Переломи ребер

1. Визначення: Перелом ребер – це порушення цілісності каркаса грудної клітки (часто сполучається із забоєм грудної клітки).

2. Механізм травми – удари, падіння, стискання (перелом виникає в місці найбільшого згинання ребер).

3. Види переломів ребер:

- одиничні;

- множинні: при переломі 6 і більше ребер життєва ємність легенів на стороні ураження зменшується на 30 - 40% і можуть виникати небезпечні для життя розлади зовнішнього дихання;

- подвійні або стулчасті (вікончаті) – утворюють «реберні клапани», при яких виникає парадоксальний подих (флотація ділянки грудної клітки): під час вдиху ділянка переламаних ребер («реберний клапан») у результаті утворення негативного тиску в плевральній порожнині западає, а під час видиху в результаті підвищення тиску в плевральній порожнині – набухає.

Рис. 109. Подвійний множинний перелом ребер (флотуюча грудна клітка)

4. Клінічна картина:

- при множинних і подвійних переломах можливий розвиток шоку (тахікардія, падіння артеріального тиску);

А) Скарги:

- біль у місці перелому, що різко підсилюється при подиху й рухах;

- при множинних і подвійних переломах утруднення подиху, недостача повітря;

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясовуються обставини й механізм травми;

В) Об'єктивні прояви:

а) Огляд:

- загальний стан при одиничних переломах страждає незначно, при множинних і подвійних – тяжкий;

- шкірні покриви бліді, при множинних і подвійних переломах акроціаноз, синці, гематоми на грудній клітці;

- різного ступеня задишка;

- відставання травмованої половини грудної клітки в акті подиху, поверхневий подих, парадоксальний подих;

б) Пальпація:

- значна болючість, патологічна рухливість реберних відламків;

- крепітація відламків у місці перелому;

- флотація ділянки грудної клітки при подвійних переломах;

в) Перкусія – при відсутності ушкоджень плеври й легені виявляє тільки болючість у місці перелому;

г) Аускультація – ослаблення везикулярного подиху, найбільш виражене при множинних і подвійних переломах;

5. Діагностика переломів ребер:

- дані лабораторних досліджень при неускладненому переломі -без патологічних змін;

- рентгенографія грудної клітки виявляє лінію перелому.

6. Лікування переломів ребер:

- знеболюючі препарати;

- міжреберна новокаїнова або спирт-новокаїнова блокада перелому (у місце перелому вводять 40-50 мл 0,5% новокаїну або 5-10 мл 0,5% новокаїну з 1 мл спирту);

- перші два дні - холод, далі теплові процедури (УВЧ, іонофорез);

- дихальна гімнастика (бинтування грудної клітки не застосовувати!);

- фіксація на 2-3 тижні флотуючої ділянки липким пластиром, спеціальною пластмасовою шиною, перекриваючи місця переломів на 5-7 см;

- при значній флотуючій ділянці й множинних переломах ребер по передніх лініях з більшим зсувом - лікування оперативне: остеосинтез ребер;

- працездатність при одиничних переломах відновлюється протягом 3-4 тижнів, при множинних переломах у більш пізній термін.

Струс грудної клітки

1. Визначення: Струс грудної клітки – це механічний вплив на тканини, що приводить до порушення їхнього функціонального стану без явних анатомічних ушкоджень.

2. Причини ушкодження:

вплив вибухової хвилі (при бомбардуваннях, артобстрілі, підривних роботах, землетрусі).

3. Механізм розвитку ушкодження:

різке подразнення симпатичних і блукаючих нервів приводить до порушення функції подиху, серцево-судинної й нервової систем - розвивається шок.

4. Клінічна картина:

- загальний стан украй тяжкий: різке падіння артеріального тиску, брадикардія;

А) Скарги:

- найчастіше потерпілий без свідомості;

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясовуються обставини й механізм травми;

В) Об'єктивні прояви:

а) Огляд:

- різка блідість шкірних покривів;

- прискорене поверхневе дихання;

- видимі ушкодження на грудній клітці не визначаються.

б) Пальпація й перкусія - малоінформативні;

в) Аускультація – різке ослаблення везикулярного дихання;

5. Діагностика струсу грудної клітки:

-ґрунтується на знанні обставини травми й клінічних даних.

6. Лікування струсу грудної клітки:

- двостороння шийна вагосимпатична блокада;

- протишокові заходи.

Стискання грудної клітки

1. Визначення: Стискання грудної клітки – ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів м'яких тканин грудної клітки, внаслідок порушення кровообігу і їхньої ішемії.

2. Причини ушкодження:

- вплив на грудну клітку двох твердих тіл із протилежних сторін (завали, буфери вагонів й ін.).

3. Механізм ушкодження:

- раптове підвищення внутрішньогрудного тиску приводить до порушення відтоку крові і її виходу з судин плевральної порожнини у верхню порожню вену, вени голови й шиї, що викликає застійний крововилив - травматичну асфіксію;

- як правило, стискання супроводжується переломами ребер, розривом тканини легенів.

4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів:

А) Скарги:

- біль у грудній клітці, що різко підсилюється при подиху,

- неможливість глибокого вдиху, недостача повітря;

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясування характеру й механізму травми;

В) Об'єктивні прояви:

а) Огляд:

- на шкірі голови, шиї, верхньої частини грудної клітки, слизуватих і склерах дрібноточкові крововиливи (екхімози);

- прискорений поверхневий подих;

б) Пальпація й перкусія грудної клітки:

- болючість у різних відділах;

в) Аускультація:

- різке ослаблення везикулярного подиху;

5. Діагностика стискання грудної клітки:

-ґрунтується на знанні обставин травми й клінічних даних.

6. Лікування стискання грудної клітки:

- спокій;

- двостороння шийна вагосимпатична блокада;

- знеболювання;

- симптоматичне лікування виникаючих порушень подиху й серцево-судинної діяльності.

Дата добавления: 2014-11-18