Вибір теми контрольної роботи

Тема контрольної роботи - це не просто повторення засвоєно-го матеріалу лекції. Вона повинна становити самостійне, дослідження проблеми, достатньо чітко виокремленої з інших. Неприпустимим є поєднання кількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми контрольної робо-ти є її актуальність, широка джерельна база, наявність необ-хідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, передусім, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура контрольної роботи:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (в яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі контрольної роботи обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказав-ши при цьому авторів, які вивчали таку тематику, визначити сутність основних чинників, котрі вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з'ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину контрольної роботи складають кілька роз-ділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в контрольній роботі має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксич-ні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті контрольної роботи. Терміни, окремі слова та слово-сполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливи-ми текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з кон-тексту контрольної роботи.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на авто-ра. При цитуванні будь-якого фрагмента джерела неприпустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті контрольної роботи в повному обсязі, краще винести його в додатки.

У контрольній роботі необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикла-дами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно спинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ контрольної роботи має завершуватися корот-кими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено

оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження розглянутої проблеми.

Особливістю написання контрольної роботи з архівознавства є його прикладний характер, що зумовлює нечисленність теоре-тичних праць і частково звужує (але не виключає) можливості під-готовки студентами робіт суто концептуального характеру (оскіль-ки розроблення, наприклад, теоретичного підґрунтя певних архівних технологічних операцій та характеристики їх змісту пот-ребує наявності умінь і навичок практичної роботи в архіві).

Дослідження питань технологічного характеру теж пов'яза-не з певними труднощами, оскільки передбачає не тільки тео-ретичне вивчення, а й практичне ознайомлення студента зі змістом тих процесів, про які йдеться в роботі.

Отже, частина контрольних робіт із цієї дисципліни спрямо-вана на дослідження студентами окремих питань історії архівної справи в Україні, Росії, інших країнах, окремих регіонах.

Написання контрольних робіт потребує вивчення наявних теоретичних праць відомих учених у галузі архівознавства та суміжних галузях, зокрема, В. М. Автократова (проблеми тео-рії архівознавства за радянських часів), К. І. Рудельсона (пи-тання класифікації документної інформації в архівних доку-ментах), С. О. Шмідта, В. П. Козлова, Є. В. Старостіна та ін. (джерелознавчі основи архівознавства), Г. В. Боряка (теорети-ко-прикладні аспекти організації архівної справи в Україні), Я. С. Калакури (теоретичні основи архівознавства), К. Є. Но-вохатського (правові та організаційні засади архівної справи), Н. М. Христової (організація науково-довідкового апарату архіву), Є. В. Старостіна та Т.І. Хорхордіної (окремі етапи роз-витку архівної справи в різних країнах, а також у Росії, СРСР), І. Б. Матяш (питання історії архівної справи та архівознавства в Україні ХІХ-ХХ ст.), О. Г. Мітюкова (розвиток архівної справи в радянську добу) і т. д.

Розробляючи тему історичного характеру, слід використати узагальнюючу фундаментальну роботу «Нариси історії архів-ної справи в Україні» (Український науково-дослідний інсти-тут архівної справи та документознавства, 2002), здійснити пошук окремих невідомих фактів, зафіксованих в архівних до-кументах (що передбачає роботу з фондами центральних, облас-них, інших архівів, Інституту архівознавства, Інституту руко-пису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського), періодичних чи інших виданнях минулого (зокрема, йдеться про факти з історії роботи архівів, архівних комісій, товариств, діяльності окремих осіб, причетних до розвитку архівознав-ства, архівної справи та архівної освіти в Україні).

Під час підготовки контрольних робіт слід використати ма-теріали Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», інших нормативно-правових актів. Дже-рельною базою можуть бути також державні та галузеві стан-дарти України, офіційні концепції та програми (зокрема, захисту національних інтересів у сфері архівної справи, комп'ютеризації архівної справи, збереженості архівних доку-ментів тощо), автореферати дисертацій (каталог авторефератів є в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського). Вар-то також опрацювати наукові фахові видання, такі, наприклад, як «Архіви України», «Студії з архівної справи та документо-знавства», «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство».

Понятійний апарат архівознавства та архівної справи зосереджено у спеціальних словниках архівної термінології, зокрема українському (1998), міжнародному (1995), соціа-лістичних країн (1982, 1988), а також у російському та українському (ДСТУ 2732-94) термінологічних стандартах (для порівняння можна ознайомитися з радянськими та міжнародними стандартами).

Контрольну роботу оцінюють за такими критеріями: акту-альність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамот-ність; стиль викладу; оформлення контрольної роботи; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Автентичний текст - справжній текст оригіналу документа. Автограф - 1) рукопис тексту, написаний власноручно;

2) власноручний запис або напис; 3) підпис носія прізвища

(імені, псевдоніма, прізвиська). Автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС) -

інформаційно-пошукова система, в якій оброблення, пошук

і актуалізація даних відбувається за допомогою електронно-

обчислювальної техніки.

