Утворення солей

Реакції функціональної групи

Хімічні властивості

Окремі фізичні властивості одноосновних насичених кислот

Т а б л и ц я 10

Фізичні властивості

Перші три представники гомологічного ряду – рідини, добре розчинні у воді. Наступні представники – маслянисті рідини, у воді розчиняються значно гірше. Кислоти, починаючи із капронової, – тверді речовини, нерозчинні у воді, але розчинні в органічних розчинниках. Усі рідкі кислоти відрізняються специфічними запахами: мурашина, оцтова, пропіонова мають різкий запах, масляна кислота має дуже неприємний запах згірклого масла, вищі кислота переважно запаху не мають.

Із збільшенням молекулярної маси кислот підвищується їх температура кипіння і зменшується густина.

Формула	Назва	Тпл ^0С	Ткип ^0С
тривіальна	За номенклатурою IUPAC
Н – СООН	Мурашина	Метанова	8,4	100,7
СН3 – СООН	Оцтова	Етанова	16,6	118,7
СН3 – СН2 – СООН	Пропіонова	Пропанова	-22,0	141,0
СН3 – СН2 – СН2 – СООН	Масляна	Бутанова	-8,0	163,5
СН3 – (СН2)3 – СООН	Валеріанова	Пентанова	-34,5	187,0
СН3 – (СН2)4 – СООН	Капронова	Гексанова	-3,9	205,8
СН3 – (СН2)8 – СООН	Капрінова	Деканова	31,5	268,0
СН3 – (СН2)14 – СООН	Пальмітинова	Гексадеканова	64,0	271,5
СН3 – (СН2)15 – СООН	Маргаринова	Гептадеканова	60,8
СН3 – (СН2)16 – СООН	Стеаринова	Октадеканова	69,4

Карбонові кислоти – хімічно активні речовини. Це пояснюється особливостями будови функціональної групи – СООН. Електронна густина по зв’язку С = О зміщена до електроноакцепторного атома Оксигену, а це є причиною зміщення електронної густини по зв’язку - С – ОН до атома Карбону, а по зв’язку – О – Н - до атома Оксигену. Цим пояснюється легка рухливість атому Гідрогену, тобто дисоціація карбоксильної групи на протон і аніон кислоти: R – СООН ↔ R – СОО ^- + Н⁺

Хімічні реакції кислот відбуваються по карбоксильній групі і по радикалу.

· З металами: 2СН₃ – СООН + Са → (СН₃ – СОО)₂ Са + Н₂

Кальцій ацетат

· З оксидами металів: 2СН₃ – СООН + СаО → (СН₃ – СОО)₂ Са + Н₂О

Кальцій ацетат

· З основами: СН₃ – СООН + КОН → 2СН₃ – СООК + Н₂О

· З солями: 3СН₃ – СООН + АІСІ₃ → (СН₃ – СОО)₃ АІ + 3НСІ

Алюміній ацетат

2. Утворення галогенангідридів кислот. Галогенангідридами називають похідні карбонових кислот, утворені заміщенням гідроксилу карбоксильної групи на галоген:

3СН₃ – СООН + РСІ₃ → 3СН₃ – СОСІ + Н₃РО₄

Оцтова кислота ацетилхлорид

3. Утворення амідів кислот:

СН₃ – СООН + NН₃ → СН₃ – СО NН₂ + Н₂О

Оцтова кислота амід оцтової кислоти

4. Утворення естерів за реакцією естерифікації. Це реакція взаємодії карбонових кислот з спиртами.

С₂Н₅ – ОН + НО – ОС – СН₃ → С₂Н₅ – О – ОС – СН₃ + Н₂О

Етиловий спирт оцтова кислота етилацетат (етиловий естер оцтової кислоти)

Можливі також реакції переестерифікації (обміну) – при взаємодії естеру із спиртом (алкоголіз) або з іншою карбоновою кислотою (ацидоліз) утворюється новий естер:

С₂Н₅ – О – ОС – СН₃ + СН₃ОН ↔ СН₃ – О – ОС – СН₃ + С₂Н₅ – ОН

Етилацетат метиловий спирт метилацетат

С₂Н₅ – О – ОС – СН₃ + С₃Н₇ – СООН ↔ С₂Н₅ – О – ОС – С₃Н₇ + СН₃ – СООН

Етилацетат бутиратна кислота етилбутират

5. Декарбоксилювання карбонових кислот. Це реакція відщеплення СО₂ від карбонових кислот або їх похідних при нагріванні. Прості моно карбонові кислоти є відносно термічно стійкі і витримують нагрівання до 250 – 290 ⁰С. Але їх термічна стійкість зменшується при існуванні в α-положенні акцепторних груп. Процес декарбоксилування прискорюється каталізаторами, які містять мідь:

ССІ₃ – СООН → СНСІ₃ + СО₂

Трихлороцтова хлороформ

кислота

Дата добавления: 2014-11-29