Питання для обговорення. 1. Економічні методи менеджменту

ПЛАН

1. Економічні методи менеджменту

2. Організаційно-адміністративні методи менеджменту

3. Соціально-психологічні методи менеджменту

4. Правові методи менеджменту

1. ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Методи менеджменту - це способи впливу на окремих працівни­ків і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації). Головне призначення методів менеджменту в умовах ринкових відносин полягає в тому, щоб забез­печити високу ефективність діяльності трудових колективів, їхню чітку, рівномірну роботу, всебічну зацікавленість кожного праців­ника у досягненні найвищих результатів виробництва.

Економічні методи менеджменту - це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-грошових відно­син. Ці методи мають два аспекти реалізації.

Перший аспект характеризує процес управління, зорієнтований на використання створеного на загальнодержавному рівні економіч­ного сегмента зовнішнього середовища. Суть цього аспекта:

5)формування системи оподаткування суб'єктів господарювання;

6)визначення дійової амортизаційної політики, яка сприяла б оновленню (відтворенню) матеріальних і нематеріальних активів під­приємства;

7)встановлення державою мінімального рівня заробітної платні та пенсій.

Другий аспект економічних методів менеджменту пов'язаний з управ­лінським процесом, зорієнтованим на використання різноманітних економічних важелів, таких як фінансування, кредитування, ціноут­ворення, штрафні санкції тощо.

Застосування планів на рівнях організації, підрозділів, служб тощо дає змогу забезпечити вплив на відповідні групи працівників.

Загальний план для організації впливає на її керівників (директора, його заступників), а цеховий план - на керівників цеху. Для забез­печення впливу на всі групи працівників відповідно використовують плани для відділів, бригад тощо і навіть для конкретних працівників у вигляді норм праці (норм виробітку, часу, обслуговування та чи­сельності).

Для забезпечення конкретних зрушень в організації відповід­но формують техніко-економічні плани: добирають показники, визначають умови їх досягнення, способи доведення до виконав­ців та контролю. З метою залучення додаткових капіталовкладень в організації розробляють плани інвестиційної діяльності, показ­никами яких можуть бути обсяг інвестицій (у гривнях, доларах, марках), напрями використання коштів, розмір очікуваних прибу­тків тощо.

Одним з економічних методів, який стосується безпосередньо працівника є матеріальне стимулювання. Економічне стимулювання базується на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних подарунків, дотацій, компенсацій, пільг тощо.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Організаційно-адміністративні методи відповідно класифікують­ся на: організаційні, розпорядчі, дисциплінарні.

Організаційні методи є способами впливу через документи три­валої дії. Вони здійснюються шляхом:

1. організаційного регламентування, тобто через закони, декрети, положення, статути, укази, постанови тощо;

2. організаційного нормування витрат сировини, енергії, інстру­менту, розмірів амортизації, термінів впровадження нової техніки тощо;

3. організаційного інструктування через інструкції, правила, ви­моги (наприклад, інструкція з експлуатації верстатів);

4. організаційного інформування за допомогою актів, протоколів, доповідних записок, службових листів, телеграм, телефонограм, заяв.

Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності пев­ним категоріям працівників фірми, визначенні орієнтирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги ви­конавцям. Регламентування має чотири види: загально-організа­ційне, структурне, функціональне, посадове.

Розпорядчі методи менеджменту охоплюють поточну (оперативну) організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств (організацій). Вони передбачають визначення конкрет­них завдань для виконавців, розподіл цих завдань між ними, конт­роль виконання, проведення нарад з питань поточної діяльності фір­ми (підприємства, організації).

Розпорядчі дії є способом короткотермінового впливу через усу­нення недоліків, відхилень у ході виробничо-господарської діяльнос­ті. Розпорядчі дії реалізуються:

5.наказами (їх віддають директор, його заступники);

6.розпорядженнями (прерогатива начальників підрозділів, служб), які мають мету виконання наказів;

7.вказівками (застосовують усі менеджери), основним призна­ченням яких є виконання наказів і розпоряджень.

Дисциплінарні методи використовують згідно з конкретними си­туаціями у відповідності до існуючих видів дисциплін (виконавча, трудова, виробнича, технологічна, планова, фінансова, платіжна, договірна) та відображаються в зауваженнях, доганах, переміщенні посадових осіб, звільненні їх тощо.

Організаційно-адміністративні методи створюють передумови для використання економічних методів.

3.СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Соціально-психологічні методи менеджменту реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Мета соціально-психологічних мето­дів - забезпечити наростаючі соціальні потреби людини, її всебіч­ний гармонійний розвиток і підвищення на цій основі трудової ак­тивності та ефективної діяльності колективів.

Практична реалізація соціально-психологічних методів менеджменту здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв'язання конф­ліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.