Автор документа - установа або особа, яка створила документ. Авторизована копія - копія твору, зроблена іншою особою,

що власноручно підписана автором або містить його особисті

виправлення. Авторський архівний каталог - іменний каталог архіву, що

містить вторинну документну інформацію архівів про авто-

рів кіно-, фото-, фоно- та науково-технічних документів. Авторський рукопис - рукописний чи машинописний текст

документа, підготовлений автором для опублікування. Акліматизація документів - поступова зміна фізичних ха-

рактеристик документів (вологості, температури) в нових

кліматичних умовах. Актова книга - сукупність документів, як правило, у вигляді

оправленого тому, що містить регулярні записи в хроно-

логічному порядку. Аналітико-синтетичне оброблення ретроспективної доку-

ментної інформації - процес оброблення інформації за ме-

тодом аналізу і синтезу змісту документів з метою одержан-

ня необхідних відомостей, зіставлення й узагальнення їх

в описовій статті архівного довідника або в інформаційному

документі архіву. Анкета користувача архівними документами - форма

індивідуального обліку користувачів та їх наукових тем. Анонімний документ - документ, у якому не зазначені відо-

мості про автора.

Анотація - 1) короткий виклад змісту та відомостей про склад

документів в архівних довідниках; 2) коротка характеристи-

ка найцінніших документів, зміст і особливості яких не

охоплюються заголовком справи. Антисептування документів - процес оброблення документів

хімічними речовинами, що знешкоджують мікроорганізми. Аркуш користування архівними документами - обліковий

документ, що містить прізвище користувача та відомості про

цілі й характер користування одиницею зберігання. Аркуш обліку кіно-, фото- і фонодокументів - обліковий до-

кумент, призначений для сумарного обліку відповідного ви-

ду документів та їх руху, обліку та нумерації описів. Аркуш фонду - основний обліковий документ, який фіксує

зміни в назві фонду, а також у кількості і складі документів

архівного фонду. Аркуш-засвідчувач опису - обліковий документ, підшитий

в кінці опису, на якому зроблено засвідчувальний напис опису. Аркуш-засвідчувач справи - обліковий документ, підшитий

у кінці справи, на якому зроблено засвідчувальний напис

справи. Археограф - 1) фахівець у галузі археографії; 2) працівник

архіву, який здійснює комплекс робіт з підготовки докумен-

тальних публікацій. Археографічна передмова до збірника документів - складо-

ва науково-довідкового апарату документальної публікації

з відомостями про джерельну базу, критерії відбору, вияв-

лення та археографічне оформлення документів. Археографічне оформлення документів - підготовка доку-

ментів до видання, яка включає складання заголовків, ле-

генд і передавання текстів. Археографія - спеціальна історична дисципліна, що зай-

мається введенням писемних джерел до наукового і прак-

тичного суспільного обігу, включаючи їх пошук, відбір, нау-

кове описування та публікування. Архетип - невідомий, але передбачуваний текст, похідний

для текстів документів, що дійшли до нас. Архів - установа або структурний підрозділ, які здійснюють

приймання та зберігання документів з метою використання

ретроспективної документної інформації. Архів постійного зберігання документів - архів, який здійснює

постійне зберігання документів, що стосуються його профілю. Архів зі змінним складом документів - архів, який зберігає

документи протягом встановлених термінів, після чого

частина їх підлягає передаванню у відповідний архів для

постійного зберігання.

Архівіст - 1) фахівець у галузі архівної справи; 2) працівник

архіву, який виконує роботи, пов'язані з архівними техно-

логіями.

Архівістика - архівознавство та архівна справа в їх єдності. Архів-музей - архівна установа, що виконує функції архіву та

музею.

Архівна галузь - див. Архівна справа. Архівна довідка - офіційний документ архіву, що містить

відомості про наявність в архіві даних, які стосуються пред-

мета запиту, з посиланням на пошукові дані документів. Архівна евристика - спеціальна архівознавча дисципліна, що

вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інфор-

мації. Архівна інформація - сукупність первинної та вторинної до-

кументної інформації архівів. Архівна кліматологія - прикладна галузь знань, що вивчає

засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях

архівів. Архівна колекція - сукупність окремих, поєднаних за однією

або кількома ознаками документів, що утворились у процесі

діяльності різних фондоутворювачів; одиниця обліку

архівних документів. Архівна копія - копія архівного документа, засвідчена в уста-

новленому порядку. Архівна система - сукупність основоположних принципів ор-

ганізації й управління архівною справою, способів та техно-

логії її ведення, що забезпечують цілісність і скоордино-

ваність функціонування архівної галузі. Архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що

