Пневмоторакс

Гемоторакс

1. Визначення: Гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині.

2. Причини травми:

- проникаючі поранення грудної клітки,

- ушкодження міжреберних і легеневих судин відламками ребер,

- контузійні й компресійні розриви легеневої тканини.

3. Механізм ушкодження:

- кров, що виливається, приводить до стискання легені й розвитку дихальної недостатності.

4. Клінічні прояви залежать від обсягу гемотораксу (від ступеня крововтрати):

А) Скарги:

- біль у грудній клітці на стороні ушкодження;

- задишка;

- слабість;

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясувати характер і механізм травми;

В) Об'єктивні прояви:

в) Огляд:

- стан тяжкий;

- шкірні покриви бліді, покриті холодним потом;

- тахіпное;

б) Пальпація:

- болючість у місці травми;

- тахікардія;

- зниження артеріального тиску (залежить від швидкості й обсягу крововтрати);

в) Перкусія:

- притуплення перкуторного звуку на стороні ураження, починаючи з нижніх відділів грудної клітки;

- рівень притуплення визначається обсягом гемотораксу (гемоторакс до 200 мл клінічно й рентгенологічно не визначається);

г) Аускультація:

- ослаблення подиху або його відсутність на стороні ураження при тотальному гемотораксі.

5. Діагностика травматичного гемотораксу:

А) Лабораторні дані: зниження рівня гемоглобіну, гематокрита, кількості еритроцитів;

Б) Інструментальні методи дослідження:

- рентгеноскопія (рентгенографія) органів грудної клітки стоячи - повне або часткове затемнення легеневого поля з косим або горизонтальним рівнем рідини, зсув середостіння в здорову сторону;

- при діагностичній пункції плевральної порожнини – кров;

- для діагностики триваючої кровотечі використовують пробуРевілуа-Грегуара: отриману при пункції плевральної порожнини кров поміщають у суху пробірку й стежать за її згортанням. Якщо кров не згортається, то кровотеча зупинилася, при триваючій кровотечі кров згортається протягом 10 хвилин.

6. Лікування травматичного гемотораксу:

- стандартна консервативна гемостатична терапія кровотеч;

- при зупиненій кровотечі - пункція плевральної порожнини в V-VI міжребер’ї по середній пахвовій лінії й евакуація крові до повного розправлення легені (контроль здійснюється рентгенологічно);

- при триваючій кровотечі показане оперативне лікування – торакотомія, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.

1. Визначення: Пневмоторакс – скупчення повітря в плевральній порожнині.

2. Причини розвитку пневмотораксу:

- при проникаючому пораненні грудної клітки повітря в плевральну порожнину надходить зовні;

- при проникаючому пораненні з ушкодженням тканини легені повітря в плевральну порожнину надходить зовні й зсередини;

- при ушкодженні тканини легені в результаті контузії, компресії грудної клітки або переломі ребер повітря в плевральну порожнину надходить зсередини.

3. Механізм розвитку пневмотораксу:

- повітря, що надходить, підвищує тиск у плевральній порожнині, у якій у нормі тиск негативний в порівнянні з атмосферним,

- це приводить до стискання легені й дихальної недостатності.

Рис. 110. Відкритий пневмоторакс (схема).

4. Класифікація пневмотораксу:

А) Відкритий пневмоторакс – повітря вільно переміщається із зовнішнього середовища в плевральну порожнину через рановий канал;

Б) Закритий пневмоторакс –в плевральну порожнину повітря попадає одномоментно й у невеликій кількості;

В) Клапанний (напружений) пневмоторакс – при кожному вдиху повітря попадає в плевральну порожнину, а при видиху назовні не виходить й, поступово накопичуючись, стискає легеню й зміщає органи середостіння в здорову сторону, при цьому виникають порушення подиху й кровообігу.

5. Клінічні прояви:

А) Скарги

- біль у грудній клітці;

- задишка;

Б) Анамнез захворювання:

- з'ясовується характер і механізм травми;

В) Об'єктивні прояви:

а) Огляд:

- стан тяжкий;

- блідість, у важких випадках - синюшність шкірних покривів, при клапанному пневмотораксі – ціаноз;

- задишка, наростаюча дихальна недостатність при клапанному пневмотораксі;

- підшкірна емфізема при клапанному пневмотораксі;

б) Пальпація:

- болючість у місці ушкодження;

- прискорення пульсу;

д) Перкусія:

- голосний тимпанічний звук на стороні ураження;

е) Аускультація:

- ослаблення везикулярного подиху або відсутність дихальних шумів на стороні ураження;

- зниження АТ (найбільш виражене при клапанному пневмотораксі).

6. Діагностика пневмотораксу:

А) Лабораторні дослідження - без патології;

Б) Інструментальна діагностика:

- рентгеноскопія (рентгенографія) органів грудної клітки – вільне повітря в плевральній порожнині, підтискання тканини легені до кореня, сплощення або прогин униз купола діафрагми, при клапанному гемотораксі - зсув середостіння в здорову сторону.

Рис. 111. Рентгенограмма грудної клітки при клапанному пневмотораксі

7. Перша допомога при пневмотораксі:

- при клапанному пневмотораксі на догоспитальному етапі виконується пункція плевральної порожнини товстою голкою в II-му міжребір΄ї, голка залишається (переведення клапанного пневмотораксу у відкритий);

- при відкритому пневмотораксі – оклюзійна пов'язка (переведення відкритого гемотораксу в закритий);

- транспортування потерпілого в медичну установу в положенні напівсидячи.

8. Лікування пневмотораксу:

- при закритому пневмотораксі: пункція (повторні пункції) плевральної порожнини в ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії й евакуація повітря до повного розправлення легені (контролюється рентгенологічно);

- при відкритому пневмотораксі: евакуація повітря, припинення доступу повітря в плевральну порожнину (ушивання рани) до повного розправлення легені, антибактеріальна терапія;

- при клапанному пневмотораксі: в II міжребер’ї встановлюється катетер, через який виконується постійна евакуація повітря до повного розправлення легені. Якщо розправити легеню консервативними заходами не вдається, то виконують торакотомію й ушивання дефекту легені.

Дата добавления: 2014-11-18