Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вплив харчування на життєдіяльність людини




Найбільш ефективними методами боротьби є не заборонні, обмежувальні, а тривалі загальнодержавні та громадські заходи щодо формування здорового способу життя, спрямовані в першу чергу на дітей, підлітків і молодь.

Для наукового розв’язання цієї проблеми вченими Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України разом з Академією педагогічних наук України, Національною академією внутрішніх справ, Київським гуманітарним інститутом розроблено та затверджено міжгалузеву науково-методичну програму превентивного виховання неповнолітніх.

За допомогою спеціальних медико-соціальних і генетичних методик виявляються діти та підлітки груп ризику, ведеться просвітницька робота серед школярів старших класів.

Успіхи в боротьбі з наркоманією можливі. Як свідчать фахівці, гостроту проблеми можна значно зменшити при об’єднанні зусиль всіх державних і громадських структур особливо в створенні освітніх програм для різних прошарків населення, в т. ч. з максимальним ризиком зловживання наркотичними засобами (підлітків, учнів ПТУ, студентів).

В Україні розроблено Національну програму, що передбачає заходи профілактики зловживання наркотиками:

• запровадження в систему дошкільного та шкільного валеологічного виховання методик антинаркоманійного навчання, створення системи психологічних і педагогічних впливів на особистість дитини з метою оволодіння навичками протистояння негативному впливу навколишнього середовища;

• організація постійного спостереження за динамікою немедичного вживання наркотиків, здійснення аналізу цього явища та коректив відповідних профілактичних заходів;

• розробка сучасних профілактичних програм для різних соціальних груп населення;

• підготовка фахівців з реалізації профілактичних програм;

• співпраця з міжнародними організаціями з профілактики наркоманії з метою інтеграції кращих зразків світового досвіду в національну практику.

Вона закладе підвалини для зменшення рівня незаконного попиту на наркотики.

Матеріали для самоконтролю

1. Поняття здоров’я за визначенням всесвітньої організації здоров’я:

А. Здоров’я – це природний стан організму, який характеризується його ріановагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін

Б. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад

В. Здоров’я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних чинників

Г. Здоров’я – це динамічний стан, що дозволяє проявитись якомога більшій кількості видо-специфічних функцій

Д. Здоров’я – це здатність індивіда проявляти свої біологічні та соціальні функції

2. Предмет валеології визначає:

А. Групове здоров’я людини, його механізми

Б. Суспільне здоров’я людини, його механізми

В. Індивідуальне здорв’я людини, його механізми

Г. Душевне здоров’я людини, його механізми

Д. Фізичне здоров’я людини, його механізми

3. Виділяють три складові здоров’я:

А. Суспільна, групова, індивідуальна

Б. Психологічна, індивідуальна, біологічна

В. Біологічна, психологічна, соціальна

Г. Соціальна, суспільна, групова

Д. Індивідуальна, біологічна, соціальна

4. Шкідливі звички – це:

А. Тривале і систематичне вживання алкоголю зумовлює фізичну і психічну залежність від нього, патологію внутрішніх органів, порушення обміну речовин, центральної і периферичної нервової системи, алкогольні психози, соціальну деградацію індивіда

Б. Дії та вчинки, що перетворилися на потребу і тому регулярно виконуються

В. Звички, що завдають шкоду довкіллю

Г. Неконтрольований потяг до речовин, що впливають на центральну нервову систему, викликаючи стан штучного та фізичного благополуччя, аналгезії, сп’яніння аж до наркотичного сну

Д. Звички, що зменшують шкідливий вплив техногенно-забрудненого середовища на людину

5. При вживанні алкоголю, його максимальна концентрація визначається в:

А. Крові

Б. Нервовій тканині

В. Шлунково-кишковому тракті

Г. Спинномозковій рідині

Д. Печінці

6. Токсичний ефект алкоголю зумовлений:

А. Етиловим спиртом

Б. Ацетальдегідом

В. Активацією алкогольдегідрогенази

Г. Оцтовою кислотою

Д. Порушенням утворення білків крові (альбумінів і глобулінів)

7. Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при вживанні алкоголю:

А. Одноразовому, епізодичному, систематичному

Б. На побутовому рівні

В. Не частіше 3 разів на місяць за соціально-детермінованими звичаями

Г. Спорадичному

Д. Яке супроводжується абстинентним синдромом

8. При якій концентрації алкоголю в крові спостерігається алкогольне отупіння?

