Шрифт раннього середньовіччя

Цей шрифт відрізнявся значною розмаїтістю. Роздробленість Європи привела до появи різних національних особливостей шрифту молодих "варварських" народів. Загальний рівень розвитку значно знизився в порівнянні з античною епохою, скоротилося число грамотних людей.

Центрами писемності стають монастирські скрипторії (майстерні писемності). Ізольованість скрипторій збільшувала розмаїтість шрифтів. В VI - VIII століттях у романізованих країнах й у самій Італії розвиток писемності йшов від різноманіття до уніфікації, і до кінця VIII століття завершилося утворенням єдиного шрифту.

Оскільки в епоху раннього середньовіччя шрифт став привілеєм переписувачів-професіоналів, які надавали особливого значення його красі, роль звичайного шрифту звузилася. Одержали розвиток каліграфічні варіанти. Унціал придбав більш мінускульний характер.

До VIII століття первісний мінускул через ряд проміжних форм одержує повне завершення в каролінгському письмі. Каролінгський мінускул проникає із книжкового письма в документи й звичайне письмо, витиснувши всі інші види.

Рис.13 а) еволюція букв латинського письма (колонка зліва та верхня строчка); б) унціальне письмо; в) Каролінгський мінускул.

З території Каролінгської імперії цей вид письма попадає в Рим, Іспанію, Англію. Утворення каролінгського мінускула з'явилося значним етапом у розвитку європейської писемності.

Характерні риси каролінгського мінускул у:

- букви стали пряміше, дрібніше й більше стислими;

- дукт в основному зберігся колишнім;

- збільшився кут письма- 15°;

- характерніше стали форми букв a, b, d, f, e, g, r;

- письмо розташовувалося між чотирма лінійками;

- виносні елементи, як правило, не менш одного корпуса;

- відстань між рядками рівнялося трьом корпусам;

- букви стояли вільно, були рівно виписані;

- слова писалися більш-менш роздільно, але не завжди чітко;

Повна диференційованість букв дозволила значно зменшити їхню висоту й збільшити міжрядкову відстань.

Дрібні букви писалися пташиним пером спеціально заточеним, що давало плавний натиск. Письмо стало економічним (рядок містив більшу кількість знаків) і разом з тим перевершувало колишні види письма в чіткості й красі. Каролінгський мінускул являв собою найраціональніше письмо з усіх типів латинського середньовічного письма. Тому пізніше він ліг в основу відомих нам малих літер шрифтів антикви.

Рис.14 Види готичного письма: а) круглоготичне письмо ротонда; б) фактура; в) текстура.

Ломбардські версали

Дата добавления: 2014-11-29