Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному

Коли кількість алкоголю в крові складає 0,04-0,05 %, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, втрачає здатність розумно міркувати. При 0,1 % пригнічуються більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати розслаблення, бажання заснути. В міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слуховим і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій. При 0,2 % впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з’являється раптова агресивність. При 0,3 % людина хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням. 0,4 % – веде до втрати свідомості. Людина засинає, дихання стає нерівним, відбувається мимовільне спорожнювання сечового міхура. Чутливість відсутня. 0,6-0,7 % можлива смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, нестримний потяг до алкоголю – алкоголізм.

У законодавстві, медичній практиці багатьох країн кількість вживання алкоголю вимірюється дозами – мінімальною кількістю етилового спирту, яка у здорової людини викликає стан легкого сп’яніння, не помітного для оточуючих. За міжнародними нормами, такою кількістю є 15-20 г чистого алкоголю (етанолу) або 30-40 г горілки (наполовину розведеного водою спирту), 150-200 г натурального вина міцністю не вище 10-13°. Саме така кількість чистого алкоголю у здорової дорослої людини легко метаболізується протягом години.

З урахуванням поняття «доза» деякі дослідники встановлюють такі рівні споживання алкоголю:

0 - цілковита відмова;

І - мінімальне споживання (1-2 дози 6-8 разів/рік);

II - помірне споживання (1-2 дози 10-20 разів/рік);

III - небезпечний рівень (3-4 дози 20-40 разів/рік);

IV - продром (передвісник) алкоголізму (3-4 дози 6-10 разів/місяць).

Зловживання алкоголем констатують у таких випадках:

- вживання алкоголю до 21-22 років або біологічна схильність до алкоголізму;

- вживання алкоголю чоловіком і жінкою у близький до зачаття дитини (1 місяць) період;

- вживання алкоголю під час вагітності та годування дитини груддю;

- вживання алкоголю в кількостях і з частотою, що відповідають III і IV рівням споживання;

- вживання алкоголю в ситуаціях, пов’язаних з ризиком для життя і здоров’я оточуючих (водій за кермом, авіадиспетчер, обслуговуючий персонал атомної станції, лікар швидкої допомоги тощо).

Існує ще одна класифікація вживання алкогольних напоїв, в якій виділяють такі основні поняття:

1. Тверезість – вживання не частіш 1 разу на місяць, нерегулярно, в невеликих кількостях.

2. Помірне вживання – не частіш 3 разів на місяць за соціально-детермінованими звичаями (день народження, поховання, хрестини, різні свята тощо). Існують межі помірного вживання алкоголю. Доза "відносної безпеки" для чоловіків менше 14 стандартних доз алкоголю на тиждень, для жінок – менше 9 на тиждень (стандартна доза дорівнює 12,8 г чистого етилового спирту).

3. Зловживання:

• без алкоголізму – регулярне вживання вище вказаних доз "відносної безпеки" без сильного сп’яніння;

• початковий алкоголізм – регулярне вживання з втратою контролю, вживання супроводжується сильним сп’янінням;

• алкоголізм – вживання супроводжується абстинентним синдромом, це найбільш характерна ознака, що свідчить про формування патологічної залежності особи від алкоголю.

Чинники, що впливають на виникнення алкоголізму в окремої особи поділяють на:

• біологічні – до 30 % випадків генетично-детерміновані, передається схильність по чоловічій лінії, але якщо мати страждала на алкоголізм, то в підлітка формується залежність "з першої спроби";

• психологічні – має значення тип нервової системи; схильність до психопатій;

• соціальні – найбільш впливові, хоча вирішальним моментом є комплексна дія чинників на особистість.

Існують вікові розбіжності в структурі чинників, що сприяють вживанню алкоголю:

До 15 років (95 % усіх алкоголіків саме в цьому віці вперше долучається до спиртних напоїв), це так звані "пускові" чинники: несприятливі родинні стосунки, родинні традиції (майже в 60 % випадків першу чарку синові чи дочці наливають тато чи мама), незадовільна організація відпочинку.

В 16-19 років підтримують вживання алкоголю "питтєві" звичаї, вплив оточуючого середовища, незадовільна організація відпочинку.

У віковій групі 20-26 років розвиткові пияцтва сприяють даний вік і пов’язані з ним певні психічні установки, "питтєві" звичаї, вплив мікросередовища. Збільшується доза вживаного алкоголю.

У віці старше 26 років остаточно закріплюють вживання алкоголю та розвиток алкоголізму психологічна, психічна, а далі фізична залежність на фоні конфліктів у родині, на роботі, в суспільстві.

У патогенезі алкоголізму по Стрельчуку виділяють три стадії:

1 – компенсована;

2 – наркоманічна;

3 – термінальна чи стадія декомпенсації.

Грізними ознаками початку захворювання на 1 стадії служить головний симптом – нездоланний потяг до вживання алкоголю, втрата "почуття міри” стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому. Після вживання високих доз виникає амнезія, знижується працездатність.

На 1 стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардіоміопатії, описана неврастенічна симптоматика – порушення сну, втомлюваність, безпричинні коливання настрою.

На 2 стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Його супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм – крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття обов’язку й інших вищих емоцій. Остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає максимуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. Із соматичних розладів спостерігаються: алкогольна жирова дистрофія і навіть цироз печінки. З боку шлунково кишкового тракту – гастрити, панкреатити.

У 3 стадії на перший план висуваються ознаки психічного збідніння, соматичного постаріння і падіння толерантності до алкоголю. Амнезія трапляється навіть при прийомі малих доз алкоголю. При цьому змінюються як характер сп’яніння, так і характер потягу до алкоголю, що із предмета смакування перетворюється в засіб підтримки життєдіяльності.

