Холодова травма

Ураження електричним струмом

1. Від яких видів електрики можуть виникнути ураження організму?

2. Дайте визначення електротравми.

3. Який струм більше небезпечний для організму - постійний або змінний?

4. Який вид струму небезпечніше для організму - низькочастотний або високочастотний?

5. До якого рівня напруги електричний струм вважається низьковольтним?

6. Яке ураження викликає низьковольтний струм, зокрема, побутовий струм напругою 220 вольт?

7. Які ураження переважно викликає високовольтний струм?

8. Які тканини людського організму володіють підвищеною токопровідністю?

9. Який вплив має на організм тривалість дії електричного струму?

10. Дайте визначення «петля струму».

11. Які петлі струму найнебезпечніші для людини?

12. Які фактори знижують прояв дії струму на організм?

13. Яку дію робить електричний струм при проходженні через живі тканини?

14. Які основні скарги пред'являють хворі після впливу електричного струму?

15. У чому виражається клінічна симптоматика кожного з 4 ступенів електротравми?

16. Які клінічні прояви з боку нервової системи при електротравмі?

17. Які основні клінічні прояви з боку серцево-судинної й дихальної систем при електротравмі?

18. У яких випадках можуть спостерігатися «знаки струму» й «фігури блискавки» при електроопіках?

19. Чи може розвитися опікова хвороба при електроопіках?

20. Якої тяжкості опіковий шок, як правило, розвивається при електроопіках?

21. Які місцеві ускладнення можуть виникнути при ураженнях електричним струмом?

22. Яке інструментальне дослідження необхідно виконувати багаторазово пацієнтам з електротравмою протягом першої-другої доби?

23. У чому полягає перша допомога потерпілому з ураженням електричним струмом?

24. У якому відділенні повинні перебувати потерпілі з електротравмою протягом перших 2-3 діб?

25. Моніторинг яких систем повинен здійснюватися потерпілим з електротравмою протягом перших 2-3 діб?

26. Чи є істотні відмінності в проведенні протишокової, дезінтоксикаційної й антибактеріальної терапії в потерпілих з електроопіками від такої у хворих із термічними опіками?

27. Яке оперативне втручання в ряді випадків доводиться виконувати протягом перших 6-12 годин при електроопіках?

28. Що необхідно почати при загрозі ерозивної кровотечі з уражених магістральних судин при електроопіку?

29. Які операції виконують у випадку муміфікації ділянок кінцівок при електроопіках?

30. У чому полягає реабілітація потерпілих, що перенесли ураження електричним струмом?

1. У чому може проявлятися дія низької температури на організм людини?

2. У яких випадках можуть спостерігатися масові холодові ураження?

3. Яка найбільш часта локалізація відморожень?

4. Які фізичні фактори сприяють відмороженню?

5. Які біологічні фактори можуть збільшити ймовірність відморожень?

6. Які місцеві зміни в тканинах відбуваються при відмороженні?

7.Що відбувається в організмі при загальному охолодженні?

8.Які скарги звичайно пред'являють потерпілі при холодовій травмі?

9.Які клінічні періоди виділяють при відмороженні?

10.У якому періоді можна визначити глибину відмороження?

11.Які клінічні ознаки відмороження I ступеня?

12.Які ознаки характерні для відмороження II ступеня?

13.Які основні клінічні ознаки відмороження III ступеня?

14.Які місцеві зміни характерні для IV ступеня?

15.Які зони ураження тканин виділяють при відмороженнях III й IV ступеня?

16. Дайте визначення «траншейної» або «болотної» стопи?

17.У яких випадках й у кого можуть виникнути контактні відмороження?

18.У яких випадках може виникнути озноблення й чим воно клінічно проявляється?

19.Які клінічні ознаки спостерігаються при загальному охолодженні (замерзанні) легкого ступеня?

20.На підставі яких клінічних ознак можна встановити замерзання середнього ступеня?

21.Що характерно для замерзання тяжкого ступеня?

22.Які зміни коагуляційних властивостей крові характерні для відморожень?

23.Які інструментальні дослідження застосовуються при діагностиці відморожень?

24.У чому полягає перша допомога потерпілому з відмороженням?

25.Які загальні лікувальні заходи проводять при відмороженні й замерзанні в дореактивному періоді?

26.Яке місцеве лікування проводиться при відмороженні в дореактивному періоді?

27.Яке загальне лікування повинне проводитися потерпілим при холодовій травмі в реактивному періоді?

28.Які місцеві лікувальні заходи застосовуються при відмороженнях I-II ступеня в реактивному періоді?

29.Які відмороження вважаються поверхневими?

30.Відмороження якого ступеня вважаються глибокими?

31.У які строки звичайно відбувається загоєння відморожень I ступеня?

32.За який час гояться відмороження II ступеня?

33.Які види оперативного лікування застосовують при відмороженнях III-IV ступеня?

34.Які ранні ускладнення можливі при відмороженні й замерзанні?

35.Які пізні ускладнення можуть виникнути при відмороженні?

2.5. Некрози, нориці, виразки

1. Що називається некрозом?

2. У чому полягає різниця між некрозом й апоптозом?

3. Які причини виникнення некрозу?

4. Які види некрозів ви знаєте?

5. Що називається інфарктом?

6. У чому полягає різниця між коагуляційним і колікваційним некрозом?

7. Які види коагуляційного некрозу ви знаєте?

8. Як виглядають тканини при коагуляційному і колікваційному некрозах?

