КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 12. Договірно-правове регулювання підприємництва
Контрольні питання та завдання 1. Визначте поняття приватизації. 2. Назвіть мету і завдання приватизації. 3. Охарактеризуйте правову основу приватизації. 4. Які є основні стадії приватизаційного процесу? 5. Які є способи приватизації? 6. Якими нормативно-правовими актами регулюються умови договору купівлі-продажу об’єкта приватизації? 7. Яку відповідальність несе суб’єкт приватизації за невиконання умов договору купівлі-продажу об’єкта приватизації?
План 1. Поняття, зміст і тлумачення підприємницького договору. 2. Договірні зобов'язання. 3. Договірна цивільна відповідальність. Література:[1,2,3,6]
Системний підхід до вивчення правового регулювання підприємництва передбачає засвоєння поняття про правовідносини сторін договору. Право України регулює майнові, господарські та інші відносини господарюючих суб'єктів з їх, контрагентами завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій: договір та господарський договір. Це майнові договори. Перша категорія — майновий договір — є загальною. Законодавчо майнові договори усіх видів врегульовано Цивільним кодексом України (статті 151—160). У господарському праві категорія договір використовується у загальному і спеціальному значеннях. Договір, що регулює ст. 153 Цивільного кодексу України, у господарському праві означає будь-яку майнову угоду між двома або більше суб'єктами господарського права. Але з точки зору статутної діяльності господарюючого суб'єкта майнові договори різні, оскільки одні регулюють основну статутну діяльність суб'єктів підприємництва, інші — обслуговуючу. Тому законодавець визначає і регулює договори про основну підприємницьку діяльність суб'єктів окремою юридичною категорією — категорією господарського договору. Загальними статтями Цивільного кодексу України про зобов'язання регулюються господарські правовідносини, що випливають з договорів. Господарський кодекс України (гл.20) регулює господарсько-договірні правовідносини, що виникають між суб'єктами господарювання. Стаття 180 визначає істотні умови господарського договору, а стаття 181 - загальний порядок укладання господарських договорів. Новим поняттям є укладання попередніх договорів (ст. 182). Згідно статті 186 спрощений спосіб укладання організаційно-господарських договорів не допускається. Порядок зміни та розірвання господарських договорів зазначено в ст. 188. Загальний порядок врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів та при їх зміні і розірванні визначає Господарський процесуальний кодекс України. А також ним же регулюються процесуальні відносини щодо порушення позовного провадження з господарських спорів та їх вирішення. Господарський договір — це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, що встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері підприємницької діяльності, при виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг. Теорія зобов'язального права класифікує господарські договори за кількома критеріями. За суб'єктним складом розрізняють дво- і багатосторонні договори. Залежно від юридичної підстави укладення договору розрізняють два різновиди господарських договорів: — господарські договори, що укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких має відповідати цим замовленням; — господарські договори, що укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін, юридично виражені істотними умовами договорів (регульовані договори). Залежно від способу виникнення розрізняють формальні, реальні і консенсуальні господарські договори. За способом оферти і визначення змісту розрізняють: — договори приєднання; — договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні. За змістом істотних умов розрізняють прості і складні господарські договори. За регулятивними функціями розрізняють: — попередні й основні господарські договори; — генеральні і поточні господарські договори. За предметною ознакою закон розрізняє господарські договори на передачу майна у власність (повне господарське відання, оперативне управління), на передачу майна у строкове оплатне користування, на виконання робіт, на перевезення вантажів (транспортні господарські договори) та надання інших господарських послуг. Відповідальність у господарському праві — це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання — господарські правопорушення. Так, залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. В свою чергу договірні правопорушення поділяються на такі групи: * правопорушення на стадії виникнення договорів; * порушення строків виконання; * порушення господарських зобов'язань щодо якості; * порушення державної дисципліни цін; * порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин; * порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів. Господарсько-правова відповідальність застосовується лише у разі правопорушення і покликана стимулювати належне виконання господарських та інших зобов'язань. Отже, головною метою господарсько-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань є забезпечення правопорядку у сфері економіки, зокрема в підприємницьких відносинах. Цивільно-правова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає згідно з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22. 11. 1996 року.
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 379; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |