Виконавчий етап (М)

Висновок 9.

а) К+МА+С+Т – закони, що спрямовані на розвиток інтелектуального центру (мисленнєвих здібностей) людини; таких якостей, як самостійність, самокритичність, глибина, ерудиція, гнучкість, відкритість мислення;

б) знання й застосування законів риторики сприяє розвиткові ефективного мислення (вищих інтелектуальних можливостей).

Отже, риторика, перш за все, вчить людину грамотно мислити. “Все, що хочеш сказати, розглянь, перш за все, в голові своїй, бо у багатьох язик передує і самій думці”[13] (Ісократ). “Перш ніж випустити слова з нижньої частини голови, пропусти їх спочатку через верхню частину” (Цицерон).[14]

Після того, як суб’єкт пройшов усі етапи винайдення та організації думки, він починає працювати над другою стороною мисленнєво-мовленнєвої діяльності – мовленням як найбільш універсальним засобом вираження думки.

Д) Мовленнєвий закон передбачає вираження думки в дієвій словесній формі, що складає наступну систему комунікативних якостей мовлення:

а) правильність – це володіння нормами літературної мови:

- орфоепічними;

- орфографічними;

- граматичними;

- лексичними.

Цицерон писав: “... вміти правильно говорити... ще не заслуга, а не вміти – вже ганьба, тому що правильне мовлення, по-моєму, не стільки чеснота вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина”[15].

б) виразність – якість, завдяки якій здійснюються вплив на емоції та почуття аудиторії.

До засобів виразності відносяться:

- засоби художньої образності (порівняння, епітети, метафори);

- фонетичні засоби (інтонація, тембр голосу, темп мовлення, дикція);

- приказки, прислів’я, цитати.

Шляхи розвитку виразності:

- тренінги;

- власні твори;

- читання художньої літератури;

в) ясність – якість, яка забезпечує адекватне розуміння сказаного.Шляхами розвитку ясності мовлення є процес спілкування;

г) точність – якість, що виявляється у використанні слів у повній відповідності з їх значеннями. Так, Декарт говорив:

“Вірно визначайте слова, і ви звільнете світ від половини непорозумінь”[16].

До шляхів розвитку точності мовлення можна віднести:

· роботу зі словниками;

· роботу з навчальною, науковою літературою;

д) стислість – якість, яка виявляється у відборі мовних засобів для вираження головної думки, тези.

Давні греки на це уміння звертали особливу увагу: “Все, що ви сказали спочатку, нами забуте, бо це було давно, а кінець вашого мовлення нам не зрозумілий, бо забутий початок”.

В якості шляхів розвитку стислості можна розглядати аналіз власних і чужих промов;

є) доцільність – якість, що зумовлює відповідність мовлення цілям та умовам спілкування.

Основний спосіб розвитку доцільності мовлення – виступ з однією й тією самою темою в різних типах аудиторій.

Висновок 10. Специфіка мовленнєвого закону риторики полягає в тому, що цей закон:

- фокусує цінний досвід різних лінгвістичних дисциплін (стилістика, прагматика, основи культури мовлення, лінгвістика тексту) по створенню повноцінної комунікації;

- стає тією базою, яка дозволяє людині оволодіти грамотним процесом говоріння і навіть піднятися до рівня мистецтва живого слова.

Висновок 11. Мовленнєвий закон риторики завершує стадію організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності (підготовчий етап) і відкриває наступний етап – управління мисленнєво-мовленнєвим процесом.

Дата добавления: 2014-11-26