Алкоголізм призводить до значних збитків. Схематично збитки від алкоголізму поділяють на 3 групи:

• безпосередньо окремої особи

• сім’ї

• суспільства.

Вплив алкоголізації на суспільство приводить до значних втрат:

І. Медико-біологічних:

• підвищення захворюваності населення, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, травматизму;

• підвищення рівня загальної смертності, смертності немовлят і материнської смертності;

• скорочення середньої очікуваної тривалості життя на 10-20 років;

• загальне погіршення генетичного потенціалу країни (народження "дітей п’яної суботи" з фатальним алкогольним комплексом плоду).

II. Соціальних:

• підвищення рівня правопорушень;

• зростання злочинності, вбивств, пограбувань, крадіжок;

• загальне зниження моральності в суспільстві;

• зниження інтелектуального рівня та духовності;

• розпад сімей, сирітство тощо.

III. Економічних:

• зниження продуктивності праці на виробництві;

• зниження якості продукції;

• підвищення травматизму;

• зменшення кількості працездатного населення.

Згідно даних ВООЗ, алкоголь у надмірних кількостях вживають мешканці західного та центрального регіонів Європи, перш за все в таких країнах як Італія, Франція, Іспанія, Португалія. Ці ж країни займають перші місця в світі з виробництва вина. Тут на кожного пересічного мешканця протягом року випивається від 10 до 20 літрів чистого алкоголю. Є значна різниця в структурі напоїв, що вживають: у Франції 96% серед напоїв – вина, а в Україні частка міцних напоїв становить близько половини. Але в цих даних не враховані кустарні вироби (самогон тощо), які мають широке розповсюдження.

Коливання рівнів вживання алкогольних напоїв у окремих країнах пояснюється відмінностями в звичках, неоднаковою потужністю алкогольного виробництва, різною силою антиалкогольного руху, неоднаковою глибиною економічної кризи, відмінностями в законодавстві тощо.

В багатьох країнах відбувається "алкоголізація" – тенденція до росту виробництва та вживання алкогольних напоїв.

На середнього українця приходиться приблизно 12 літрів алкогольних напоїв у рік. А за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, після норми 8 літрів на людину суспільство починає деградувати. По офіційній статистиці, алкоголіків в Україні близько 900 тисяч чоловік, але наркологи стверджують, що цю цифру потрібно помножити як мінімум на 5.

До процесу алкоголізації невпинно втягуються нові контингенти населення: жінки, підлітки, діти, що швидко призводить до формування широкого прошарку хронічних алкоголіків. Якщо дорослому для формування залежності необхідно 7-10 років вживання алкоголю, то у жінок і дітей це відбувається за 1-2 роки.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що показники вживання алкогольних напоїв в Україні зростають. Така ситуація вкрай несприятливо позначилася на стані здоров’я населення та призвела до збільшення рівня смертності та захворюваності на алкоголізм населення України.

Особливо тривожним є омолодження алкоголізму. Зростає питома вага жінок у структурі смертності внаслідок алкогольних отруєнь, що співпадає з світовими тенденціями "фемінізації" алкоголізму.

Найбільша кількість хворих на алкоголізм в Україні належить до вікової групи 40-49 років.

Поширеність алкоголізму має регіональні особливості, які зумовлені віково-статевою структурою населення та дією інших чинників.

Найбільші рівні захворюваності на алкогольні психози та хронічний алкоголізм реєстрували у великих промислових центрах.

Розглядаючи основні напрямки профілактики алкоголізму треба зазначити, що історичний досвід свідчить про недієвість заборонних заходів (США, СРСР, Фінляндія тощо). Сучасними напрямками профілактики алкоголізму ВООЗ вважає: зниження потреби у використанні алкогольних напоїв і зниження дози вживання. Шляхи досягнення цієї мети можуть бути різними, в залежності від особливостей менталітету в кожній країні, але тільки комплексний підхід до проблеми державних органів влади, закладів охорони здоров’я, виховання та освіти і та ін. є ефективним.

Особливо ефективним у світі визнано більш як 60-річну діяльність організації "анонімних алкоголіків" (АА), яка через програму "12-кроків" формує нове сприйняття світу та змінює особистість людини, що хворіє на алкоголізм. У 1995 році в Сан-Дієго (США) конгрес АА зібрав більше 100 тисяч делегатів із усіх країн світу, що колись були алкоголіками, а тепер вилікувались і готові допомагати лікуванню кожного алкоголіка, що приєднується до груп АА, які є і в Україні. Сьогодні в світі є близько 2 млн. хворих на алкоголізм, що об’єдналися в групи взаємодопомоги для лікування. Програма АА гарантує одужання всім, хто її виконує.

Найбільш ефективними в профілактиці алкоголізму визнані тривалі загальнодержавні та громадські заходи пропаганди здорового способу життя та сучасні психотерапевтичні методи впливу на особистість.

Сьогодні ці заходи повинні бути спрямовані в першу чергу на підлітків і сім’ю. Комплексні заходи по викоріненню пияцтва та алкоголізму повинні сформувати негативну установку до вживання алкогольних напоїв у підростаючого покоління, що є первинною профілактикою алкоголізму. Вторинна профілактика алкоголізму передбачає раннє виявлення пристрасті до алкоголю та застосування методів корекції поведінки осіб з "груп ризику". Третинна профілактика алкоголізму передбачає попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію, попередження інвалідизації хворих і передчасної смерті.

Тільки за умов співпраці державних структур, закладів охорони здоров’я, впровадження програм формування здорового способу життя населення, підвищення духовності суспільства можливо ефективне зниження розповсюдження алкоголізму.

Дата добавления: 2014-11-25