Філософія і соціальні науки

Розділ 7 СУСПІЛЬСТВО: ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ

Основні проблеми. Особливість філософського аналізу су­спільства. Філософські концепції суспільного життя. Природа соціальних законів. Межі соціальної свободи.

Ключові поняття. Суспільство. Природа. Соціальний орга­нізм. Соціальні науки. Філософські концепції суспільства. На­туралізм. Ідеалізм. Сучасна концепція суспільства. Діяльність. Соціальні закони. Свобода і необхідність. Суспільні відносини. Об'єктивне і суб'єктивне. Матеріальне й ідеальне в суспільно­му житті.

Філософський роман Томаса Манна «Чарівна гора» присвя­чений головним чином аналізу феномена часу. Висновок, якого дійшов автор, лаконічний і точний: «Безтілесний і всемогутній він — тайна...»'. Те ж саме, але з поправкою на тілесність, можна сказати і про суспільство. Ще до кінця не з'ясовані при­чини виникнення його, конкретні механізми соціогенезу; є про­блематичним минуле і майбутнє суспільства. Більше того, со­ціальне пізнання стикається з цілою низкою значних труднощів

Манн Т. Волшебная гора//Соч.: В 6 т.— М., 1959.— Т. 4.__С. 7. навіть в усвідомленні картини сучасного соціального життя. Бе­зумовно, в соціальній науці можливі великі відкриття, які мо­жуть змінити соціально-філософську парадигму. Однак науко­вий і філософський підходи до суспільства не рівнозначні. Ста­тус соціальної науки не викликає сумнівів. Історія, соціологія, політекономія і взагалі весь комплекс гуманітарних наук дають інформацію щодо соціального організму, фіксують і пояснюють соціальні явища, постачають багату соціальну статистику, але жодна з них не здійснює прорив у світоглядні питання, які бу­ли поставлені ще І. Кантом. До їх числа належить питання про призначення людини, місце суспільства в системі Буття, про кінцеві цілі людського існування, специфіку соціальної реаль­ності і співвідношення її з природою. Поза цими проблемами гуманітарна культура особи неможлива.

Кінцева мета соціальної філософії — виявити смисл індиві­дуального і суспільного буття, дати імпульс розвиткові духов­них сил суспільства. Адже по-різному можна аналізувати су­спільство. Так, російський мислитель О. О. Богданов розглядав суспільство з точки зору організації та управління, що є ха­рактерним для загальної теорії систем як наукової дисципліни. «Будь-яка людська діяльність об'єктивно є організацією або дезорганізацією. Це означає: будь-яку людську діяльність — технічну, громадську, художню — можна розглядати як певний матеріал для організаційного дослідження, отже, досліджувати його з організаційної точки зору»². Добре відомі спроби в ме­жах популяційної етики описати суспільство як живу популя­цію, не звертаючи уваги на специфіку соціального. Соціальна наука на основі емпіричних даних виробляє теоретичну модель суспільства, але в основі її лежить філософська система.

Дата добавления: 2014-11-20