9. Які особливості діагностики некрозу внутрішніх органів?

10. Дайте визначення некротомії й коли вона використовується.

11. Дайте визначення некректомії й коли вона використовується.

12. Назвіть сприятливі кінці некрозу

13. Перелічте несприятливі кінці некрозу

14. Дайте визначення гангрени.

15. Які особливості вологої гангрени?

16. Які особливості сухої гангрени?

17. Назвіть основні причини виникнення гангрени нижніх кінцівок

18. Які особливості лікування вологої гангрени?

19. Які особливості лікування сухої гангрени?

20. Дайте визначення пролежня.

21. Які основні причини виникнення пролежнів?

22. Яка профілактика й лікування пролежнів?

23. Дайте визначення виразки.

24. Які основні причини виникнення трофічних виразок?

25. Як виявити наявність виразок внутрішніх органів?

26. Коли необхідно виконувати біопсію при виразці?

27. Які основні методи лікування трофічних виразок?

28. Дайте визначення нориці.

29. У чому полягає різниця між гранулюючою й епітелізованиою норицею?

30. У чому причина виникнення вроджених нориць?

31. При якій патології накладають штучні нориці й з якою метою?

32. У чому полягає різниця між стомою й анастомозом?

33. Чим відрізняються зовнішні нориці від внутрішніх?

34. При яких обставинах нориця може закритися самостійно?

35. Які методи діагностики нориць Ви знаєте?

36. Які основні правила лікування нориць?

2.6, Основи клінічної онкології

1. Дайте визначення пухлини.

2. Дайте визначення дисплазії.

3. Які основні причини виникнення пухлин?

4. Які принципи лежать в основі формування назв пухлин?

5. Які форми росту пухлин ви знаєте?

6. Дайте характеристику шляхам метастазування злоякісних пухлин.

7. У чому полягають відмінності доброякісної пухлини від злоякісної?

8. Які критерії міжнародної класифікації пухлин ви знаєте?

9. Перелічте основні скарги, які пред'являє пацієнт при наявності пухлини.

10. Які основні феномени властиві наявності пухлини в організмі?

11. Визначте значення виявлення паранеопластичних синдромів.

12. Які основні методи інструментальної діагностики пухлин ви знаєте?

13. Як правильно спланувати послідовність обстеження при підозрі на наявність пухлини?

14. Які види морфологічного підтвердження діагнозу використовуються в клініці?

15. У чому полягає значення морфологічної верифікації діагнозу при злоякісній пухлині?

16. Перелічте основні методи лікування злоякісних пухлин.

17. У чому полягають особливості комбінованого й комплексного методів лікування пухлин?

18. Які основні принципи хірургічного методу лікування злоякісних пухлин?

19. У чому полягає різниця між радикальним і паліативним оперативним втручанням?

20. Які основні принципи променевої терапії злоякісних пухлин?

21. Які основні принципи хіміотерапії злоякісних пухлин?

22. Які основні принципи гормональної терапії злоякісних пухлин?

Розділ 3. КЛІНІЧНА ТРАНСФУЗІОЛОГІЯ

Загальні питання трансфузіології

1. Визначення: Трансфузіологія (від лат. transfusio – переливання, греч. logos – навчання) – розділ клінічної медицини, що вивчає процеси,які виникають при цілеспрямованій зміні складу й фізіологічних властивостей крові й позаклітинної рідини в результаті парентерального введення трансфузійних середовищ.

2. Основний принцип гемотрансфузійної терапії:

- замісна компонентна терапія при крововтраті, шоку, клітинних і білководефіцитних станах (анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії, гіпопротеїнемії).

3. Завдання трансфузійної терапії:

- підтримка обсягу циркулюючої крові;

- забезпечення транспорту кисню /вуглекислого газу;

- корекція геморагічних станів і порушень згортання крові;

- корекція имунодефіцитних станів.

4. Трансфузійні середовища:

- компоненти крові;

- препарати крові;

- кровозамінники.

5. Характерологічні особливості гемотрансфузійної терапії:

А) Переливання компонентів і препаратів крові сучасною медициною

розглядається як операція трансплантації тканини від донора до реципієнта, при якій необхідною умовою є імунологічна сумісність й інфекційна безпека середовищ, що переливають;

Б) Трансфузія не може вважатися безпечною для хворого – у ряді випадків вона загрожує серйозним ризиком, внаслідок чого при її призначенні лікар повинен бути впевненим у необхідності трансфузії й повинен зважити співвідношення очікуваного лікувального ефекту й перспективного ризику;

В) Для хворого головні небезпеки гемотрансфузії – перендача інфекційних і вірусних захворювань (гепатити, СНІД, цитомегаловірус, сифіліс, малярія й ін.), негемолітичні реакції (алоімунізація, рефрактерність), імуносупресія й порушення імунного статусу, післятрансфузійні реакції й ускладнення.

Г) Складність і небезпека гемотрансфузії, що є втручанням у внутрішнє середовище організму, його гомеостаз й імунну систему, обмежують показання до переливання алогенних компонентів крові й розширюють застосування кровозберігаючих технологій, аутогемотрансфузій, альтернативних методів терапії;

Д) Сольові, колоїдні й білкові кровозамінники, розчини амінокислот займають певне місце в трансфузійній терапії гострої крововтрати й шоку, важких інтоксикацій, у лікуванні опікової хвороби й білкової недостатності

Дата добавления: 2014-11-18