Перспективи впровадження інформаційних технологій у сучасній освіті

Упровадження нових технологій завжди пов'язане з багатьма умовами і чинниками. У технологізації соціаль­ної сфери, до якої належать освіта і виховання, найва­жливішим є моральний аспект. Ідеться про «педагогічну чистоту» (О. Пехота), моральну безпеку, духовну екологічність. Кожна нова технологія має основуватися на принципах гуманістичного світогляду, що передбача­ють формування таких якостей, як усвідомлення єдно­сті природи і людини, відмова від авторитарного стилю мислення і взаємодії педагога та учня, терпимість, схильність до компромісу, шанобливе ставлення до думки іншого, інших культур, моральних і духовних цінностей тощо.

Визначальним чинником ефективного використан­ня нових інформаційних технологій є знання і навички викладача щодо застосування їх у навчанні. Серед цілей сучасної інформатизації освіти поряд з універсальними (розвиток інтелектуальних здібностей, гуманізація, доступність освіти) існують і специфічні: комп'ютерна грамотність, інформаційне забезпечення освіти (база даних і знань), індивідуалізована освіта на основі нових комп'ютерних технологій навчання. Комп'ютерна мето­дологія навчання містить низку діяльних методів, вла­стивих педагогічній інформатиці, зокрема комп'ютер­ного моделювання навчання, інформування, програму­вання навчальної діяльності, тестування, асоціативний, ігрові методи активного навчання.

Під час упровадження інформаційних технологій в освіті виникають проблеми, які потребують комплекс­ного розв'язання:

— стандартизація і добір ефективних та доступних програмних засобів для користувачів і спеціальних кла­сів, шкіл, спеціалізованих освітніх центрів;

— психолого-педагогічні дослідження з метою обґрунтувати необхідність вироблення рекомендацій щодо методів дотримання «екології свідомості» для роз­роблення і впровадження мультимедіа в освітній процес;

— підготовка технологічно грамотних педагогічних кадрів в університетах, якісна перепідготовка в інсти­тутах підвищення кваліфікації педагогів;

— інтеграція змісту освіти, оскільки бази знань поєднують джерела і дають змогу комплексно розв'язу­вати проблему;

— розроблення програмно-методичних технологій із метою комбінування традиційних методів навчання з активними оргдіяльнісними іграми (проектами). Пере­хід від описових і пояснювальних рівнів до креативних;

— оцінювання і популяризація новітніх освіт­ніх планів, результатів конкурсів, конференцій, обмін досвідом для концентрації сил і засобів педагогічного спрямування.

Важливим аспектом упровадження комп'ютерних технологій в освіті є забезпечення психологічного та фізичного комфорту дитини під час використання ком­п'ютерних засобів навчання. Для цього потрібно органі­зувати комп'ютерно-ігрове середовище, спроектоване і сплановане згідно із системою ергономічних вимог. У кожної дитини має бути індивідуальне місце за комп'ю­тером. Відстань між столами — не менше 60 см, між столами та опалювальними приладами — їм, від столів до стін — 80 см. Робочі місця слід обладнати під кутом 40° до віконних отворів. Так діти зможуть працювати з природним освітленням, а сонячні промені та відблиски не потраплятимуть у їхнє поле зору та на екрани моніто­рів. Слід стежити, щоб між очима дитини та екраном зберігалася оптимальна відстань — 60—70 см. Необхід­но також відрегулювати яскравість зображення на моніторі. Тривалість перебування учня перед комп'юте­ром не має перевищувати 15—20 хв. (загальний час перебування дитини в комп'ютерному класі становить 40—45 хв.). Під час заняття в класі може перебувати не більше восьми дітей, якщо їх у групі більше, варто її поділити на підгрупи. Неприпустимо також, щоб біля одного комп'ютера працювало водночас двоє—троє дітей. Оскільки розвивальні заняття за комп'ютером спричинюють швидку втомлюваність очей, уже через 5—7 хв. роботи варто робити перерви і виконувати спе­ціальні вправи: у положенні стоячи біля робочих місць діти мають переключити погляд із близьких об'єктів (екрана монітора) на об'єкти, розташовані далеко та вище рівня очей (наприклад, іграшки, високо підвішені на стінах). Вправи на переключення очей із близької відстані на дальню сприяють тренуванню системи ако­модації очей і знижують їх втомлюваність.

Якщо під час занять на комп'ютері не будуть реалізо­вані вимоги щодо обладнання приміщення, тривалості занять, кількості вихованців у групі, це може за­шкодити психічному і фізичному здоров'ю дітей. Педа­гогу важливо враховувати не тільки педагогічний результат, а й те, якою фізіологічною ціною дитина його досягає. Недопустимо домагатися результату надто висо­ким напруженням функціональних систем, перевтомою, що призведе до зворотного ефекту — зниження продук­тивності, виникнення відхилень у стані здоров'я тощо.

Отже, у контексті застосування нових інформаційних технологій центром тяжіння стає учень, який активно вибудовує свій навчально-виховний процес, обираючи основну траєкторію в освітньому середовищі, а важли­вою якістю вчителя — його інтелектуально-методичні вміння сприяти школярам в ефективному і творчому освоєнні інформації, розвитку критичного мислення.

Дата добавления: 2014-11-29