Соціально-психологічні методи поділяються на дві основні гру­пи: соціальні, до яких відносяться соціальне планування та прогно­зування, соціальне стимулювання, соціальне регулювання, соціальне нормування, соціально-політичні методи, методи соціального почи­ну, новаторства та психологічні (комплектування малих груп і колек­тивів, гуманізація праці, психологічного впливу, професійного до­бору і навчання, формування психологічного клімату в колективі).

У зв'язку з тим, що зміна соціальних параметрів колективів відбу­вається під впливом факторів тривалого характеру дії особливого зна­чення в цьому процесі набуває соціальне планування і прогнозування.

Соціальне планування здійснюється шляхом створення умов праці, забезпечення відпочинку, організації побуту, медичного обс­луговування тощо. Соціальне планування включає методи плану­вання за історикологічним критерієм, диференційоване планування.

До методів соціального прогнозування належать функціонально-динамічне прогнозування, методи хронологічних спектрів схожості та аналогії, експертних оцінок, науково-художнього опису.

Соціальне стимулювання - це моральне стимулювання, яке здійснюється через нагородження орденами, медалями, грамотами, присудження звань тощо.

Методи соціального регулювання використовують для впоряд­кування і гармонізації соціальних відносин шляхом виявлення і ре­гулювання інтересів і цілей різних колективів, груп та осіб. Це ста­тути громадських організацій, угоди, взаємні зобов'язання, системи добору, розподілу соціальних потреб та інтересів.

Методи соціального нормування дають змогу впорядкувати со­ціальні відносини між колективами і певними працівниками шляхом уведення різних соціальних, моральних, етичних норм, які включають правила внутрішнього розпорядку, статути громадських організацій, кодекс робочої честі, правила виробничого етикету, форми дисцип­лінарних дій.

Соціально-політичні методи являють собою сукупність методів і способів формування ідейної впевненості, гуманістичної моралі, пат­ріотичної активності мас. До соціально-політичних методів відно­сяться політична пропаганда і агітація, політичне виховання трудя­щих, контроль за діяльністю адміністрації.

Методи соціального почину, новаторства призначені для форму­вання і підтримки в колективі найбільш прогресивних соціальних норм, інтересів, потреб, тенденцій соціального розвитку. Це еконо­мічне змагання, обмін досвідом, почин і новаторство, критика і са­мокритика, посвячення в робітники, організація різноманітних свят­кових зборів тощо.

Психологічні методи менеджменту спрямовані на регулювання сто­сунків між людьми шляхом створення оптимального психологічного клімату в колективі. Методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в них забезпечують вплив на засадах добору його членів за характером, стажем, національністю тощо; це також призначення керівників, розташування кадрів на робочих місцях і т. ін.

Конкретні соціально-психологічні методи менеджменту викорис­товують наоснові збирання соціальної інформації шляхом інтерв'ю­вання, анкетування, вивчення документів, структурних карт, спосте­реження і самоспостереження.

Соціально-психологічні методи доповнюють економічні та орга­нізаційно-адміністративні й утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління діяльністю підприємства, будь-якого суб'єкта підприємницької чи іншої діяльності.

4. ПРАВОВІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Правові методи - це такі методи, які допомагають регулювати поведінку людей у відповідності до правових норм, встановлених в даному суспільстві. Правове регулювання - форма регулювання суспільних відносин, завдяки якій поведінка їх учасників має відпо­відати вимогам, що містяться у нормах права.

Правова захищеність - право учасника суспільних, в тому чис­лі, трудових відносин, на правову допомогу та реалізацію цього права. Соціальна захищеність - забезпечення учаснику трудових відносин права на соціальну підтримку з боку держави.

До правових методів відноситься правове регулювання: організа­ції трудових відносин, робочого часу, дисципліни праці, заробітної платні, охорони праці, а також порядок розгляду трудових суперечок.

Усі методи менеджменту взаємопов'язані між собою, і їх поділ на групи є достатньо умовним. Наприклад, техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників підприємства після того, як він оформлений наказом директора (організаційно-адміністративний метод). При цьому можливі зміни в складі колек­тиву працівників (соціально-психологічний метод), викликані необ­хідністю виконання цього плану. Тому застосування конкретного методу повинно мати комплексний характер.

1.Сутність системи методів менеджменту.

2. Загальна класифікація методів менеджменту.

3. Особливості та проблеми розвитку та удосконалення системи методів менеджменту в сучасних умовах.

4.Сутність економічних методів та їх характеристика.

5.Зміст організаційно-адміністративних методів.

6.Характеристика соціально-психологічних методів.

7. Правові методи управління.

8. Підходи до розробки і застосування критеріїв оцінки ефектив­ності системи методів менеджменту.

Змістовий модуль 2. ВИДИ І ЗМІСТ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 5.КОМУНІКАЦІЇ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Дата добавления: 2014-12-08