А. 0,04 – 0,05 %

Б. 0,1 %

В. 0,2 %

Г. 0,6 – 0,7 %

Д. 0,3 %

9. У законодавстві, медичній практиці багатьох країн кількість вживання алкоголю вимірюється дозами, тобто:

А. Тією кількістю алкоголю, яку окремо взята людина може випити за один раз

Б. Мінімальною кількістю етилового спирту, яка у здорової людини викликає стан алкогольного отупіння

В. Мінімальною кількістю етилового спирту, яка у здорової людини, при епізодичному вживанні може викликати нестримний потяг до алкоголю

Г. Мінімальною кількістю етилового спирту, яка у здорової людини викликає стан легкого сп’яніння, не помітного для оточуючих

Д. Кількість алкоголю при якій виключається кора головного мозку і людина втрачає контроль над собою

10. Алкоголізм – це:

А. Тривале і систематичне вживання алкоголю зумовлює фізичну і психічну залежність від нього, патологію внутрішніх органів, порушення обміну речовин, центральної і периферичної нервової системи, алкогольні психози, соціальну деградацію індивіда

Б. Вживання алкогольних напоїв не частіше 1 разу на місяць, нерегулярно, в невеликих кількостях

В. Вживання алкоголю в кількості 1 – 2 доз 6 – 8 разів на рік

Г. Вживання алкоголю в дозі, яка у здорової людини викликає стан легкого сп’яніння, не помітного для оточуючих

Д. Вживання алкоголю під час вагітності та годування дитини груддю

Література

Основна:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 288 с.

2. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2000. – 301 с.

3. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / За ред. М. Назарука. – Львів: За вільну Україну, 1997.

4. Методичні розробки семінарських занять та тези лекцій.

Додаткова:

1. Буянов М.И. Размышления о наркомании. – М., 1990.

2. Петрова В.И., Ревяко Т.И. Наркотики и яды: Психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения. – Мн.: Литература, 1995.

3. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 288 с.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 14 «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров’я нації" на 2002-2011 роки».


Тема № 4. Безпека харчування як складова безпечної життєдіяльності людини

 

Актуальність теми:

Повноцінне і безпечне харчування є однією з найважливіших умов забезпечення оптимальної життєдіяльності та високої працездатності людини. Її життя неможливе без регулярного вживання їжі, яка необхідна для забезпечення енерговитрат організму, процесів росту та відновлення тканин, нормального функціонування усіх фізіологічних систем. Нераціональне харчування призводить до дуже несприятливих для здоров'я наслідків і навіть до виникнення важких гострих та хронічних захворювань аліментарної природи. Для майбутнього лікаря дуже важливо знати причини розвитку та механізми попередження даних захворювань.

Конкретні цілі:

Знати, засвоїти: основні поняття безпеки харчування.

Вміти, володіти: навичками розпізнання небезпек, які пов’язані з харчуванням людини.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення тими (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Хімія 2. Фізика 3. Мікробіологія 4. Фізіологія 5. Анатомія людини. 1. Визначати основні принципи безпечного харчування людини. 2. Розпізнавати і оцінювати небезпечні для життя та здоров'я продукти харчування, а також їх складові та професійно приймати рішення у відповідних ситуаціях.

Завдання для самостійної роботи під година підготовки до заняття.

Теоретичні питання до заняття:

1. Вплив харчування на життєдіяльність людини.

2. Вимоги до якості та безпеки харчових продуктів.

3. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.

4. Поняття про утворення токсичних речовин у процесі приготування продуктів.

5. Харчові добавки як можливі забруднювачі.

6. Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами.

7. Стимулятори росту та інші хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві.

8. Принципи захисту продуктів харчування від забруднення хімічними речовинами.

