Свідомість–вища форма відображення дійсності

Свідомість має властивість універсальності. Це означає, що людина в принципі може відображувати будь-які властивості будь-яких предметів, які так чи інакше залучені до діяльності. Праця та спілкування примушують речі немовби обертатися перед розумовим поглядом людини. Тварина бачить світ лише крізь дію основних інстинктів, помічає в ньому насамперед харч, небезпеку, істоту іншої статі. Що може побачити на тій самій ділянці людина у своїй еволюції від первісності до нашого часу або в індивідуальному розвитку?

Свідомість спроможна відображувати речі такими, якими вони є насправді, тобто має властивість об’єктивності. Праця людини дає змогу побачити речі в їхніх об’єктивних характеристиках незалежно від нагальної на даний момент потреби.

Людині притаманна властивість цілеспрямованість. Перед тим як щось зробити, вона створює ідеальний проект майбутнього результату і розробляє план дій. Матеріальне виробництво виробляє речі, духовне виробництво – їхні проекти.

Головною ознакою свідомості є здатність людини виділяти себе від зовнішніх речей.

Свідомість - це психологічні явища і дії людини, що здійснюються зі знанням того, що людина робить, мислить, або відчуває.

Свідомість - це властивість ідеального (психічного) відображення дійсності, перетворення об’єктивного змісту предмета в суб’єктивний зміст духовного життя людини.

Природа свідомості ідеальна, в наших думках немає ані грама матерії речовини.

Етапи процесу усвідомлення:

1) «копіювання» зовнішніх контурів предметів на основі даних органів чуття;

2) розчленування усвідомлюванихобразів, на образи тіла і явища навколишнього світа;

3) визначення внутрішньої сутності почуттєвих образів, які відображають реальну існуючі матеріальні речі;

4) поєднання чуттєвих образів з усвідомленням їх внутрішньої сутності, внаслідок якого людина усвідомлює призначення деякого зовнішнього по відношенню до нього матеріального предмета.

Цікава довідка: мозок сприяє чуттєву інформацію об’ємом в 100 тис. біт/с, однак усвідомлюється тільки 1/1000 частина цієї інформації.

Джерелами образів в свідомості людини є:

- матеріальні предмети;

- соціокультурне середовище;

- внутрішній духовний світ людини;

- космічне смислове та інформаційне поле.

В свідомості людини можна виділити:

а) (за З.Фрейдом) три шари: несвідоме, свідоме і над свідоме (самосвідомість);

б) розділити свідомість за функціональністю, виходячи з факту наявності у людини двох півкуль;

в) розділити свідомість на індивідуальну та суспільну.

Людський мозок навіть порівнюють з комп’ютером, що має процесор із тактовою частотою 20 ГГц і жорстким диском місткістю 100 ГБт.

Відмінності розв’язання задач мозком людини і комп’ютером:

1) мозок працює за цільовим планом задля досягнення певної мети, що ясно усвідомлюється;

машина діє за певними формальними правилами, вона не розуміє сутності самої задачі і наслідків своїх дій.

2) кінцевим результатом дії людини є почуттєвий образ об’єкту;

а машина - код із певної послідовності чисел.

3) людська пам'ять діє на основі смислової системи, потрібної інформації в смисловому контексті;

машина - повинна перебрати підряд всі можливі варіанти, її важливим показником є швидкість обробки інформації.

Свідомість характеризується творчістю, бо універсальне та об’єктивне відображення потрібне їй значною мірою для того, щоб перетворювати світ, створювати нове. Для цього потрібні нові ідеї, конструктивне уявлення того, чого ще не вистачає, але що, згідно з об’єктивними законами дійсності, може бути створене. Відсутність абсолютної заданості людини та її діяльності біологічною спадковістю і саморозвиток її соціальної діяльності (праці, спілкування, споживання) неодмінно вимагають, аби духовне життя мало творчий характер,а свідомість була не лише відображенням, а й активною внутрішньою діяльністю.

Дата добавления: 2014-11-29