охоплює наукові, політико-правові, культурологічні та

техніко-економічні аспекти організації зберігання архівних

документів та використання їх інформації. Архівна статистика - збирання, оброблення й аналіз інфор-

мації, що характеризує кількісні аспекти архівної справи. Архівна термінологія - система наукових термінів, що відоб-

ражає сутність архівознавства та архівної справи. Архівна україніка - архівні документи, що стосуються історії

України й українського народу. Архівна установа - спеціалізований заклад чи структурний

підрозділ, що забезпечує збирання, зберігання архівних до-

кументів та організацію використання їх інформації або

здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну

діяльність у галузі архівної справи. Архівне джерело - архівний документ, що став предметом

наукового дослідження.

Архівне законодавство - галузь законодавства, що регулює зберігання, доступ і захист архівних документів та орга-нізацію архівів у державі.

Архівне зібрання - архівна колекція, створена архівом.

Архівне надбання - єдине архівне надбання двох чи більше країн, яке не може бути фізично поділене без порушення його цілісності.

Архівне описання, описова стаття - результат процесу архівного описування у вигляді описової статті.

Архівне описування - процес відбору і відтворення в описовій статті інформаційних характеристик об'єкта описання (до-кумента, групи документів, архівного фонду, групи архівних фондів).

Архівне право - встановлена законодавчими та нормативно-правовими актами сукупність норм і правил, що регламенту-ють діяльність архівних установ.

Архівний витяг - архівна копія, що відтворює частину тексту документа.

Архівний довідник - елемент системи науково-довідкового апарату, що містить вторинну документну інформацію; призначений для розкриття складу і змісту первинних архівних документів.

Архівний документ - документ, що зберігається або підлягає зберіганню в архіві з метою забезпечення потреби в ретро-спективній документній інформації або через його значення для власника.

Архівний каталог - тип архівного довідника, в якому вторин-на документна інформація систематизована відповідно до обраної схеми класифікації.

Архівний маркетинг - вид діяльності архівної установи, спрямований на забезпечення її взаємозв'язків зі спожива-чами архівної інформації, створення ринку архівних послуг та отримання прибутку, що включає вивчення кола реаль-них і потенційних споживачів ретроспективної документної інформації, стимулювання попиту і накопичення інформації про споживачів, рекламування інформаційних послуг архіву, вивчення наслідків їх надання, вироблення рекомен-дацій з тематики і форм використання архівної інформації, визначення конкретних цін на інформаційні послуги та їх відповідності реальному попиту, відстеження ефективності різних форм надання архівної інформації.

Архівний опис - тип архівного довідника, призначений для поодиничного та сумарного обліку одиниць зберігання, розкриття їх змісту та закріплення систематизації докумен-тів у межах архівного фонду.

Архівний підрозділ установи, відомчий архів - структурний підрозділ або структурно не відокремлена дільниця, що здійснює тимчасове зберігання документів установи (уста-нов системи, галузі), поки їх не передають до державного архіву або на знищення.

Архівний пошук - розшук і відбір архівної інформації відповідно до запиту за архівними довідниками й архівними документами.

Архівний фонд - 1) комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи; 2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача; 3) основна одиниця обліку документів Національного архівного фонду.

Архівний фонд особового походження - архівний фонд окремої особи, сім'ї, роду, що утворився протягом їх життя і діяль-ності; див. Особовий, Сімейний, Родовий архівний фонд.

Архівний шифр - ключ до пошуку архівних документів, який складається з назви архіву та умовних цифрових чи алфавіт-них позначень номерів фонду, опису, одиниці зберігання.

Архівні технології - сукупність методів виконання комплек-су послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними доку-ментами, спрямованих на забезпечення їх збереженості й ви-користання ретроспективної документної інформації.

Архівознавець - фахівець з архівознавства.

Архівознавство - комплексна система знань, що вивчає тео-рію, історію і практику архівної справи, її правові та еко-номічні засади.

Архівосховище - спеціально обладнане приміщення, призна-чене для зберігання архівних документів.

Асоціація архівів (архівістів) - об'єднання архівів чи архівіс-тів за територіальною чи іншими ознаками з метою сприяння піднесенню престижу архівної професії, вдосконалення архівної справи загалом, правового захисту архівістів, ор-ганізації соціально-побутової допомоги їм тощо.

Аспіраційний психрометр - прилад для вимірювання воло-гості повітря.

Атрибуція архівних документів - встановлення авторів, ча-су, місця створення, редакції архівних документів.

Аудіальний документ - документ, що містить запис звукової інформації.

Аудіовізуальний документ - документ, що містить зображу-вальну та звукову інформацію.

Дата добавления: 2014-12-17