Зміст теми:

Харчування являє собою складний процес взаємодії живого організму через їжу з навколишнім середовищем, який впливає на його ріст, розвиток, здоров'я, працездатність і тривалість життя.

Першою ланкою харчового ланцюга на нашій планеті є насамперед зелені рослини. Завдяки сонячній енергії, що надходить на Землю, вони в результаті різноманітних геохімічних процесів і фотосинтезу утворюють білки, жири і вуглеводи – енергетично цінні компоненти їжі та інші органічні речовини.

Тваринні організми здатні існувати тільки при наявності готових органічних речовин, вироблених рослинами, що трансформуються ними у тваринні білки, жири і вуглеводи.

Людина також одержує готову енергію та органічні речовини в результаті споживання змішаної (тваринної і рослинний) їжі у вигляді визначеного набору натуральних харчових продуктів, хоча в останні роки з'явилися синтетичні та штучні.

Енергетична функція їжі полягає в тому, що за допомогою їжі людина забезпечується тепловою енергією, яку вимірюють у кілокалоріях (ккал) чи кілоджоулях (кДж), причому 1 ккал дорівнює 4,186 кДж. Енергетичними речовинами є білки, жири та вуглеводи.

При окисленні 1г білків, жирів та вуглеводів в організмі людини виділяється відповідно 4 ккал (16,7 кдж), 9 ккал (37,7 кдж) і 4 ккал (16,7 кдж) енергії.

Енергетичну функцію в основному забезпечують вуглеводні і жирні продукти (хліб і борошняні вироби, крупи, картопля, цукор, кондитерські вироби, жирні продукти тваринного і рослинного походження, олії).

Пластична функція їжі полягає в забезпеченні організму пластичними речовинами. У живому організмі постійно протікає обмін речовин, що складається з двох взаємозалежних процесів: асиміляції (анаболізму) і дисиміляції (катаболізму). Внаслідок процесів дисиміляції відбувається розпад клітин, тканин і речовин, що входять до складу внутрішньоклітинних компонентів, і виведення їх з організму. При асиміляції утворюються нові клітки і тканини, тобто відбувається ріст і розвиток, відновлення організму, відновлення використаних і зруйнованих при дисиміляції структур за допомогою ферментативного синтезу, що відбувається з засвоєнням енергії.

Пластичними речовинами їжі є насамперед білки та мінеральні солі, а також жири та вуглеводи.

Пластичну функцію їжі забезпечують основні джерела білка (м'ясні, рибні, молочні продукти і яйця), а також бобові.

Біорегуляторна функція їжі полягає в забезпеченні регуляції обмінних процесів за допомогою ферментів і гормонів, що утворюються в організмі з компонентів їжі. Головна роль в утворенні цих речовин належить білкам, вітамінам, мікроелементам і поліненасиченим жирним кислотам (ПНЖК), які містяться в таких продуктах м'ясо, риба, молочні продукти, яйця, бобові, овочі, фрукти, ягоди, рослинні олії.

Пристосовно-регуляторна функція їжі полягає в тому, щоб пристосовувати і регулювати діяльність функціональних систем організму, що забезпечують його життєдіяльність, до яких відносяться травна, видільна і терморегуляторна системи. У здійсненні цієї функції особливу роль відіграють харчові волокна, пектин і вода.

Пристосовно-регуляторну функцію їжі забезпечують хліб, особливо з борошна грубого помолу, зернові продукти, овочі, фрукти, питна вода.

Захисно-імунна функція їжі полягає в підтримці здатності організму протистояти впливу біологічних агентів (патогенних мікроорганізмів і їхніх токсинів) шляхом вироблення антитіл; хімічних агентів (ксенобіотиків) шляхом їхньої сорбції, детоксикації і виведення; фізичних факторів (випромінювань, температурних впливів і ін.) шляхом збільшення й ослаблення процесів теплопродукції і потовиділення та інші механізми.

Ця функція їжі пов'язана з наявністю в ній білків, вітамінів, мікроелементів (залізо, цинк, йод, селен), незамінних ПНЖК родини ω3, ω6.

