Анотація

МОДУЛЬ №3

1. Велике князівство Литовське: державний лад, суспільний

устрій та право (др. пол. XIV — XVI ст.)

2. Політико-правове становище українських земель у складі
Королівства Польського та Речі Посполитої Польської

(XIY — XVIII ст.)

Зміст дидактичної одиниці

Формування Великого князівства Литовського та статус українських земель в його складі. Станова організація суспільства. Еволюція органів державної вла­ди. Судова реформа середини XVI ст.. Створення повітових судів.

Політико-правове становище західноукраїнських земель після приєднання їх у др. пол. XIV ст. до Польщі. Суспільний лад. Органи державної влади Польського Королівства та Речі Посполитої Польської, їх повноваження. Судоустрій. Джерела права. Основні інститути цивільного та кримінального права.

Навчальний модуль присвячений вивченню політичного розвитку та права на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, королівства Польського та Речі Посполитої Польської. Вперше в навчальній лі­тературі політико-правові процеси, що мали місце на українських землях Литви і Польщі, розглядаються окремо один від одного. Виділяються особливості суспі­льного ладу, структури та функціонування державних установ, аналізуються спі­льні та відмінні риси правових систем.

При розгляді наслідків Люблінської унії 1569 року для українських земель вказується на свідоме прискорення процесів, пов'язаних із відчуженням україн­ського етносу від органів центрального та місцевого управління, поступове пе­реведення його на колоніальне становище.

Джерела

1. Стятут Вялыкага княства Литоускаго 1588 года. Тэксты. Даведнік. —
Мінск, 1981.

2. Судебник Казимира (1468 год). — Вильнюс, 1967.

3. Хрестоматія з історії держави і права України. — К., 1997. — Т.1.

Основна література

1. Гуслистий К. Нариси з історії України. — Вип. 2. Україна під Литовським
пануванням і загарбання її Польщею (з XII — до 1569 р.) — К., 1939.

2. Тищик Б.Й., Вівчаренко Б.А. Суспільно-політичний лад і право України у
складі Речі Посполитої ти Литовської держави. — Львів, 1996.

3. Історія держави та права України / за ред. А.С. Чайковського/. — К., 2003.

4. Історія українського права /за ред. Шевченка О.О./. — К., 2001.

5. Ливанцев К.Е. Сословно-представительская монархия в Польше, ее сущ­
ность и особенности (II пол. XIV — конец XVI в.в.). — М.,1968.

6. Музиченко П.П. Історія держави і права України. — К., 1999.

Додаткова література

1. Захарченко П., Вікторов І. Суспільно-політичний лад і право на землях
України у складі Великого князівства Литовського // Історія України. — 2002. —
№ 33-34.

2. Міщенко О. Політико-правова система Польщі в період шляхетської рес­
публіки до II Польської республіки. — Львів, 1995.

3. ПадохЯ. Суди і судовий процес старої України. — Нью-Йорк-Львів, 1990.

Факультативна література

1. Музыченко П.П. К истории создания Литовских статутов // Проблемы
правовединия. — К., 1998. — Вып. 50. — С. 31-35.

2. Чубатий М. Огляд історії українського права: історія джерел та держав­
ного права. — Мюнхен, 1947. — Ч. II.

ТЕСТ-ДОПУСК

1. Литва остаточно утвердилася на українських землях після перемоги під

а) Жовтими Водами;

б) Синіми Водами;

в) Доростолем;

г) Грюнвальдом.

2. В якому місті відбулося укладення династичного шлюбу між польською королевою Ядвігою і Литовським князем Ягайлом?

а) Любліні;

б) Бресті;

в) Крево;

г) Варшаві.

3. „Посполите рушіння" (польське) означає

а) народне ополчення;

б) накладання вето на закон;

в) образа православного;

г) надання шляхетства.

4. Згадайте рік прийняття церковної унії в Бресті

а) 1569;

б) 1385;

в) 1596;

г) 1654.

5. Яке з перелічених селянських повстань хронологічно відбулося найраніше?

а) під проводом Кшиштофа Косинського;

б) під проводом Івана Сулими;

в) під проводом Северина Наливайка;

г) під проводом Мухи.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

Ліквідація останнього осередку державності — Галицько-Волинського кня­зівства — поклало край періоду державної самостійності Русі. Землі нинішньої України надовго потрапляють у залежність від більш успішних сусідів — Литви і Польщі. Знайомлячись з обставинами їх експансії на українські землі, варто звернути увагу на особливості захоплення тих територій, де йшов процес фор­мування української нації.

Важливе значення для засвоєння суті існуючих між Литвою і Польщею об'єднавчих тенденцій має з'ясування загроз та викликів на їх адресу з боку Мо­сковського царства та Тевтонського орден. Впоравшись із цим завданням, сту­дент дистанційної форми навчання має наблизитися до розуміння двосторонньо­го руху назустріч, аж до злиття державних систем обох країн в одну — Річ По­сполиту Польську.

Відтак вбачаємо нагальну потребу в поглибленому вивченні правових пам'яток даної епохи, що діяли на українських землях обох держав, зокрема, і

об'єднаної загалом. їх опрацювання сприятиме засвоєнню змісту базових норма­тивно-правових актів, насамперед Великого князівства Литовського, які в своїй основі складалися із норм руського права.

Серед рецептованих джерел цього періоду велике значення мало магдебур­зьке право. У Литві воно називалося німецьким, а в Польщі — так зрослося із мі­сцевими правовими звичаями, що стало називатися польським. Дозволи на само­врядування отримували й українські міста. Проте правозастосовча практика на цих територіях мала свої характерні риси. Виявити їх — одне із завдань, винесе­них на самопідготовку.

Дата добавления: 2014-11-20