Бензен вступає і в реакції приєднання, але значно важче, ніж у реакції заміщення

Реакція заміщення з бромом.

З бромом у присутності заліза як каталізатора він реагує з утворенням монобромбензену:

При цьому, як видно з реакції, атом брому не приєднується до молекули бензену за місцем розриву подвійного зв'язку, як це спостерігається в ненасичених вуглеводнів, а заміщує атом Гідрогену, що характерне для насичених вуглеводнів. Це явище обумовлюється особливістю будови молекули бензену та її симетричністю.

2. Характерною для бензену є реакція нітрування, тобто взаємодія його з концентрованою нітратною кислотою в присутності концентрованої сульфатної кислоти як водовіднімаючого засобу з утворенням дуже важливого хімічного продукту нітробензену

При цьому він виявляє властивості ненасичених вуглеводнів. Так, у присутності нікелевого каталізатора і при нагріванні бензен реагує з воднем з утворенням циклогексану:

При цьому атоми Гідрогену приєднуються молекулою бензену за рахунок розриву подвійних зв'язків. Бензен вступає також у реакцію приєднання і з хлором під впливом світла (опромінення ртутно-кварцевою лампою) з утворенням гексахлорциклогексану:

На повітрі бензен горить сильно кіптявим полум'ям, оскільки він дуже багатий на Карбон. Суміш пари бензену з повітрям вибухова. До дії окисників бензен досить стійкий. На нього ні бромна вода, ні розчин KMnO₄ не діють.