Виконують захисно-імунну функцію продукти – джерела білка, овочі, фрукти, рослинні олії.

Реабілітаційна функція їжі полягає в її здатності впливати на процеси реабілітації хворих за допомогою спеціальних дієт і дієтичних продуктів, що використовуються в лікувальному харчуванні. Наприклад, саме лікувальне харчування може відігравати головну роль при деяких формах цукрового діабету, тучності, корекції зниженого харчового статусу при туберкульозі легенів і т.д.

У виконанні цієї функції їжі відіграють роль дієтичні продукти, що відрізняються від звичайних деякими властивостями, наприклад зниженим вмістом повареної солі (ахлоридний хліб), жирів (знежирений сир, молоко, олія), модифікованим вуглеводним складом (замість цукру – ксиліт, сорбіт, штучні замінники цукру – аспартам, сахарин, сладекс, нутрасвит і ін.), зниженої чи підвищеною енергетичною цінністю.

Сигнально-мотиваційна функція їжі полягає в забезпеченні організму смаковими речовинами, що сприяють підтримці на належному рівні харчові мотивації. Іншими словами, їжа здорової людини повинна бути смачна, оскільки в цьому випадку вона краще споживається і краще засвоюється організмом. Під впливом смакових речовин секреторний і руховий апарат травної системи стимулюється до активної діяльності. До смакових речовин крім приправ (оцет, гірчиця, сіль) відносять цибулю, часник, кріп, селеру, петрушку, лаврове листя, корицю, кардамон тощо. До її складу входять різні ефірні масла, органічні кислоти, цукристі речовини, мінеральні елементи, вітаміни та інші сполуки, які додають їй специфічного смаку та аромату.

Правильно організоване харчування повинно забезпечувати виконання їжею всіх функцій в організмі. Підтримання її на адекватному «ендо- і екзоекології» людини рівні забезпечує сталість її внутрішнього середовища. Тільки виконання їжею всіх властивих їй функцій може забезпечити високу міру здоров’я.

При раціональному збалансованому харчуванні нормальна життєдіяльність організму можлива за умови постачання його необхідною кількістю енергії, що відповідає добовим энерготратам.

Добові энерготрати організму людини складаються з нерегульованих (основного обміну і специфічно-динамічної дії їжі) і регульованих (розумова і фізична діяльність) энерготрат.

Основний обмін − це витрата енергії організмом на підтримку функціонування життєвоважливих систем: серцево-судинної, дихальної, видільної і інших у стані повного спокою. Його визначають ранком натще, лежачи, у стані м'язового і нервово-психічного спокою при комфортних метеорологічних умовах у приміщенні.

Величина основного обміну (ВОО) у кожної людини індивідуальна і є постійною. Вона залежить від маси тіла, віку, статі, зросту, стану ендокринної системи, клімату, але визначальними з названих показників є маса тіла, вік і стать.

Підвищення основного обміну під час прийому їжі. Після прийому їжі витрата енергії організмом підвищується в результаті діяльності травних органів і відповідної мускулатури. Проте на підвищення обміну впливає і склад їжі: найбільше збільшення спостерігається при вживанні білків, менше – при вживанні вуглеводів і жирів. Це підвищення обміну речовин під впливом зазначених компонентів їжі одержало назву специфічно-динамічної дії харчових речовин, фізіологічний механізм якого полягає в хімічному впливі продуктів травлення на процеси асиміляції й у рефлекторному впливі акту їжі – сигналу про надходження харчових речовин в організм.

Підвищення обміну (витрати енергії) у результаті різних видів діяльності. Затрата енергії спостерігається при будь-якому фізичному навантаженні, а також розумової діяльності, але в значно меншому ступені.

Фізіологічні норми харчування – це науково обґрунтовані норми, що цілком покривають енергозатрати організму й забезпечує його всіма нутрієнтами в належних кількостях і оптимальних співвідношеннях. Вони не постійні і періодично переглядаються у зв'язку зі зміною умов праці і побуту населення, появою нових наукових даних в області гігієни харчування.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 1902; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.