Суспільство як соціальна система, його соціальна структура, теорія соціальної стратифікації

ТЕМА 3.

Розвиток соціологічної думки в Україні

Перші протосоціологічні ідеї можна простежити в ХІ ст. в «Руській правді» Ярослава Мудрого, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, в ХП ст.- «Повчання дітям» В. Мономаха та «Печерському патерику», «Повісті минулих літ».

Протосоціологія охоплює такі хронологічні періоди:

1) епоха становлення, розвитку та розпаду Київської Русі (праісторія, Київська держава, княжа доба, литовсько-польський період –V- кінець ХV ст.);

2) козацька доба (від початку козацтва до зруйнування Січі – кінець ХV-третя чверть ХVІІІ ст.);

3) доба відродження України (кінець ХVІІІ- сер. ХІХ ст.).

С.Оріховський (ХV1 ст.) – обгрунтував положення, за яким державна влада дана не Богом, а виникла внаслідок договору між людьми, які слухаються короля добровільно. Природне право важливіше від законів, які регулюють відносини в суспільстві. Взаємна допомога зближує людей і приводить до виникнення держави, яка гарантує право на існування кожному індивіду.

Г. Сковорода (ХVІІІ ст.)- вважав, що найважливіша наука – це та, що вивчає умови та способи забезпечення щасливого життя та щастя людини. Сковорода вивів принцип «нерівної рівності», за яким люди нерівні за обдарованістю, покликанням, що пов’язане з природним походженням.

Українська соціологічна думка ХІХ- поч. ХХ ст.

Представник	Провідна соціологічна ідея
С. Подолинський (1850-1891)	Суспільне життя відбувається за законом боротьби за існування, аналіз соціального становища різних груп людей, соціальної мобільності і розшарування.
М. Драгоманов (1841-1895)	Запровадження політичних свобод, демократизації, рівні права всіх націй
В. Антонович (1834-1908)	Вивчення соціальної структури, психосоціальні типи, поведінка натовпу, чинники соціального розвитку
М. Грушевський (1866-1934)	Виникнення і розвиток української та російської народності, становлення державності в Україні та Росії
В. Липинський (1882-1931)	Солідарність між усіма мешканцями України, компроміс між усіма верствами на основі української державності
Д. Дорошенко (1882-1951)	Провідна верства в державі - аристократія, створення демократичної буржуазної республіки

Питання для самоконтролю:

1. Чим соціологічна думка стародавніх греків відрізнялася від сучасних поглядів?

2. Чи погоджуєтесь ви з Платоном, що сім’я не потрібна суспільству?

3. Які нові ідеї про розвиток суспільства висунули представники середніх віків?

4. Як вплинув натуралізм на розвиток соціології ХІХ ст.?

План

3.1. Соціальна структура та її основні елементи

3.2. Теорія стратифікації суспільства

3.3. Теорія соціальної мобільності

Ключові поняття і терміни:

Соціальна структура, соціально-класова структура, соціально-етнічна структура, соціально-поселенська структура, соціально-демографічна структура, стратифікація, статус, соціальна мобільність.

3.1. Соціальна структура суспільства та її основні елементи. До 60-х років в колишньому СРСР структуру суспільства практично не вивчали, хоча в середині 30-х років була створена спеціальна офіційна доктрина: радянське суспільство складається з двох класів – робітники та селяни, та одного прошарку – інтелігенції. Основні її вади: концепція різко звужувала критерії диференціації людей відносно їх приналежності до різних соціальних груп, було викривлено уявлення про критерії соціальної мобільності, концепція відображала утопічні уявлення про міжгрупові відносини. Проявились серйозні суперечки між елементами цієї системи, двома основними елементами – соціальними інститутами та системою класів, шарів та функціональних одиниць цих груп.

Соціальна структура – це структура соціальних груп та інститутів, що взаємопов’язуються та взаємодіють. Характеризується сукупністю соціальних класів (класи, трудові колективи, групи, шари, сукупність соціальних, демографічних, професійних, кваліфікаційних, територіальних, етнічних спільнот), що пов’язані відносно стійкими зв’язками між собою. Соціальна структура складається з великої кількості соціальних груп.

Соціальна група – це сукупність людей, що мають спільні соціальні ознаки, виконують суспільно необхідну функцію у спільній структурі суспільного поділу праці.

Виділяються два основних елементи соціальної структури:

1)соціальні інститути;

2)система класів, верств, професійних та інших груп

Дата добавления: 2014-11-29