Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення

Право внутрішнього ринку (спільного ринку) сформувалося як галузь права Європейського Союзу, норми якої регулюють створення і функціонування внутрішнього економічного простору в рамках Європейського Союзу.

Право внутрішнього ринку базується на наступних загальних принципах, які визначені як принципи економічної свободи.

1. Принцип свободи пересування товарів, який диктує такі підходи до організації внутрішнього ринку: скасування митних зборів і зборів, що мають рівнозначний ефект; заборона дискримінаційного внутрішньодержавного оподаткування товарів; заборона кількісних обмежень на імпорт і експорт.

2. Принцип свободи пересування осіб, що затверджує свободу пересування підприємців, найманих працівників, осіб вільних професій, а також членів їхніх сімей та безробітних. Відповідно до цього принципу свободою пересування користуються також непрацюючі особи - студенти, пенсіонери.

3. Принцип свободи установи означає свободу пересування юридичних осіб. Принцип розуміється як свобода створення юридичних осіб, (тобто первинна свобода установ), як свобода створення агентств, філій, дочірніх компаній (тобто вторинна свобода установ), як свобода створення об'єднань комерційного характеру (товариств). Обмеження передбачені лише з мотивів суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я.

4. Принцип свободи пересування послуг, у тому числі банківських, страхових, транспортних. При цьому із загального режиму надання послуг виключені послуги загального економічного значення (водопровід, поштовий зв'язок, електропостачання, газопостачання), послуги адвокатів і нотаріусів, охоронні, медичні, фінансові та ін.

5. Принцип свободи пересування капіталів передбачає заборону на будь-які обмеження пересування капіталів.

Обмеження в цій сфері, якщо вони стосуються внутрішнього аспекту, тобто відносин між державами-членами ЄС, пов'язані із запобіганням податкових правопорушень або мотивами громадського порядку та державної безпеки. У зовнішньому аспекті, тобто у відносинах між державами-членами ЄС та третіми країнами, ці обмеження можуть бути пов'язані: по-перше, з прагненням зберегти status-quo (з цієї точки зору можуть оцінюватися прямі інвестиції в підприємства, вкладення в нерухомість, надання фінансових послуг, допуск цінних паперів на фінансовий ринок і т.д.); по друге, з функціонуванням Економічної і Валютного Союзу, (у зв'язку з його потребами в разі крайньої необхідності захисні заходи можуть бути введені на строк не більше шести місяців); по-третє, з фінансовим ембарго, тобто введенням економічних обмежень відносно однієї або декількох країн з політичних мотивів. При цьому можливо як колективне ембарго на рівні Союзу, так і одностороннє ембарго будь-якої держави-члена ЄС.

80. Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принцип вільного руху робочої сили: поняття, зміст.

Принцип свободи пересування осіб, що затверджує свободу пересування підприємців, найманих працівників, осіб вільних професій, а також членів їхніх сімей та безробітних. Відповідно до цього принципу свободою пересування користуються також непрацюючі особи - студенти, пенсіонери. Реалізація даного принципу передбачає право осіб приймати пропозиції про працевлаштування, їх право вільно пересуватися по території Союзу, право проживання в будь-якій території Союзу, право залишатися на території якої-небудь держави Союзу після закінчення трудової діяльності. Згідно праву Євросоюзу, не можуть бути виселені з країни особи, законно проживають в даній державі 10 років, а також неповнолітні (крім тих випадків, коли це відповідає інтересам дитини). Принцип свободи пересування не поширюється осіб, які несуть публічну (державну) службу. У його реалізації передбачені також обмеження за мотивами громадського порядку та безпеки, охорони здоров'я. Свобода пересування на території Європейського Союзу громадян третіх країн обмежена, хоча особи, які перебувають на законній підставі, отримують статус довгострокового резидента і досить повні права. Найбільш широкі права пересування та перебування на території Євросоюзу мають громадяни країн Європейської Асоціації вільної торгівлі - Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну, Швейцарії, а також громадяни країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Право перебування і діяльності громадян третіх країн на території ЄС поширюється на членів їх сімей в контексті права на сімейне возз'єднання.

Дата добавления: 2014-12-16