислота:

Н

Якісною реакцією на альдегіди є реакція срібно­го дзеркала — окислення їх аміачним розчином оксиду срібла при нагріванні:

Металічне срібло, яке виділяється, вкриває стінки по­судини тонким блискучим шаром.

Альдегіди окислюються також гідроксидом міді (II), який відновлюється до червоно-коричневого оксиду міді (І):

4. Заміщення кисню карбонільної групи. Атом кисню в молекулі альдегіду може бути заміще­ний на галоген під дією галогенідів фосфору РС1₅ або РВr₅, наприклад:

Під дією гідроксиламіну NH₂ОНна альдегіди карбо­нільний кисень заміщується на оксімідну групу = N - ОН:

Азотовмісна органічна сполука, що утворюється, на­лежить до о к с и м і в.

5. Взаємодія з галогенами. Як уже зазнача­лось, атом водню біля другого вуглецевого атома вугле­водневого ланцюга альдегідів має підвищену рухливість. Під час взаємодії альдегідів з хлором чи бромом цей водневий атом легко заміщується на галоген, наприклад:

Добування. 1. Альдегіди утворюються під час окислен­ня або каталітичного дегідрування (відщеплення водню) первинних спиртів:

Каталітичне дегідрування спирту відбувається при наявності металічної міді.

2. Альдегіди можна добути гідролізом дигалогенопохідних алканів, наприклад:

3. Альдегіди утворюються під час взаємодії алкенів з оксидом вуглецю (II) і воднем (оксосинтез):

Оксосинтез відбувається при наявності каталізато­рів — комплексних сполук кобальту під тиском 5-10 МПа.

ЛЕКЦІЯ №11.

Дата добавления: 2014-11-09